1 2 3

Зброя

Хімічна зброя - це зброя масового ураження, дія якої ґрунтується на токсичних властивостях деяких хімічних речовин. До неї належать бойові отруйні речо¬вини, засоби їх застосування і доставки до цілі.

Отруйні речовини (ОР) - хімічні сполуки, здатні уражати людей і тварин на великих площах, проникати в споруди, заражати місцевість і водойми. Існує така кла¬сифікація отруйних речовин за характером токсичної дії:

1) нервово-паралітичної дії - зарин, зоман, Ві-Екс;

2) шкірно-наривні - іприт;

3) загальноотруйної дії - синильна кислота, хлорціан;

4) задушливі - фосген;

5) психохімічні - Бі-Зет;

6) подразнювальні - хлорацетонфенон, адамсит, Сі-Ар, Сі-Ес.

Залежно від тривалості збереження уражальної здат¬ності отруйні речовини розподіляються на стійкі і не¬стійкі. Стійкі отруйні речовини зберігають ура-жальну дію до кількох діб і навіть тижнів. Це - Ві-Екс, зоман, іприт. Нестійкі отруйні речовини швидко випаровуються. При бойовому застосуванні на відкри¬тій місцевості вони зберігають уражальну дію протягом кількох десятків хвилин. Це - синильна кислота, хлорціан, фосген.

Залежно від швидкості дії на організм і появи ознак ураження отруйні речовини ділять на швидкодіючі і повільнодіючі.

Швидкодіючі отруйні речовини не мають періоду прихованої дії. Вони уражають уже через кілька хвилин (зарин, зоман, синильна кислота, хлорціан, Сі-Ес, Сі-Ар). Повільнодіючі отруйні речовини ма¬ють період прихованої дії і призводять до ураження че¬рез деякий час (Ві-Екс, іприт, фосген, Бі-Зет).

Застосовуються отруйні речовини у краплиннорідкому стані, у вигляді газу (пари) та аерозолю (туману, диму).

Засоби доставки отруйних речовин - це ракети, авіа¬бомби, артилерійські снаряди і міни, хімічні фугаси, а та¬кож виливні авіаційні прилади (ВАЛ).

Звичайні хімічні боєприпаси споряджаються однією готовою отруйною речовиною, добутою в стаціонарних за¬водських установках. На відміну від них бінарні боєпри¬паси споряджаються двома ізольованими (звідси і термін) нетоксичними або малотоксичними вихідними компонен¬тами. Під час польоту хімічного бінарного боєприпасу до цілі вихідні компоненти змішуються і вступають між со¬бою в хімічну реакцію з утворенням високотоксичних от¬руйних речовин, наприклад, зарину. Компоненти для от¬римання відповідної отруйної речовини можуть бути сис¬темою «рідина - рідина» або «рідина - тверде тіло». Всі ці системи включають також хімічні добавки. Використо¬вуються каталізатори, що прискорюють швидкість хіміч¬ної реакції, та стабілізатори, які забезпечують стійкість вихідних компонентів та одержаних отруйних речовин. Засоби доставки такі самі, як і для звичайних отруйних речовин.

Бактеріологічною (біологічною) зброєю називають спеціальні боєприпаси і бойові прилади із засобами до¬ставки, споряджені біологічними засобами. Вона призна¬чена для масового знищення живої сили, сільськогоспо¬дарських тварин і посівів, а також псування деяких видів військових матеріалів і спорядження. Основу біологічної зброї становлять біологічні засоби - хвороботворні мікро-

організми (бактерії, віруси, рикетсії, грибки) і вироблю¬вані деякими бактеріями отрути (токсини).

Як біологічні боєприпаси можуть використовуватись авіаційні бомби, касети, контейнери, розпилювальні при¬лади, боєприпаси реактивної артилерії, бойові частини ра¬кет, портативні прилади (генератори аерозолей, розпилю¬вальні пенали і т.п.) для диверсійного використання біо¬логічних засобів.

Розрізняють такі види біологічних засобів:

з класу бактерій - збудники чуми, сибірської вираз¬ки, сапу, туляремії, холери, меліоідозу та ін.;

з класу вірусів - збудники жовтої пропасниці, нату¬ральної віспи, різних видів енцефалітів, пропасниці Ден-ге та ін.;

з класу рикетсій - збудники висипного тифу, плями стої пропасниці Скелястих гір, пропасниці цицига-муші та ін.;

з класу грибків - збудники бластомікозу, кокци-діоідомікозу, гістоплазмозу та ін.

Для ураження сільськогосподарських тварин можуть використовуватися збудники таких захворювань, як чума великої рогатої худоби і свиней, а також збудники дея¬ких захворювань, небезпечних для людини, наприклад, сибірська виразка, сап, меліоідоз.

Для ураження сільськогосподарських рослин можли¬ве використання збудників іржі злаків, картопляної гни¬лі, грибкового захворювання рису та інших рослин, а та¬кож комах-шкідників (колорадський жук, саранча, гес¬сенська муха).

До звичайних засобів ураження відносять різного виду осколкові боєприпаси та запалювальну зброю.

1 2 3