Головна Головна -> Реферати українською -> Історія всесвітня -> Сербія в Першій світовій війні.

Сербія в Першій світовій війні.

Назва:
Сербія в Першій світовій війні.
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
3,28 KB
Завантажень:
344
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0



Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
Реферат
На тему:
Сербія в Першій світовій війні.


Незважаючи на те, що Австро-Угорщина майже відразу після оголошення війни розгорнула масований наступ на Сербію, початковий період війни склався для сербів досить успішно. У битві в районі Церського хребта (2—6 серпня 1914 р.) сербська армія, продемонструвавши неабиякий героїзм і витримку, здобула важливу перемогу над потужнішим з огляду як на кількість, так і на матеріально-технічне забезпечення австро-угорським військом. Після цього серби навіть самі перейшли в наступ, котрий, щоправда, не приніс особливих успіхів і закінчився дуже швидко.
До кінця року Австро-Угорщина здійснила ще одну наступальну операцію на Південному фронті, змусивши сербську армію відступати вглиб своєї території з відчутними втратами. В цей надзвичайно важкий момент навколо армії та короля об'єдналася вся нація. На чолі однієї з армій став генерал Ж. Мішич, відомий своїми організаторськими здібностями. У вирішальній битві поблизу міста Мілановац серби несподівано для всіх здобули блискучу перемогу, після якої перейшли в контрнаступ і здійснили прорив австрійського фронту. В грудні сербська армія вступила до Белграда, продовживши наступ у напрямі Срему. Австрійці швидко відступали, залишаючи важке озброєння та боєприпаси. Більш як 50 тис. солдатів противника в ході цієї операції потрапило в полон.
Перші успіхи актуалізували питання об'єднання сербських земель, перевівши його в практичну площину. 7 грудня 1914 р. Скупщина ухвалила "Нішську декларацію ", в якій проголошувалося, що Сербія веде війну за "визволення та об'єднання сербів, хорватів і словенців ".
Протягом 1915 р. значно пожвавилася діяльність сербських політичних сил усередині Габсбурзької монархії з метою об'єднання із Сербією. Вона дістала новий потужний імпульс і новий зміст після створення в Лондоні Югослов'янського комітету, до складу якого ввійшли представники сербів, хорватів і словенців Австро-Угорщини.
Одночасно тривали переговори сербських представників з державами Антанти. Центральною була проблема вироблення засадничих принципів розв'язання "південнослов'янського питання". Паралельно з пропозицією щодо утворення так званої "Великої Сербії", до складу якої мали ввійти в сербські землі, а також Македонія, Боснія та Герцеговина й окремі західні райони Болгарії, розглядався варіант утворення спільної держави трьох народів "одного кореня" — сербів, хорватів, словенців.
Восени 1915 р. після кількамісячного затишшя на сербсько-австрійському фронті розпочався новий наступ австрійських військ, посилених цього разу кількома німецькими дивізіями. Коли ж у війну вступила ще й Болгарія, ситуація для сербів стала критичною.
Сербська армія мусила залишити Белград і відступати через важкодоступні гірські райони Чорногорії та Албанії в напрямі Адріатичного моря. Разом з нею столицю залишили уряд та значна частина жителів міста й біженців з окупованих противником територій. Цей похід, який коштував життя десяткам тисяч солдатів та цивільних осіб, став легендарною подією сербської історії.
На узбережжі рештки сербської армії — приблизно 120 тис. чоловік — підібрали кораблі союзників (в основному це був французький флот) і переправили на острів Корфу, куди незабаром прибув і сербський уряд. Тут армія мала можливість перепочити й підготуватися до продовження бойових дій.
Територію Сербії тим часом поділили між собою Австро-Угорщина та Болгарія. Окупація, під час якої діяв режим справжнього терору (особливо відзначалися в цьому болгари), тривала до осені 1918 р., коли сербам, за підтримки держав Антанти, вдалося досить швидко визволити територію країни й навіть продовжити наступальні дії в областях, населених "австрійськими " слов'янами.
Це стало наслідком успішних операцій модернізованої сербської армії, яка поновила свої дії влітку 1916 р. на Салоніцькому фронті, виявивши взірці мужності у важкій і виснажливій битві в районі Каймакчалана (12—30 вересня 1916 р.).
Перемоги сербів на полях битв і розпад Австро-Угорщини, який почався внаслідок поразки в Першій світовій війні, знову висунули на порядок денний європейської політики питання державного устрою слов'ян Волконського півострова.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Сербія в Першій світовій війні.

BR.com.ua © 1999-2016 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок