| Назва: | ВАТ «Інтурист» і розвиток іноземного туризму в Радянській Україні |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 12,98 KB |
| Автор: | Ковальчук Олена Михайлівна |
| Скачувань: | 148 |
Діяльність «Інтуриста» не обмежувалась прийманням звичайних туристських груп. Під час усіх офіційних урядових візитів на «Інтурист» покладалися обов’язки приймання й обслуговування всіх супровідних осіб і журналістів. У 70-ті рр. «Інтурист» брав участь у підготовці візитів президентів США Р. Ніксона, Дж. Форда, Р. Рейгана, президента Франції Ж. Помпіду, прем’єр - міністра Великої Британії Г. Вільсона.
У 1975 р. під час спільного радянсько-американського польоту корабля «Союз-Аполлон» ВАТ «Інтурист» також відповідало за приймання іноземних гостей. «Інтурист» постійно співпрацював з посольствами іноземних держав у СРСР. Прийоми, організовані компанією, відвідували принаймні 100 послів.
У 1975 р. в Мадриді було створено Міжнародну міжурядову організацію в галузі туризму – Всесвітню туристську організацію(ВТО), що стала спадкоємицею Міжнародного союзу офіційних туристських організацій(МСОТО), заснованого ще в 1934 р. СРСР став однією з держав – засновниць ВТО. Першим Генеральним секретарем ВТО був Робер С. Лонаті (Франція).
Піднесенню туристського обміну сприяв прискорений розвиток сучасних видів транспорту. Аерофлот здійснював повітряне сполучення з 3,5 тис. міст більш ніж у 50 державах на всіх континентах. Значну роль у туристських зв’язках відіграли залізниці. Міжнародні залізничні маршрути сполучали СРСР з 25 державами Європи та Азії. Також в цілях реклами туристських поїздок у Радянський Союз «Інтурист» видавав туристські проспекти, буклети, рекламні туристські фірми, проводив рекламу по радіо і телебаченню, а також через радянську і іноземну пресу.
У 70-ті рр. «Інтурист» розробив і запропонував на зовнішньому ринку понад 100 привабливих маршрутів, що охоплювали сто міст європейської і азійської частини СРСР. Іноземні туристи мали можливість ознайомитись з усіма столицями союзних республік, містами-героями Києвом, Одесою, Волгоградом, колгоспами, радгоспами і промисловими підприємствами, пам’ятками архітектури, курортами Криму, із заповідниками і ловецькими угіддями.
Великий інтерес набула поїздка на «Транссибірському експресі» із Москви до Владивостока, через увесь СРСР. Швидко завоював популярність і екзотичний круїз на катерах по Каракумському каналу, який ввели у 1985 р. Підготовленим туристам могли запропонувати і пішохідний 30-кілометровий поход по прибайкальській тайзі.
Згідно з багатьма опитуваннями, які проводилися серед іноземних туристів, було виявлено, що їх більш за все приваблює в турах по СРСР пізнавальна направленість. Найбільший інтерес у 60-70 % туристів визивала історія і культура Радянського Союзу. А, навпаки, поїздки ділового характеру традиційно займали останнє місце, що пояснювалось існуванням командно-адміністративної системи з її тотальним плануванням економіки.
В Україні в 70-ті рр. стрімко розвивалася матеріально-технічна база міжнародного туризму. Були побудовані нові готелі «Інтуриста»: у Києві – «Либідь» і «Братислава», у Харкові – «Інтурист», «Мир» і мотель «Дружба», у Львові – «Дністер», в Ужгороді – «Закарпаття», в Одесі – «Чорне море», у Запорожжі – «Запоріжжя», у Полтаві – мотель «Інтурист», у Чернівцях – «Черемош», у Херсоні – «Фрегат». У Ялті спільно з югославськими фахівцями в мальовничому Массандрівському парку було введено в експлуатацію готель «Ялта-Інтурист».
З 1970 по 1980 р. готельний фонд «Інтуриста» збільшився майже в 4 рази, перевищивши 50 тис. місць, з них 10 096 готельних місць знаходилося в Україні. Щорічні темпи зростання кількості іноземних громадян, що відвідали СРСР, становили в середньому 8-10 %. Розвивався і виїзний туризм. За період після Наради з безпеки і співробітництва в Європі (Гельсінкі 1975 р.)по 1981 р. Радянський Союз відвідали близько 25 млн. зарубіжних гостей і майже 19 млн. радянських людей побували за кордоном.
70-ті рр. були періодом масового міжнародного туризму в СРСР. У 1980 р. обсяг його збільшився на 54 % порівняно з періодом 1971-1975 рр.
Розширювалася географія в’їзного туризму як в СРСР у цілому, так і в Україні. У туристські маршрути ввійшло 18 нових міст, у тому числі Хмельницький і Луцьк. На початку 80-х рр. «Інтурист» пропонував маршрути по 135 містах усіх союзних республік. Власна мережа готелів, мотелів і кемпінгів давала змогу розмістити 55 тис. гостей і надати послуги харчування 74 тис. чоловік.
Активізувався радянський туризм за кордон: за 1979 – 1984 рр. – в 1,6 раза. Навіть суворий анкетний відбір кандидатів у поїздки не завадив його піднесенню.
Радянські туристи стали частими гістьми в соціалістичних країнах. У більшості країн Західної Європи, Латинської Америки, Африки, Азії, в Японії та Австралії. У 1984 р. вони здійснили поїздки по більш ніж 180 маршрутах, які охоплювали практично всі світові туристські центри.
Загалом за весь період існування організованого туризму в СРСР близько 50 млн. радянських людей ознайомилися з визначними туристськими пам’ятками 142 країн світу.
У 1975 р. під час спільного радянсько-американського польоту корабля «Союз-Аполлон» ВАТ «Інтурист» також відповідало за приймання іноземних гостей. «Інтурист» постійно співпрацював з посольствами іноземних держав у СРСР. Прийоми, організовані компанією, відвідували принаймні 100 послів.
У 1975 р. в Мадриді було створено Міжнародну міжурядову організацію в галузі туризму – Всесвітню туристську організацію(ВТО), що стала спадкоємицею Міжнародного союзу офіційних туристських організацій(МСОТО), заснованого ще в 1934 р. СРСР став однією з держав – засновниць ВТО. Першим Генеральним секретарем ВТО був Робер С. Лонаті (Франція).
Піднесенню туристського обміну сприяв прискорений розвиток сучасних видів транспорту. Аерофлот здійснював повітряне сполучення з 3,5 тис. міст більш ніж у 50 державах на всіх континентах. Значну роль у туристських зв’язках відіграли залізниці. Міжнародні залізничні маршрути сполучали СРСР з 25 державами Європи та Азії. Також в цілях реклами туристських поїздок у Радянський Союз «Інтурист» видавав туристські проспекти, буклети, рекламні туристські фірми, проводив рекламу по радіо і телебаченню, а також через радянську і іноземну пресу.
У 70-ті рр. «Інтурист» розробив і запропонував на зовнішньому ринку понад 100 привабливих маршрутів, що охоплювали сто міст європейської і азійської частини СРСР. Іноземні туристи мали можливість ознайомитись з усіма столицями союзних республік, містами-героями Києвом, Одесою, Волгоградом, колгоспами, радгоспами і промисловими підприємствами, пам’ятками архітектури, курортами Криму, із заповідниками і ловецькими угіддями.
Великий інтерес набула поїздка на «Транссибірському експресі» із Москви до Владивостока, через увесь СРСР. Швидко завоював популярність і екзотичний круїз на катерах по Каракумському каналу, який ввели у 1985 р. Підготовленим туристам могли запропонувати і пішохідний 30-кілометровий поход по прибайкальській тайзі.
Згідно з багатьма опитуваннями, які проводилися серед іноземних туристів, було виявлено, що їх більш за все приваблює в турах по СРСР пізнавальна направленість. Найбільший інтерес у 60-70 % туристів визивала історія і культура Радянського Союзу. А, навпаки, поїздки ділового характеру традиційно займали останнє місце, що пояснювалось існуванням командно-адміністративної системи з її тотальним плануванням економіки.
В Україні в 70-ті рр. стрімко розвивалася матеріально-технічна база міжнародного туризму. Були побудовані нові готелі «Інтуриста»: у Києві – «Либідь» і «Братислава», у Харкові – «Інтурист», «Мир» і мотель «Дружба», у Львові – «Дністер», в Ужгороді – «Закарпаття», в Одесі – «Чорне море», у Запорожжі – «Запоріжжя», у Полтаві – мотель «Інтурист», у Чернівцях – «Черемош», у Херсоні – «Фрегат». У Ялті спільно з югославськими фахівцями в мальовничому Массандрівському парку було введено в експлуатацію готель «Ялта-Інтурист».
З 1970 по 1980 р. готельний фонд «Інтуриста» збільшився майже в 4 рази, перевищивши 50 тис. місць, з них 10 096 готельних місць знаходилося в Україні. Щорічні темпи зростання кількості іноземних громадян, що відвідали СРСР, становили в середньому 8-10 %. Розвивався і виїзний туризм. За період після Наради з безпеки і співробітництва в Європі (Гельсінкі 1975 р.)по 1981 р. Радянський Союз відвідали близько 25 млн. зарубіжних гостей і майже 19 млн. радянських людей побували за кордоном.
70-ті рр. були періодом масового міжнародного туризму в СРСР. У 1980 р. обсяг його збільшився на 54 % порівняно з періодом 1971-1975 рр.
Розширювалася географія в’їзного туризму як в СРСР у цілому, так і в Україні. У туристські маршрути ввійшло 18 нових міст, у тому числі Хмельницький і Луцьк. На початку 80-х рр. «Інтурист» пропонував маршрути по 135 містах усіх союзних республік. Власна мережа готелів, мотелів і кемпінгів давала змогу розмістити 55 тис. гостей і надати послуги харчування 74 тис. чоловік.
Активізувався радянський туризм за кордон: за 1979 – 1984 рр. – в 1,6 раза. Навіть суворий анкетний відбір кандидатів у поїздки не завадив його піднесенню.
Радянські туристи стали частими гістьми в соціалістичних країнах. У більшості країн Західної Європи, Латинської Америки, Африки, Азії, в Японії та Австралії. У 1984 р. вони здійснили поїздки по більш ніж 180 маршрутах, які охоплювали практично всі світові туристські центри.
Загалом за весь період існування організованого туризму в СРСР близько 50 млн. радянських людей ознайомилися з визначними туристськими пам’ятками 142 країн світу.