| Назва: | Укриття населення в захисних спорудах |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 11,61 KB |
| Скачувань: | 23 |
5 - аварійний вихід; 6 - фільтровентиляційна камера; 7 - комора
для продуктів харчування; 8 - медична кімната (можна без 7 і 8)
За місцем знаходження сховища бувають вбудова¬ними (у підвалах будинків) івідокремленими (по¬за будинками), їх споруджують заздалегідь, у мирний час, але можуть будувати і в період загрози нападу або під час воєнних дій (швидкозведені).
За місткістю розрізняють малі сховища (150.-300 чол.), середні (300-600 чол.) і великі (понад 600 чол.).
Сховища мають фільтровентиляційні установки (ФВУ) промислового виготовлення. ФВУ очищає зовнішнє повіт¬ря, розподіляє його по відсіках і створює у захисному при¬міщенні надлишковий тиск, що перешкоджає проникнен¬ню зараженого повітря через тріщини і щілини. В усіх схо¬вищах передбачаються два режими вентиляції: ч и с т о Ї, коли зовнішнє повітря очищається від пилу, і ф і л ь т р о -вентиляції, коли воно проходить крізь поглинальні фільтри, де очищається від радіоактивного пилу, отруйних речовин, СДОР і бактеріологічних засобів. Система водопо¬стачання забезпечує людей водою для життя і гігієнічних потреб від зовнішньої водопровідної мережі. На той випа¬док, коли водопровід перестане діяти, передбачено аварій¬ний запас води або її джерело. Кожна захисна споруда має систему каналізації для відводу фекальних стоків. Санву¬зол влаштовують у приміщенні, ізольованому перегородка¬ми від секцій сховища, обов'язково з витяжкою. Система опалення сховища працює від опалювальної мережі будин-
ку, під яким воно знаходиться. Освітлюється сховище від міської (об'єктної) електромережі, в аварійних випадках
- від автономної електростанції, а якщо її немає - від акумуляторів або ліхтарями.
Запас продуктів харчування робиться з розрахунку не менше ніж на дві доби для кожної людини у сховищі.
Медичне обслуговування здійснюють санітарні пости і медпункти об'єктів народного господарства.
ПРАВИЛА ПЕРЕБУВАННЯ У ЗАХИСНІЙ СПОРУДІ
Населення укривається у захисних спорудах за сигна¬лами ЦО. Заходити до них потрібно організовано, швидко і без паніки. У сховищі зручніше розміщуватися групами
- з тих, хто разом працює або мешкає в одному будинку. В кожній групі призначають старшого. Тих, хто з дітьми, розміщують в окремих відсіках або у спеціально відведе¬них місцях. Літніх і хворих намагаються влаштувати ближче до вентиляційних труб.
У сховище (укриття) потрібно приходити зі своїми за¬собами індивідуального захисту органів дихання, продук¬тами харчування і документами. Не дозволяється приноси¬ти з собою речі громіздкі, з сильним запахом, легкозай¬мисті, приводити тварин. У сховищі забороняється ходити без потреби, шуміти, курити, виходити назовні без дозво¬лу коменданта. Всі у сховищі зобов'язані виконувати роз¬порядження чергового по сховищу, надавати посильну до¬помогу хворим, інвалідам.
ЗАПИТАННЯ
1. Від яких уражальних засобів захищає перекрита щілина?
2. Як підготувати споруди господарського призначення для за¬хисту в надзвичайних ситуаціях?
3. Як потрібно заходити до захисної споруди і поводитися в ній?
37. Санітарна обробка і знезараження
ЧАСТКОВА САНІТАРНА ОБРОБКА
Ще перебуваючи в зоні ураження або відразу після ви¬ходу з неї, потрібно здійснити часткову санітарну обробку, щоб видалити небезпечні речовини з відкритих ділянок шкіри, із взуття, одягу, протигаза.
При зараженні радіоактивними речовинами насампе¬ред потрібно: обтрусити, вибити одяг; протерти вологою ганчіркою взуття; помити відкриті частини рук і шиї; про¬терти лицьову частину протигаза і зняти його (чи респіра¬тор, протшшлову тканинну маску, ватно-марлеву пов'яз¬ку); вимити обличчя, прополоскати рот і горло. Якщо во¬ди мало, відкриті ділянки тіла і протигаз протирають зво¬ложеним тампоном, причому лише в одному напрямку. Взимку з цією метою можна використати незаражений сніг. Обробку проводять протягом першої години після за¬раження у самій зоні і повторюють після виходу з неї.
При зараженні краплиннорідкими ОР для часткової санітарної обробки застосовують індивідуальний протихі¬мічний пакет (ІПП-8). Спочатку обробляють відкриті ді¬лянки шкіри, а потім заражені частини одягу і взуття. Як¬що немає ІПП, усе ретельно промивають теплою водою з милом.
При зараженні бактеріологічними засобами, не зніма¬ючи протигаза (ПТМ, ватно-марлевої пов'язки), обтрушу¬ють одяг, обмітають взуття, розчином з ІПП обробляють відкриті ділянки тіла. Якщо пакета немає, використову¬ють дезінфікуючі розчини і воду з милом.
Часткова санітарна обробка не забезпечує повного зне¬зараження і не гарантує людям захисту від ураження. То¬му за найменшої можливості проводять повну санітарну обробку.
ПОВНА САНІТАРНА ОБРОБКА
для продуктів харчування; 8 - медична кімната (можна без 7 і 8)
За місцем знаходження сховища бувають вбудова¬ними (у підвалах будинків) івідокремленими (по¬за будинками), їх споруджують заздалегідь, у мирний час, але можуть будувати і в період загрози нападу або під час воєнних дій (швидкозведені).
За місткістю розрізняють малі сховища (150.-300 чол.), середні (300-600 чол.) і великі (понад 600 чол.).
Сховища мають фільтровентиляційні установки (ФВУ) промислового виготовлення. ФВУ очищає зовнішнє повіт¬ря, розподіляє його по відсіках і створює у захисному при¬міщенні надлишковий тиск, що перешкоджає проникнен¬ню зараженого повітря через тріщини і щілини. В усіх схо¬вищах передбачаються два режими вентиляції: ч и с т о Ї, коли зовнішнє повітря очищається від пилу, і ф і л ь т р о -вентиляції, коли воно проходить крізь поглинальні фільтри, де очищається від радіоактивного пилу, отруйних речовин, СДОР і бактеріологічних засобів. Система водопо¬стачання забезпечує людей водою для життя і гігієнічних потреб від зовнішньої водопровідної мережі. На той випа¬док, коли водопровід перестане діяти, передбачено аварій¬ний запас води або її джерело. Кожна захисна споруда має систему каналізації для відводу фекальних стоків. Санву¬зол влаштовують у приміщенні, ізольованому перегородка¬ми від секцій сховища, обов'язково з витяжкою. Система опалення сховища працює від опалювальної мережі будин-
ку, під яким воно знаходиться. Освітлюється сховище від міської (об'єктної) електромережі, в аварійних випадках
- від автономної електростанції, а якщо її немає - від акумуляторів або ліхтарями.
Запас продуктів харчування робиться з розрахунку не менше ніж на дві доби для кожної людини у сховищі.
Медичне обслуговування здійснюють санітарні пости і медпункти об'єктів народного господарства.
ПРАВИЛА ПЕРЕБУВАННЯ У ЗАХИСНІЙ СПОРУДІ
Населення укривається у захисних спорудах за сигна¬лами ЦО. Заходити до них потрібно організовано, швидко і без паніки. У сховищі зручніше розміщуватися групами
- з тих, хто разом працює або мешкає в одному будинку. В кожній групі призначають старшого. Тих, хто з дітьми, розміщують в окремих відсіках або у спеціально відведе¬них місцях. Літніх і хворих намагаються влаштувати ближче до вентиляційних труб.
У сховище (укриття) потрібно приходити зі своїми за¬собами індивідуального захисту органів дихання, продук¬тами харчування і документами. Не дозволяється приноси¬ти з собою речі громіздкі, з сильним запахом, легкозай¬мисті, приводити тварин. У сховищі забороняється ходити без потреби, шуміти, курити, виходити назовні без дозво¬лу коменданта. Всі у сховищі зобов'язані виконувати роз¬порядження чергового по сховищу, надавати посильну до¬помогу хворим, інвалідам.
ЗАПИТАННЯ
1. Від яких уражальних засобів захищає перекрита щілина?
2. Як підготувати споруди господарського призначення для за¬хисту в надзвичайних ситуаціях?
3. Як потрібно заходити до захисної споруди і поводитися в ній?
37. Санітарна обробка і знезараження
ЧАСТКОВА САНІТАРНА ОБРОБКА
Ще перебуваючи в зоні ураження або відразу після ви¬ходу з неї, потрібно здійснити часткову санітарну обробку, щоб видалити небезпечні речовини з відкритих ділянок шкіри, із взуття, одягу, протигаза.
При зараженні радіоактивними речовинами насампе¬ред потрібно: обтрусити, вибити одяг; протерти вологою ганчіркою взуття; помити відкриті частини рук і шиї; про¬терти лицьову частину протигаза і зняти його (чи респіра¬тор, протшшлову тканинну маску, ватно-марлеву пов'яз¬ку); вимити обличчя, прополоскати рот і горло. Якщо во¬ди мало, відкриті ділянки тіла і протигаз протирають зво¬ложеним тампоном, причому лише в одному напрямку. Взимку з цією метою можна використати незаражений сніг. Обробку проводять протягом першої години після за¬раження у самій зоні і повторюють після виходу з неї.
При зараженні краплиннорідкими ОР для часткової санітарної обробки застосовують індивідуальний протихі¬мічний пакет (ІПП-8). Спочатку обробляють відкриті ді¬лянки шкіри, а потім заражені частини одягу і взуття. Як¬що немає ІПП, усе ретельно промивають теплою водою з милом.
При зараженні бактеріологічними засобами, не зніма¬ючи протигаза (ПТМ, ватно-марлевої пов'язки), обтрушу¬ють одяг, обмітають взуття, розчином з ІПП обробляють відкриті ділянки тіла. Якщо пакета немає, використову¬ють дезінфікуючі розчини і воду з милом.
Часткова санітарна обробка не забезпечує повного зне¬зараження і не гарантує людям захисту від ураження. То¬му за найменшої можливості проводять повну санітарну обробку.
ПОВНА САНІТАРНА ОБРОБКА