1 2 3 4 5

З моменту утворення підрозділу молодих воїнів у ньому починається диференціація, тобто поділ колекти¬ву, внаслідок якого кожний юнак залежно від своїх здіб¬ностей, моральних якостей, рис характеру займає певне місце в структурі колективу, отримує в ньому певну со¬ціальну роль. Критерії такого поділу різні. Проте у біль¬шості військових колективів найчастіше це - фізичні дані (сила, спритність, витривалість), моральні якості (товариськість, чесність, надійність), вольові риси (смі¬ливість, рішучість), вміння спілкуватися, знаходити спільну мову з іншими. На основі цього встановлюються емоційні (неофіційні) стосунки в колективі. Найвищу сходинку соціального статусу у військовому підрозділі займає неофіційний лідер, найнижчу - той, кого не виз¬нає, не сприймає колектив. Найчастіше останніми стають ті, хто слабо підготовлений до військової служби, не роз¬винений фізично, не засвоїв основ допризовної підго¬товки, має хворобливу уяву, не вміє спілкуватися, низь¬ко оцінює свої можливості.

Й офіційні, й неофіційні стосунки воїнів у військо¬вому колективі існують не відокремлено, а паралельно, одночасно і певним чином впливають одні на інших.

У колективі воїнів одного призову утворюються де¬що менші за кількісним складом неофіційні групи (мік-рогрупи). Спочатку вони складаються за принципом зем¬ляцтва і підтримуються розмовами про своє село (місто), місцеві події, спільних знайомих. Пізніше приводом до організації та реорганізації груп стають спільні інтереси, нахили, уподобання юнаків.

Серед воїнів одного призову стосунки здебільшого складаються безконфліктно, спокійно, на основі статут¬них вимог. Значно складнішими є взаємини між вошами різних періодів служби. Якраз між ними і виникають так звані нестатутні стосунки - горезвісна «дідівщина». Вони характеризуються тим, що окремі воїни старших призовів («діди») виявляють у ставленні до молодших зневагу, зарозумілість, грубість, навіть жорстокість, трапляються випадки фізичного знущання, утисків, при¬ниження гідності. Причин, що призводять до цього, є де¬кілька. У першу чергу це негативні традиції, що склали¬ся в тому чи іншому військовому колективі, де через байдужість, безповідальність окремих командирів ство¬рюється ситуація, коли за кожним періодом служби зак¬ріплюється певний - неофіційний - соціальний статус: молодших і старших. Об'єктами переслідувань у старших воїнів стають воїни першого періоду служби, фізично й психологічно не готові до військової служби. І хоч більшість воїнів старших призовів сприймають фак¬ти нестатутних стосунків негативно, але через традиції, що склалися у колективі, змушені виконувати «роль», що їм відводиться. Нестатутні стосунки, крім того, є нас¬лідком прояву вікових особливостей юнаків - бажання «старших» показати свою перевагу в знаннях, вміннях, а також прагнення компенсувати моральні та фізичні збитки, що їх вони зазнавали у перший період своєї служби. Частина фактів нестатутних стосунків у війсь¬ковому колективі зумовлюється низькими моральними якостями окремих юнаків, їх навичками протиправної поведінки до призову в Збройні Сили. Іноді провокують воїнів старших періодів служби на нестатутні стосунки й самі новобранці: ті, у яких висока самооцінка не збіга¬ється з їхніми уміннями і знаннями, й ті, хто не прислу-ховується до порад старших, ігнорує їхній досвід у війсь¬ковій справі. Слід визнати, що іноді нестатутним стосун¬кам не надається належна оцінка командирами, на¬чальниками, активом.

ЗАПИТАННЯ

1. Чому військова служба має велике соціальне значення?

2. Чим відрізняється військова служба від інших видів діяльності?

3. Які специфічні соціально-психологічні особливості військового ко¬лективу?

4. Що таке нестатутні стосунки?

5. Які причини нестатутних стосунків?

41.Психологічна підготовка до служби у Збройних Силах України

Підготовка до служби в Збройних Силах України -

це складна, тривала, цілеспрямована діяльність сус¬пільства (сім'ї, школи, громадських організацій), ре¬зультатом якої має стати готовність юнака до строкової військової служби.

Залежно від змісту та мети у підготовці до служби в армії розрізняють такі її види: фізіологічна підго¬товка - формування готовності всіх фізіологічних сис¬тем організму юнака (дихання, кровообігу, травлення) до витримування великих і складних навантажень, суво¬рих вимог військової діяльності; фізична підготов¬ка - розвиток необхідних воїну фізичних якостей (си¬ли, витривалості, спритності, рухливості та ін.); почат¬кова військова підготовка, яка проводиться на заняттях з допризовної підготовки і формує у юнаків по¬чаткові військові знання, практичні навички та вміння; психологічна підготовка.

Усі ці види підготовки взаємопов'язані і в сукупності формують готовність особистості до служби в армії.

1 2 3 4 5