| Назва: | Відмінності „Я - концепції” студентів і студенток |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 41,18 KB |
| Скачувань: | 51 |
В протилежність цій тенденції уникання „боротьби” показує прагнення уникнути взаємодії, зберегти нейтральність в групових суперечностях і конфліктах, схильність до компромісних рішень. Кожна із тенденцій має внутрішню і зовнішню характеристику, тобто залежність, комунікативність і „боротьба” можуть бути справжніми, внутрішньо наявні особистості, а можуть бути зовнішньо, певною „маскою”, що закриває справжнє обличчя людини.
Дослідження проводиться наступним чином. Досліджуваному пропонується карточка тверджень і пропонується відповісти „так”, якщо воно відповідає його уявленням про себе як члена даної конкретної групи, чи „ні”, якщо воно противорічить його уявленню і тільки у виняткових випадках дозволяється відповідь: „вагаюся”, тобто розкласти на три групи відповідей.
Для зведення результатів границі від +1 до -1 отримане число потрібно поділити на 10. Передбачається, що відповідь „так” має позитивний знак, а відповідь „ні” – негативний. Можлива і нульова оцінка, коли сума відповідей „так” і „ні” співпадають.
Тест „Знаходження кількісного виразу рівня самооцінки” (за С. А. Будассі).
Призначення методики: виявити кількісний вираз рівня самооцінки.
Обладнання: слова, що характеризують окремі якості особи: акуратність, безпечність, вдумливість, запальність, сприйнятливість, гордість, сум, життєрадість, дбайливість, заздрість, сором’язливість, злопам’ятність, щирість, вишуканість, примхливість, легковір’я, повільність, недовірливість, мстивість, наполегливість, ніжність, невимушеність, нервозність, нерішучість, нестримність, чарівність, образливість, обережність, чуйність, педантичність, рухливість, підозрілість, принциповість, поетичність, презирливість, привітність, розв’язаність, розсудливість, рішучість, самозабуття, стриманість, жалісливість, сором’язливість, терпеливість, боязливість, захоплення, завзятість, ентузіазм, поступливість, холодність. [1, 126]
Порядок дослідження: досліджуваний уважно переглядає список слів, що характеризують окремі якості особи. На основі запропонованого опису респондент виписує в другу колонку (табл. 2) значущих властивостей особи, з яких 10 описують позитивних з погляду випробування людини, а інші 10 негативних, тобто ті, які в жодному випадку не повинні бути у ідеалу.
Після того, як заповнена друга колонка таблиці, досліджуваний починає заповнювати колонку Х1, працюючи із словами з другої колонки. Він повинен описати себе так, щоб на першому місті колонки №1 стояла та кількість, яка йому властива більш всього, на другому місті – властивість, яка менше, ніж та якість, яка записана під №1 і т. д. Під №20 повинна стояти та якість, яка досліджуваному властива найменше. Черговість позитивних і негативних якостей в даному випадку не враховується. Головне – максимально достовірно описати себе.
Після того як виконають цей етап роботи, досліджуваний заповнює колонку Х2. у ній він описує свій ідеал людини, поставивши на перше місце в колонці ту якість, яка на його думку повинна бути виражена у ідеальної людини більш всього, на другому – виражена менше, ніж перший і т. д. Під №20 повинна стояти та якість, якої в ідеалі не повинно бути. Для заповнення даної колонки таблиці досліджуваний повинен працювати тільки із словами з колонки №2. (Колонку №1 з описом себе досліджуваний повинен закрити листком паперу на час заповнення колонки Х2).
У колонці №4 респондент повинен підрахувати різницю номерних рангів по кожній виписаній якості.
У колонці №5 потрібно підрахувати d2 по кожній якості.
У колонці №6 підраховується сума d2, тобто ∑ d2 = .
Табл. 2
Х1 Якості Х2 D=x1-x2 D2 ∑ d2
1 1 1
2 2 2
... ... ...
20 20 20
Вибірку дослідження складало 30 людей: 15 чоловіків і 15 жінок. Вік досліджуваних складав 17 – 22 роки. Всі досліджувані є студентами.
Розподіл респондентів за критерієм місця проживання різний: близько половини з них проживає в місті, решта – в сільській місцевості.
2.2. Експериментальні дослідження „Я-концепції” і їх інтерпретація
Оперативним показником підтвердження гіпотези є різниця відсоткового співвідношення показників самооцінки, і їх діагностичних особливостей Я-концепції у чоловіків і жінок.
Тест „Знаходження кількісного виразу рівня самооцінки” (за С. А. Будассі).
Необхідно підрахувати коефіцієнт рангової кореляції Спірмена:
, де n – кількість порівняних фактів.
R=1-0.00075 ∑ d2, але легше підрахувати по іншій формулі.
Значення R будуть знаходитись в межах [-1;+1]. Якщо R знаходиться в межах [-1;0], то це свідчить про неприйняття себе, про занижену самооцінку.
Якщо R=0,1;0,2; 0,3, то самооцінка занижена.
Якщо R=0,4;0,5;0,6;0,7, то самооцінка адекватна.
Якщо R=0,8; 0,9, то самооцінка патологічно завищена. [18, 655]
За результатами обробки бланків (дод. 3) виявлено такий розподіл рівнів вираження діагностованих параметрів:
а) занижена самооцінка – 26, 67% (8);
б) адекватна самооцінка – 53, 33% (16);
в) завищена самооцінка – 20% (6).
З них:
Дослідження проводиться наступним чином. Досліджуваному пропонується карточка тверджень і пропонується відповісти „так”, якщо воно відповідає його уявленням про себе як члена даної конкретної групи, чи „ні”, якщо воно противорічить його уявленню і тільки у виняткових випадках дозволяється відповідь: „вагаюся”, тобто розкласти на три групи відповідей.
Для зведення результатів границі від +1 до -1 отримане число потрібно поділити на 10. Передбачається, що відповідь „так” має позитивний знак, а відповідь „ні” – негативний. Можлива і нульова оцінка, коли сума відповідей „так” і „ні” співпадають.
Тест „Знаходження кількісного виразу рівня самооцінки” (за С. А. Будассі).
Призначення методики: виявити кількісний вираз рівня самооцінки.
Обладнання: слова, що характеризують окремі якості особи: акуратність, безпечність, вдумливість, запальність, сприйнятливість, гордість, сум, життєрадість, дбайливість, заздрість, сором’язливість, злопам’ятність, щирість, вишуканість, примхливість, легковір’я, повільність, недовірливість, мстивість, наполегливість, ніжність, невимушеність, нервозність, нерішучість, нестримність, чарівність, образливість, обережність, чуйність, педантичність, рухливість, підозрілість, принциповість, поетичність, презирливість, привітність, розв’язаність, розсудливість, рішучість, самозабуття, стриманість, жалісливість, сором’язливість, терпеливість, боязливість, захоплення, завзятість, ентузіазм, поступливість, холодність. [1, 126]
Порядок дослідження: досліджуваний уважно переглядає список слів, що характеризують окремі якості особи. На основі запропонованого опису респондент виписує в другу колонку (табл. 2) значущих властивостей особи, з яких 10 описують позитивних з погляду випробування людини, а інші 10 негативних, тобто ті, які в жодному випадку не повинні бути у ідеалу.
Після того, як заповнена друга колонка таблиці, досліджуваний починає заповнювати колонку Х1, працюючи із словами з другої колонки. Він повинен описати себе так, щоб на першому місті колонки №1 стояла та кількість, яка йому властива більш всього, на другому місті – властивість, яка менше, ніж та якість, яка записана під №1 і т. д. Під №20 повинна стояти та якість, яка досліджуваному властива найменше. Черговість позитивних і негативних якостей в даному випадку не враховується. Головне – максимально достовірно описати себе.
Після того як виконають цей етап роботи, досліджуваний заповнює колонку Х2. у ній він описує свій ідеал людини, поставивши на перше місце в колонці ту якість, яка на його думку повинна бути виражена у ідеальної людини більш всього, на другому – виражена менше, ніж перший і т. д. Під №20 повинна стояти та якість, якої в ідеалі не повинно бути. Для заповнення даної колонки таблиці досліджуваний повинен працювати тільки із словами з колонки №2. (Колонку №1 з описом себе досліджуваний повинен закрити листком паперу на час заповнення колонки Х2).
У колонці №4 респондент повинен підрахувати різницю номерних рангів по кожній виписаній якості.
У колонці №5 потрібно підрахувати d2 по кожній якості.
У колонці №6 підраховується сума d2, тобто ∑ d2 = .
Табл. 2
Х1 Якості Х2 D=x1-x2 D2 ∑ d2
1 1 1
2 2 2
... ... ...
20 20 20
Вибірку дослідження складало 30 людей: 15 чоловіків і 15 жінок. Вік досліджуваних складав 17 – 22 роки. Всі досліджувані є студентами.
Розподіл респондентів за критерієм місця проживання різний: близько половини з них проживає в місті, решта – в сільській місцевості.
2.2. Експериментальні дослідження „Я-концепції” і їх інтерпретація
Оперативним показником підтвердження гіпотези є різниця відсоткового співвідношення показників самооцінки, і їх діагностичних особливостей Я-концепції у чоловіків і жінок.
Тест „Знаходження кількісного виразу рівня самооцінки” (за С. А. Будассі).
Необхідно підрахувати коефіцієнт рангової кореляції Спірмена:
, де n – кількість порівняних фактів.
R=1-0.00075 ∑ d2, але легше підрахувати по іншій формулі.
Значення R будуть знаходитись в межах [-1;+1]. Якщо R знаходиться в межах [-1;0], то це свідчить про неприйняття себе, про занижену самооцінку.
Якщо R=0,1;0,2; 0,3, то самооцінка занижена.
Якщо R=0,4;0,5;0,6;0,7, то самооцінка адекватна.
Якщо R=0,8; 0,9, то самооцінка патологічно завищена. [18, 655]
За результатами обробки бланків (дод. 3) виявлено такий розподіл рівнів вираження діагностованих параметрів:
а) занижена самооцінка – 26, 67% (8);
б) адекватна самооцінка – 53, 33% (16);
в) завищена самооцінка – 20% (6).
З них: