1 2 3 4

З початком першої світової війни Головна Україн¬ська Рада Стрілецтва проголосила «Звернення до україн¬ського народу», в якому закликала молодь, громадсь¬кість об'єднатися під жовто-блакитним прапором Укра¬їнського Січового Стрілецтва (УСС), незалежно від політичних поглядів, для збройної боротьби з царською Росією, за визволення України. Молодь масово попов¬нювала лави Січового Стрілецтва в Галичині. Розпо¬чалося створення Легіону українських січових стрільців на засадах офіційних збройних сил. Народ підтримував цю справу матеріально і морально. Командування пер¬шим Легіоном очолив Теодор Рожанковський (1875- 1970), пізніше - Михайло Галущинський (1878-1931). У вересні 1914 р. з дозволу австрійського уряду Легіон з 2500 добровольців прийняв присягу на вірність Україні. Кілька тисяч добровольців залишилися поза офіційною реєстрацією і тільки після звільнення Галичини влились у лави Стрілецтва. Австрійське командування напра¬вляло Легіон УСС на найскладніші ділянки фронту. Ви¬сокий героїзм показали стрільці в боях за Маківку, Галич, Бережани, Лисоню. У важких боях Легіон УСС зазнавав втрат, поповнювався новобранцями, а тому його чисельність коливалася - від кількох сотень до 7 тисяч чоловік. Складався Легіон з одного піхотного полку, що ділився на 2-3 курені. Кожний курінь (батальйон) мав чотири сотні (роти). Сотні складалися з 4 чот (взводів), чоти - з 4 роїв (відділень) по 10-15 чоловік. До сотні (100-150 чоловік) входили бойовики, 2 ремісники (кра¬вець, швець), писар і його помічник, 2 телефоністи, кіль¬ка санітарів, обслуга сотенного обозу (господарська час¬тина). Командирами сотень були сотники-поручники (молодші лейтенанти), рідше чотарі.

Січові стрільці були погано озброєні. Австрійський уряд передавав УСС старі зразки зброї: гвинтівки сис¬теми Верндля, німецькі автоматичні гвинтівки системи Маузера. Зброї не вистачало, вона була не укомплекто¬вана (не було ременів, набійниць, багато іншого). Мало було одягу і взуття.

З весни 1916 р. Легіон УСС мав у своєму складі куле¬метну сотню, озброєну легкими і важкими кулеметами (скорострілами) системи Шварцльозе. Скорострільна сотня (до 80 чоловік) мала 12 в'ючних коней під кулемети та боєприпаси, віз-кузню, віз-слюсарню та ін. Крім того, були взводи з «боротьби зблизу», які мали відділення легких і важких мінометів, гранатометів і світильників-вогнеметів. Для підтримання зв'язку у відділеннях УСС були піші та кінні вістові (зв'язківці). Лише в середині 1915 р. сотні одержали по 1-2 телефонні апарати. У 1917 р. при Легіоні було створено відділення протигазової служби, земляних і будівельних робіт, технічну сотню. У жовтні 1914 р. до складу Легіону ввійшов кінний загін, який згодом переріс у сотню. В Легіоні УСС були допоміжні служби: санітарна, господарський відділ, обоз. Для підготовки поповнення в Легіоні було організовано військову школу (вишкільну групу), що складалась із кількох сотень і мала власне господарство. Школа ділилася на 2-3 курені по 8-10 сотень. Навчання проводили спочатку австрійські, потім українські інструктори, які мали певний воєнний досвід. Новобранці жили у селянських хатах, потерпали від злигоднів, холоду, голоду. Це заважало підтримувати ви¬соку дисципліну, неможливо було забезпечити добру якість навчання. Школа намагалася навчати юнаків самостійних бойових дій, індивідуальної підготовки. Заняття тривали по 6-7 годин щодня. Кожна хвилина використовувалася продуктивно. Наприкінці навчання в полі проводився під¬сумковий огляд - іспит з усіх дисциплін військового ре¬месла. Щоб стати командиром, треба було додатково прой¬ти двомісячний курс навчання. За два роки військова школа Легіону УСС підготува¬ла 7 тисяч чоловік. Січове Стрілецтво виростило славних синів України: Кирила Трильовського, Костя Левицького, Михайла Во¬лошина, Дмитра Вітовського та ін. Серед січових стрі¬льців було багато талановитих людей - художників, поетів, журналістів: Юрій Шкрумеляк, Мирослав Ірчан, Левко Лепкий, Роман Купчинський та ін. Січових стрі¬льців як українську військову одиницю цінувала авст¬рійська влада і боялась російська. Метою УСС було зві¬льнення та об'єднання українського народу, створення незалежної соборної України. Чотири роки збройної бо¬ротьби Легіону УСС з могутньою Росією не принесли успіху, однак ця боротьба вплинула на рух українського народу за свою державність.

1 2 3 4