| Назва: | Військова дисципліна |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 6,46 KB |
| Скачувань: | 6 |
Військова дисципліна
Військова дисципліна - це суворе й точне дотриман¬ня всіма військовослужбовцями порядку і правил, уста¬новлених законодавством України і статутами Збройних Сил України.
Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні кожним військовослужбовцем військового обов'язку та особистої відповідальності за захист народу України, його свободи і незалежності.
У період розбудови Збройних Сил нашої Батьківщини військова дисципліна має особливе значення. Складна вій¬ськова техніка також посилює вимоги до дисципліни кожного воїна. Без міцної військової дисципліни й організова¬ності у мирний час неможливо вирішити такі важливі для становлення Збройних Сил завдання, як виховання висо¬ких морально-бойових якостей у воїнів і формування у них умінь, знань, навичок, необхідних для захисту держави. Свідомий характер військової дисципліни робить її стій¬кою, міцною, непохитною. Боротьба за зміцнення дисцип¬ліни, проти розбіжностей у трактуванні вимог законів України, військових статутів - одне з найважливіших завдань командирів і начальників, а також самих військо¬вослужбовців .
Наведемо приклад з минулого про свідомий характер військової дисципліни. В березні 1943 р. в районі залізнич¬ного переїзду біля с.Таранівка, що на Харківщині, гітлерів¬ці, підтягнувши резерви, вирішили відрізати підрозділи Радянської Армії. Шлях фашистам перегородила військова частина. Найвідповідальнішу ділянку фронту займав взвод лейтенанта П. Широтна (помер 30.06.1968 p.). Воїни рете¬льно готували позиції до оборони. Ворог кинув на окопи пі¬хоту і танки. Зав'язався нерівний бій. Протитанкову гарма¬ту радянських бійців було виведено з ладу. Положення ста¬ло критичним. Тоді старший сержант І. Вернигоренко (по¬мер 26.01.1984 р.) кинувся з гранатами на ворожий танк, знищив його і, важко поранений, довго утримував позицію.
Якщо в підрозділі міцна дисципліна, то в ньому ефек¬тивніше відбувається навчання солдатів (матросів); вони швидше оволодівають довіреною їм зброєю і технікою.
На заняттях у класі, на полігоні, танкодромі, в добово¬му наряді й на вахті військовослужбовець повинен діяти від¬повідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.
ОБОВ'ЯЗКИ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ЩОДО ДОТРИМАННЯ ВІЙСЬКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Дотримання військової дисципліни обов'язкове для вій¬ськовослужбовця в бою і в повсякденному житті, в строю і поза ним, в розташуванні військової частини і поза нею.
Військова дисципліна зобов'язує:
дотримуватися Конституції України і законів України;
неухильно виконувати вимоги Військової присяги, вій¬ськових статутів, накази і розпорядження командирів (на¬чальників);
стійко переносити труднощі військової служби, не шко¬дувати своєї крові і самого життя при виконанні військового обов'язку;
бути пильним і суворо зберігати військову та державну таємницю;
бути чесним, правдивим; ретельно вивчати військову справу;
берегти довірену зброю, військову техніку, військове та громадське майно;
виявляти повагу до командирів (начальників) і старших; дотримуватися правші військової ввічливості і віддання честі;
не допускати самому й утримувати інших від порушень громадського порядку;
допомагати, командирові (начальникові) у встановленні військової дисципліни і порядку.
ЗАОХОЧЕННЯ СОЛДАТІВ (МАТРОСІВ)
Заохочення як форма визнання успіхів і заслуг е важ¬ливим засобом виховання військовослужбовців і зміц¬нення військової дисципліни. Командирам і начальни¬кам Дисциплінарним статутом Збройних Сил України надаються великі права для заохочення воїнів за сумлінне й ретельне ставлення до військової служби, за ус¬піхи в бойовому навчанні. Якщо командир (начальник) вважає, що надані йому права недостатні, він може клопотати про заохочення військовослужбовців, які відзначилися, владою старшого командира. За одну й ту саму заслугу військовослужбовцеві може бути оголо¬шено лише одне заохочення. Визначаючи вид заохо¬чення, враховують характер заслуг військовослужбовця та його ставлення до служби за попередній час.
Щодо солдатів (матросів) застосовуються такі зао¬хочення: оголошення подяки (мал. ); надання до¬даткової відпустки на термін до 5 діб; дозвіл на одне додаткове звільнення із розташування військової части¬ни чи з корабля на .берег поза чергою у дні та години, встановлені для цього командиром частини; нагородже¬ння грамотою, дипломом, цінним подарунком або грошовою премією; повідомлення батькам або колек¬тиву за місцем роботи чи навчання військовослужбовця до його призову на службу про зразкове виконання ним військового обов'язку й про отримані заохочення; нагородження особистою фотокарткою біля розгорнуто¬го Бойового прапора військової частини; нагородження нагрудним знаком «Відмінний фахівець», а тих, хто
проходить службу за контрактом, - «Відмінний фахі¬вець Збройних Сил України»; присвоєння військового звання «старший солдат» («старший матрос»); занесен¬ня прізвища до Книги поішши військової частини (ко¬рабля); скасування раніше накладеного дисциплінарно¬го стягнення.
Військова дисципліна - це суворе й точне дотриман¬ня всіма військовослужбовцями порядку і правил, уста¬новлених законодавством України і статутами Збройних Сил України.
Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні кожним військовослужбовцем військового обов'язку та особистої відповідальності за захист народу України, його свободи і незалежності.
У період розбудови Збройних Сил нашої Батьківщини військова дисципліна має особливе значення. Складна вій¬ськова техніка також посилює вимоги до дисципліни кожного воїна. Без міцної військової дисципліни й організова¬ності у мирний час неможливо вирішити такі важливі для становлення Збройних Сил завдання, як виховання висо¬ких морально-бойових якостей у воїнів і формування у них умінь, знань, навичок, необхідних для захисту держави. Свідомий характер військової дисципліни робить її стій¬кою, міцною, непохитною. Боротьба за зміцнення дисцип¬ліни, проти розбіжностей у трактуванні вимог законів України, військових статутів - одне з найважливіших завдань командирів і начальників, а також самих військо¬вослужбовців .
Наведемо приклад з минулого про свідомий характер військової дисципліни. В березні 1943 р. в районі залізнич¬ного переїзду біля с.Таранівка, що на Харківщині, гітлерів¬ці, підтягнувши резерви, вирішили відрізати підрозділи Радянської Армії. Шлях фашистам перегородила військова частина. Найвідповідальнішу ділянку фронту займав взвод лейтенанта П. Широтна (помер 30.06.1968 p.). Воїни рете¬льно готували позиції до оборони. Ворог кинув на окопи пі¬хоту і танки. Зав'язався нерівний бій. Протитанкову гарма¬ту радянських бійців було виведено з ладу. Положення ста¬ло критичним. Тоді старший сержант І. Вернигоренко (по¬мер 26.01.1984 р.) кинувся з гранатами на ворожий танк, знищив його і, важко поранений, довго утримував позицію.
Якщо в підрозділі міцна дисципліна, то в ньому ефек¬тивніше відбувається навчання солдатів (матросів); вони швидше оволодівають довіреною їм зброєю і технікою.
На заняттях у класі, на полігоні, танкодромі, в добово¬му наряді й на вахті військовослужбовець повинен діяти від¬повідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.
ОБОВ'ЯЗКИ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ЩОДО ДОТРИМАННЯ ВІЙСЬКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Дотримання військової дисципліни обов'язкове для вій¬ськовослужбовця в бою і в повсякденному житті, в строю і поза ним, в розташуванні військової частини і поза нею.
Військова дисципліна зобов'язує:
дотримуватися Конституції України і законів України;
неухильно виконувати вимоги Військової присяги, вій¬ськових статутів, накази і розпорядження командирів (на¬чальників);
стійко переносити труднощі військової служби, не шко¬дувати своєї крові і самого життя при виконанні військового обов'язку;
бути пильним і суворо зберігати військову та державну таємницю;
бути чесним, правдивим; ретельно вивчати військову справу;
берегти довірену зброю, військову техніку, військове та громадське майно;
виявляти повагу до командирів (начальників) і старших; дотримуватися правші військової ввічливості і віддання честі;
не допускати самому й утримувати інших від порушень громадського порядку;
допомагати, командирові (начальникові) у встановленні військової дисципліни і порядку.
ЗАОХОЧЕННЯ СОЛДАТІВ (МАТРОСІВ)
Заохочення як форма визнання успіхів і заслуг е важ¬ливим засобом виховання військовослужбовців і зміц¬нення військової дисципліни. Командирам і начальни¬кам Дисциплінарним статутом Збройних Сил України надаються великі права для заохочення воїнів за сумлінне й ретельне ставлення до військової служби, за ус¬піхи в бойовому навчанні. Якщо командир (начальник) вважає, що надані йому права недостатні, він може клопотати про заохочення військовослужбовців, які відзначилися, владою старшого командира. За одну й ту саму заслугу військовослужбовцеві може бути оголо¬шено лише одне заохочення. Визначаючи вид заохо¬чення, враховують характер заслуг військовослужбовця та його ставлення до служби за попередній час.
Щодо солдатів (матросів) застосовуються такі зао¬хочення: оголошення подяки (мал. ); надання до¬даткової відпустки на термін до 5 діб; дозвіл на одне додаткове звільнення із розташування військової части¬ни чи з корабля на .берег поза чергою у дні та години, встановлені для цього командиром частини; нагородже¬ння грамотою, дипломом, цінним подарунком або грошовою премією; повідомлення батькам або колек¬тиву за місцем роботи чи навчання військовослужбовця до його призову на службу про зразкове виконання ним військового обов'язку й про отримані заохочення; нагородження особистою фотокарткою біля розгорнуто¬го Бойового прапора військової частини; нагородження нагрудним знаком «Відмінний фахівець», а тих, хто
проходить службу за контрактом, - «Відмінний фахі¬вець Збройних Сил України»; присвоєння військового звання «старший солдат» («старший матрос»); занесен¬ня прізвища до Книги поішши військової частини (ко¬рабля); скасування раніше накладеного дисциплінарно¬го стягнення.