1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

Загальний індекс – 1,67;

Індекс жін. – 1,73;

Індекс чол. – 1,6.

За даною характеристикою жінки виявились більш м’якішими, ніж чоловіки.

Отже, наша гіпотеза підтвердилася повністю: дійсно існують відмінності в Я-концепції студентів і студенток.

Висновок

Отже, по даній курсовій роботі можна зробити наступні висновки:

На сьогоднішній день в психологічній літературі висвітлено різні погляди на питання я-концепції.

Я-концепція – динамічна система, уявлень людини про саму себе, що включає усвідомлення своїх фізичних, інтелектуальних природних властивостей; самооцінку; суб’єктивне сприйняття, що впливає на власну особистість зовнішніх факторів.

Я-концепцію часто визначають як сукупність установок, спрямованих на себе, і тоді за аналогією з атетюдом виділяють в ній три структурних елемента:

- когнітивний – „образ Я” (характеризує вміст уявлень про себе);

- емоційно-цінносний, афективний (відображає відношення до себе в цілому чи до окремих сторін своєї особистості, діяльності і т. д. і проявляється в системі самооцінок);

- поведінковий (характеризує проявлення перших двох в поведінці).

Я-концепція відрізняє складне, рівневу будову, яку по різному розуміють різні автори.

Крім того, я-концепція описується з точки зору змісту і характеру уявлень про себе, важкості і диференціації цих уявлень, їх суб’єктивного значення для особистості, а також внутрішньої цінності і послідовності, згідності, стійкості в часі.

Найважливішою функцією я-концепції являється забезпечення внутрішньої узгодженості особистості, відносної стійкості в її поведінці.

Основою експериментальних досліджень відмінностей „Я-концепції” чоловіків і жінок є виділення гендерних ролей.

Різноманіття гендерних ролей в різних культурах і в різні епохи свідчить на користь того, що наші гендерні ролі формуються культурою.

За останні півстоліття — тонкий шар в нашій довгій історії —Гендерні ролі різко змінилися.

Теоретичними передумовами відмінностей Я-концепції студенток і студентів є:

Розуміння студентами своїх можливостей в досягненні цілей або мети.

Бесіда – інтерв’ю дозволила нам більш детальніше розглянути я-концепцію молодого покоління.

Аналізуючи дані, отримані в ході відповідей, досліджуваних на незакінчені речення, що входили в групу, характеризуючи чуттєві цілі молодих людей, ми відплели основні 14 категорій (табл. 1).

Молоді люди, які позитивно відносяться до себе, ясно усвідомлюють свої цілі, що дозволяє їм оптимістично відноситись до майбутнього.

У молодих людей, які проявили негативне відношення до себе, сприйняття майбутнього пронизано песимізмом, а цілі загальні, неясно виражені, однопланові.

Працюючи над емпіричною частиною даної курсової роботи я дійшла до наступних висновків:

За методикою Будассі – існує деякий розподіл самооцінки по статтях: у чоловіків самооцінка вища, ніж у жінок.

За методикою „Q-сортування” – у студентів жіночої статті більш виражено залежність, а в представників чоловічої статті – незалежність.

Також більш виражено у жінок комунікативність, у чоловіків – менш виражена. Студенти чоловіки більш схильні до прийняття „боротьби”, ніж студентки.

За методикою „Семантичний диференціал” – у студенток більш наявні такі характеристики як: привабливість, корисливість, бажаність, м’якість, а у студентів чоловіків – потрібність, значимість, суттєвість.

Такі характеристики як: приємність, важливість у чоловіків і жінок знаходяться приблизно на одному рівні.

Список використаної літератури:

Гуменюк О.: Я-концепція у плині соціального довкілля.// Псих. і сус. – 2004р. №2, ст. 125 – 143;

Гуменюк О.: Соціальний формат розвитку Я-концепції.// Псих. і сус. – 2004р. №3, ст. 82 – 90;

Донцов А. И.: Вестник московского университета. – 2003р. №4, ст. 30 -36;

Фельдштейн Д. И.// Мир психологии. – 2002р. №2, ст. 110 – 127;

Шайгородський Ю.// Соціальна психологія. – 2005р. №5 (13), ст. 66 – 67;

Гуменюк О.: Особливості ситуативного і вікового розвитку Я-концепції.// Псих. і сус. – 2005р. №1, ст. 46 – 62;

Атватер И, Даффи К. Г.: Я-концепция и личностный рост.//Псих. для жизни. – М., 2003р., ст. 177 – 184;

Андреева А. Д., Гуткина Н. И. и др.: формирование личности в переходной период от подросткового к юношесткому розросту. – М., 2003р., ст. 128 – 129;

Касьянов А. В.: Енциклопедия психологических тестов. – М., 2003р., ст. 65 – 69;

Комінко С. Б., Кучер Г. В.: Кращі методи, психодіагностики. – М., 2003р., ст. 30-34;

Кон И. С.: Психология юношеского возроста. – М. 1997р., ст. 45-49;

Майерс Д.: Соціальна психологія. – СПб.: Питер Ком, 1998р., ст. 64 – 98;

Первин Л., Джон О.: Психология личности: Теортия и исследования./ Пер. с англ. М. С. Жамкочьян под ред. В. С. Магуна. – М.: Аспект Пресс, 2001р., ст. 201 – 208;

Хеьлл Л., Зиглер Д.: Теории личности (Основные положения, исследования и применения). – СПб .: Питер Ком, 1998р. – (Серия „Мастера психологии”), ст. 539 – 544;

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11