1 2 3

4.1. Законодавство як України, так і країн Східної Європи встановлює принцип рівноправності чоловіка і жінки, але в більшості країн для чоловіка і жінки встановлено різний вік вступу в шлюб. В Україні, Білорусії, Молдові, Росії шлюбний вік становить 18 років для чоловіків і 17 для жінок, що порушує принцип рівноправності чоловіка і жінки. Різним цей вік є і в Польщі – 21 для чоловіків і 18 для жінок (можна було знизити відповідно до 18 і 16); найнижчий шлюбний вік був в Угорщині – 18 і 16, при чому знизити його можна було до 16 і 14; у Румунії – 18 і 16 (для жінок можна було знизити до 15)

Ще у 1979 році зазначалося, що кількість розлучень невпинно зростає в порівнянні з кількістю шлюбів, які укладаються. Судова практика вказувала на такі причини, як подружня зрада, несумісність характерів, зловживання алкоголем, легковажний вступ до шлюбу, недостойна поведінка одного з подружжя, яка проявляється у насильстві чи інших діях*.

Для зміцнення сім”ї та зменшення кількості розлучень різні країни використовували різні методи. Одним із них є встановлення певного строку після подання бажаючими одружитися заяви, по закінченні якого вони можуть одружитися – після його перебігу певний процент пар на реєстрацію не з”являється. Встановлення такого строку спрямоване на зменшення кількості легковажно укладених шлюбів. В Україні, Росії, Білорусії, Молдові, Польщі цей строк становить один місяць, в Угорщині – 30 днів, у Румунії – 8 днів. У Чехословаччині такого терміну не встановлювалося, але у процентному співвідношенні кількість розлучень була меншою, ніж в інших соціалістичних країнах. Це пояснюється кількома причинами : у ЧССР за період соціалізму було збудовано 2 млн квартир, де проживало близько 1/3 населення; перед реєстрацією шлюбу молодь отримує консультації про проблеми, які можуть виникнути у шлюбі, та шляхи їх вирішення; держава надає допомогу молодим сім”ям.

У Болгарії серйозна хвороба була перепоною для укладення шлюбу, якщо вона становила небезпеку лише для іншого з подружжя, тоді укладання шлюбу дозволялося, але якщо ця хвороба була небезпечною для потомства, то укладення шлюбу не додозволялося. Відсутня була і заборона шлюбу між зводними братами й сестрами, пасинками й падчірками, бо вони не є родичами, але заборонявся шлюб між особами, які в разі усиновлення стали родичами по прямій лінії, а також у становищі братів і сестер (ст. 10 СК Болгарії 1968р.). Термін , по закінченні якого реєструють шлюб – був у Угорщині, СРСР, Польщі;

Зміст

1.

1.1. Значення сім”ї для суспільства.

1.2. Сучасні тенденції розвитку сім”ї.

1.3. Причини подібності шлюбно-сімейного законодавства України та країн Східної Європи.

2. Конституційне закріплення основних принципів сімейного законодавства в Україні та країнах Східної Європи, відповідність їх Хартії основних прав та свобод людини.

3. Загальна характеристика сімейного законодавства України та країн Східної Європи.

3.1. Зміни у сімейному законодавстві.

3.2. Вплив законодавства на стан сім”ї у сучасному суспільстві.

4.Регулювання окремих інститутів сімейного права в Україні та країнах Східної Європи.

1 2 3