| Назва: | Укриття населення в захисних спорудах |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 11,61 KB |
| Скачувань: | 23 |
При повній санітарній обробці усе тіло обмивають теп-. лою водою з милом і мочалкою, обов'язково міняють бі¬лизну і верхній одяг. Проводиться на стаціонарних пунк¬тах, у банях і душових павільйонах або на спеціальних майданчиках для миття і пунктах спеціальної обробки (ПСО). Влітку повну санітарну обробку можна здійснити біля незаражених проточних водоймищ.
Пункти санітарної обробки мають три відділення: для роздягання, для миття і для одягання. Крім того, може бу¬ти відділення для знезараження одягу. Особи, які прибули для санітарної обробки, у роздягальні знімають верхній одяг, засоби захисту (крім протигаза), білизну, проходять медичний огляд, дозиметричний контроль. Одяг, зараже¬ний радіоактивними речовинами вище допустимої норми,
а також отруйними речовинами і бактеріологічними засо¬бами, складають у гумові мішки і відправляють на станцію знезараження одягу.
Перед входом до відділення миття уражені знімають протигази і обробляють слизисті оболонки 2-процентним розчином питної соди. Якщо відбулося зараження отруй¬ними речовинами типу зарин, то перш ніж зняти протигаз, проводять контроль приладами хімічної розвідки. Одер¬жавши мило і мочалку, уражені заходять у відділення миття. Особливо ретельно треба вимити голову, шию, ру¬ки. Температура води має бути 38-40° С.
При зараженні бактеріологічними засобами перед вхо¬дом у роздягальню одяг зрошують 0,5-процентним розчи¬ном монохлораміну. Біля входу у відділення миття руки і шию обробляють 2-процентним розчином монохлораміну, знімають протигаз, одержують мило та мочалку і перехо¬дять у відділення миття. Після виходу з нього проводять повторний медичний огляд і дозиметричний контроль. Як¬що радіоактивне зараження вище допустимого, проводять повторну санітарну обробку.
У відділенні одягання кожний, хто пройшов обробку, одержує одяг (свій знезаражений або із запасного фонду) й одягається.
Якщо упорядкованого пункту санітарної обробки не¬має, то її здійснюють у банях, душових, обладнаних таким чином, щоб потік людей рухався лише в одному напрямі.
Майданчики санітарної обробки поблизу джерела води ділять на брудну і чисту половини. Між ними розміщують дезінфекційні автомобілі з душем. Для відведення води ко¬пають канави і поглинальні колодязі. У теплу пору року санітарну обробку можна проводити на відкритому повітрі. Коли холодно, ставлять намети.
ЗНЕЗАРАЖЕННЯ
Знезараження здійснюють у формі дезактивації, дега¬зації, дезінфекції.
Дезактивація - видалення (змивання, змітання) радіоактивних речовин із заражених ділянок місцевості, споруд, техніки, різних предметів. Залежно від обстановки може проводитися частково або в повному обсязі. При ча¬стковій дезактивації знезаражуються тільки деякі ділянки місцевості, основні деталі обладнання, одяг, взуття, засоби
індивідуального захисту, тобто все, із чим безпосередньо стикаються люди. Звичайний і захисний одяг і взуття об¬мітають, витрушують, вибивають і чистять, протирають клоччям, змоченим водою або дезактивувальними розчи¬нами, миють щітками під сильним струменем води. До де¬зактивувальних речовин належать усі пральні порошки і пасти (ОП-7, ОП-10), що застосовуються у вигляді водних розчинів. Якщо їх немає, можна користуватися госпо¬дарським милом.
Досвід Чорнобиля показав, що знезараження будівель, споруд і місцевості - це дуже важкий і тривалий процес. Наприклад, для дезактивації дахів і стін будинків довело¬ся проводити багаторазову обробку із застосуванням по¬рошку СФ-2У. Для боротьби з розповсюдженням радіоак¬тивного пилу проводили зволоження, а також розбризку¬вали з вертольотів латекс (дисперсний каучук у воді), внаслідок чого утворювалася дуже тонка плівка, яка пере¬шкоджала перенесенню радіоактивних речовин.
Дегазація - руйнування (нейтралізація) або видален¬ня отруйних речовин (ОР) з різних предметів, техніки, споруд і місцевості. Дегазація, як часткова, так і повна, здійснюється трьома способами: хімічним, фізико-хіміч-ним, механічним. Хімічний спосіб полягає у дії на ОР де-газувальної речовини, внаслідок чого утворюються неток-сичні сполуки. При фізико-хімічному способі ОР видаля¬ють із заражених об'єктів, розчиняючи, випарюючи або сорбуючи (поглинаючи) їх. Механічний спосіб - це вида¬лення ОР, що знаходиться на поверхні (наприклад, зніма¬ють заражений шар ґрунту або засипають його ґрунтом, шлаком).
Основні способи дегазації одягу і взуття - провітрю¬вання, вимочування у воді, кип'ятіння, прання, обробка пароповітряно-аміачною сумішшю. Бавовняні і гумові ви¬роби кип'ятять і перуть. Якщо у воду додати соду, праль¬ний порошок або мило, руйнування ОР проходить значно швидше. Обробку пароповітряно-аміачною сумішшю за¬стосовують для всіх видів одягу, взуття, хутряних виробів і засобів захисту шкіри.
Дезінфекція - знищення хвороботворних мікроор¬ганізмів і руйнування токсинів на місцевості, спорудах, техніці, різних предметах. Проводиться двома способами - хімічним і фізичним. Хімічний спосіб - це застосуван-
Пункти санітарної обробки мають три відділення: для роздягання, для миття і для одягання. Крім того, може бу¬ти відділення для знезараження одягу. Особи, які прибули для санітарної обробки, у роздягальні знімають верхній одяг, засоби захисту (крім протигаза), білизну, проходять медичний огляд, дозиметричний контроль. Одяг, зараже¬ний радіоактивними речовинами вище допустимої норми,
а також отруйними речовинами і бактеріологічними засо¬бами, складають у гумові мішки і відправляють на станцію знезараження одягу.
Перед входом до відділення миття уражені знімають протигази і обробляють слизисті оболонки 2-процентним розчином питної соди. Якщо відбулося зараження отруй¬ними речовинами типу зарин, то перш ніж зняти протигаз, проводять контроль приладами хімічної розвідки. Одер¬жавши мило і мочалку, уражені заходять у відділення миття. Особливо ретельно треба вимити голову, шию, ру¬ки. Температура води має бути 38-40° С.
При зараженні бактеріологічними засобами перед вхо¬дом у роздягальню одяг зрошують 0,5-процентним розчи¬ном монохлораміну. Біля входу у відділення миття руки і шию обробляють 2-процентним розчином монохлораміну, знімають протигаз, одержують мило та мочалку і перехо¬дять у відділення миття. Після виходу з нього проводять повторний медичний огляд і дозиметричний контроль. Як¬що радіоактивне зараження вище допустимого, проводять повторну санітарну обробку.
У відділенні одягання кожний, хто пройшов обробку, одержує одяг (свій знезаражений або із запасного фонду) й одягається.
Якщо упорядкованого пункту санітарної обробки не¬має, то її здійснюють у банях, душових, обладнаних таким чином, щоб потік людей рухався лише в одному напрямі.
Майданчики санітарної обробки поблизу джерела води ділять на брудну і чисту половини. Між ними розміщують дезінфекційні автомобілі з душем. Для відведення води ко¬пають канави і поглинальні колодязі. У теплу пору року санітарну обробку можна проводити на відкритому повітрі. Коли холодно, ставлять намети.
ЗНЕЗАРАЖЕННЯ
Знезараження здійснюють у формі дезактивації, дега¬зації, дезінфекції.
Дезактивація - видалення (змивання, змітання) радіоактивних речовин із заражених ділянок місцевості, споруд, техніки, різних предметів. Залежно від обстановки може проводитися частково або в повному обсязі. При ча¬стковій дезактивації знезаражуються тільки деякі ділянки місцевості, основні деталі обладнання, одяг, взуття, засоби
індивідуального захисту, тобто все, із чим безпосередньо стикаються люди. Звичайний і захисний одяг і взуття об¬мітають, витрушують, вибивають і чистять, протирають клоччям, змоченим водою або дезактивувальними розчи¬нами, миють щітками під сильним струменем води. До де¬зактивувальних речовин належать усі пральні порошки і пасти (ОП-7, ОП-10), що застосовуються у вигляді водних розчинів. Якщо їх немає, можна користуватися госпо¬дарським милом.
Досвід Чорнобиля показав, що знезараження будівель, споруд і місцевості - це дуже важкий і тривалий процес. Наприклад, для дезактивації дахів і стін будинків довело¬ся проводити багаторазову обробку із застосуванням по¬рошку СФ-2У. Для боротьби з розповсюдженням радіоак¬тивного пилу проводили зволоження, а також розбризку¬вали з вертольотів латекс (дисперсний каучук у воді), внаслідок чого утворювалася дуже тонка плівка, яка пере¬шкоджала перенесенню радіоактивних речовин.
Дегазація - руйнування (нейтралізація) або видален¬ня отруйних речовин (ОР) з різних предметів, техніки, споруд і місцевості. Дегазація, як часткова, так і повна, здійснюється трьома способами: хімічним, фізико-хіміч-ним, механічним. Хімічний спосіб полягає у дії на ОР де-газувальної речовини, внаслідок чого утворюються неток-сичні сполуки. При фізико-хімічному способі ОР видаля¬ють із заражених об'єктів, розчиняючи, випарюючи або сорбуючи (поглинаючи) їх. Механічний спосіб - це вида¬лення ОР, що знаходиться на поверхні (наприклад, зніма¬ють заражений шар ґрунту або засипають його ґрунтом, шлаком).
Основні способи дегазації одягу і взуття - провітрю¬вання, вимочування у воді, кип'ятіння, прання, обробка пароповітряно-аміачною сумішшю. Бавовняні і гумові ви¬роби кип'ятять і перуть. Якщо у воду додати соду, праль¬ний порошок або мило, руйнування ОР проходить значно швидше. Обробку пароповітряно-аміачною сумішшю за¬стосовують для всіх видів одягу, взуття, хутряних виробів і засобів захисту шкіри.
Дезінфекція - знищення хвороботворних мікроор¬ганізмів і руйнування токсинів на місцевості, спорудах, техніці, різних предметах. Проводиться двома способами - хімічним і фізичним. Хімічний спосіб - це застосуван-