1 2 3 4 5

Підводячи підсумки спроби синергетичної інтерпретації християнства, його місця, ролі та функцій у суспільстві, автор вважає за потрібне підкреслити, що соціальна система християнства представляє собою динамічне утворення відкритого типу, яке здатне до просторової та часової експансії, до внутрішніх і зовнішніх структурних метаморфоз; демонструє універсальну здатність соціальної матерії до різноманітних варіацій, мутацій, тобто до саморуху. Тому в цілому, християнство постає і як процес, і як результат соціальної діяльності, детермінований людськими потребами, інтересами тощо.

ЛІТЕРАТУРА: 1. Афанасьев В.Г. Мир живого: системность, эволюция и управление. - М.: Политиздат. -1986. 2. Быченков В. Институты: Сверхколлективные образования и безличные формы социальной субъектности.- М.:1996. 3. Василькова В. Порядок и хаос в развитии социальных систем: (Синергетика и теория социальной самоорганизации). - С.-Пб.: Лань, 1999. 4. Історія релігії в Україні: Навчальний посібник / За ред. А.М. Колодного, П.Л. Яроцького. - К.: Т - во “Знання”, КОО, 1999. 5. Кузьмин М. Синергетическая парадигма и ее роль в методологии науки: дис. канд. фил. наук: 09.00.09\ НАН Украины, Ин-т философии. - К., 1996. 6. Религия и общество: Хрестоматия по социологии религии: Учебное пособие для вузов / Сост. В. Гараджа, Е. Руткевич и др.- М.: Аспект - Пресс, 1996, с.775. 7. Штомпка П. Социология социальных изменений / В.А. Ядов (ред. пер. с англ.); Институт “Открытое общество”.- М.: Аспект Пресс, 1996.

1 2 3 4 5