| Назва: | Чи існують надцивілізації |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 14,89 KB |
| Скачувань: | 23 |
Поступово з розвитком науки в умах передових ми¬слителів визрівало переконання про те, що Земля - невід'ємна складова частина світобудови. В зародковому стані цю ідею можна знайти у творах давньогрецьких філософів, а в наступні сторіччя у працях Біруні, Улугбека, Коперника, Бруно, Галілея, Кеплера вона дістала дальший розвиток.
З появою вчення Коперника стало ясно, що наша Земля - це небесне тіло, одна з планет Сонячної систе¬ми. Однак уся практична діяльність людини ще трива¬лий час була пов'язана виключно з Землею.
Особливо глибоко ідея взаємозв'язку земного і ко¬смічного обговорюється й аналізується в дослідженнях К. Е. Ціолковського, О. Л. Чижевського і В. І. Вернадського. Доля істоти, тобто людини, твердив Ціолковський, залежить від долі Всесвіту. Потрібна така вища точка зору. Вузька точка зору може призвести до по¬милок.
Під зовнішнім середовищем, говорив Чижевський, ми повинні розуміти весь світ навколо нас. Це означає, що існують позаземні фактори, які впливають, і можливо визначальним чином, на всю поверхню планети, на її атмосферу.
Аналогічні думки висловлював і академік Вернадський. Геологічні процеси, що відбуваються на Землі, твердив він, зумовлюються факторами космічного по¬рядку.
У середині XX сторіччя людина зуміла, нарешті, по¬долати земне тяжіння й почати освоєння космічного простору.
З появою космічних апаратів ми не тільки стали обживати навколоземний космічний простір, а й залучати космічні явища у сферу своєї безпосередньої прак¬тичної діяльності.
Глобальних і навіть космічних масштабів досягли й сучасні науково-технічні звершення. Виробнича і прак¬тична діяльність людей почала істотно впливати на земне середовище нашого життя. І не випадково однією з найважливіших проблем, що стоять у наш час перед земною цивілізацією, є проблема збереження навколиш¬нього середовища.
Усе це, разом узяте, дає підставу твердити, що люд¬ство вийшло на новий рівень свого науково-технічного і технологічного розвитку,- воно дедалі більшою мірою стає космічною цивілізацією. Па цьому рівні ми вже не можемо не брати до уваги ту обставину, що Земля - не відокремлений, ізольований маленький світ, а неві¬д'ємна складова частина космосу. І ми дедалі глибше і виразніше починаємо усвідомлювати, що середовищем нашого життя в широкому розумінні є не тільки наша планета Земля і навіть не тільки наша Сонячна система, а й увесь наш Всесвіт.
Сучасна наука виходить з необхідності цілісного сприйняття світу. А це означає, що ми повинні розгляда¬ти окремі фрагменти навколишньої дійсності не ізольо¬вано один від одного, кожний сам по собі, а як єдину систему. Системний підхід, як ми вже не раз зазначали, допомагає зрозуміти, з яких частин складається ціле і що являє собою кожна частина зокрема, а також з'ясувати, як ці частини складаються в ціле, як вони пов'язані між собою, як впливає зміна будь-якої з них на стан інших і систему в цілому.
Такий підхід особливо необхідний, коли йдеться про земну цивілізацію. Не тільки багато які умови нашого життя, а й саме існування земної цивілізації великою мірою залежить від того, що являє собою наш Всесвіт, які фізичні процеси і зміни в ньому відбуваються. Адже космічні явища можуть справити певний вплив на середовище, що нас оточує, на умови нашого земного існу¬вання.
Як ми вже знаємо, Всесвіт еволюціонує. Змінюється космічне середовище нашого життя. А це в кінцевому підсумку не може не позначатися й на стані земного середовища, яке безпосередньо нас оточує. Отже, глибоке вивчення законів еволюції Всесвіту і природи фізичних процесів, що відбуваються в ньому, необхідне не тільки для розширення і поглиблення наших знань про будову матерії, а й для обгрунтованого наукового прогнозуван¬ня майбутніх станів планетарного середовища нашого життя.
Але чи не передчасна постановка такого питання? Адже відомо, що еволюція Всесвіту навіть за космічними масштабами часу проходить надзвичайно повільно і скільки-небудь істотні зміни у його стані можуть ста¬тися дуже й дуже не скоро.
Останнє справедливе лише щодо стану Всесвіту в цілому. Що ж до процесів, які відбуваються в ньому, то це зовсім не обов'язково плавні кількісні зміни - повільні, поступові, розтягнуті на мільярди років. На різних рівнях існування матерії за порівняно короткі проміжки часу у Всесвіті відбувалися і відбуваються глибокі якісні перетворення, нестаціонарні явища, що супроводжуються виділенням колосальної енергії, а в ряді випадків і вибуховими явищами. Повсюдно про¬ходять також інші необоротні фізичні процеси, цілком порівнянні за своєю тривалістю з земними.
Не можна також забувати про те, що майбутнє починається сьогодні. І людство вже зараз зобов'язане замислюватися над тими проблемами, які на повний зріст можуть постати перед людьми в порівняно відда¬леному майбутньому.
З появою вчення Коперника стало ясно, що наша Земля - це небесне тіло, одна з планет Сонячної систе¬ми. Однак уся практична діяльність людини ще трива¬лий час була пов'язана виключно з Землею.
Особливо глибоко ідея взаємозв'язку земного і ко¬смічного обговорюється й аналізується в дослідженнях К. Е. Ціолковського, О. Л. Чижевського і В. І. Вернадського. Доля істоти, тобто людини, твердив Ціолковський, залежить від долі Всесвіту. Потрібна така вища точка зору. Вузька точка зору може призвести до по¬милок.
Під зовнішнім середовищем, говорив Чижевський, ми повинні розуміти весь світ навколо нас. Це означає, що існують позаземні фактори, які впливають, і можливо визначальним чином, на всю поверхню планети, на її атмосферу.
Аналогічні думки висловлював і академік Вернадський. Геологічні процеси, що відбуваються на Землі, твердив він, зумовлюються факторами космічного по¬рядку.
У середині XX сторіччя людина зуміла, нарешті, по¬долати земне тяжіння й почати освоєння космічного простору.
З появою космічних апаратів ми не тільки стали обживати навколоземний космічний простір, а й залучати космічні явища у сферу своєї безпосередньої прак¬тичної діяльності.
Глобальних і навіть космічних масштабів досягли й сучасні науково-технічні звершення. Виробнича і прак¬тична діяльність людей почала істотно впливати на земне середовище нашого життя. І не випадково однією з найважливіших проблем, що стоять у наш час перед земною цивілізацією, є проблема збереження навколиш¬нього середовища.
Усе це, разом узяте, дає підставу твердити, що люд¬ство вийшло на новий рівень свого науково-технічного і технологічного розвитку,- воно дедалі більшою мірою стає космічною цивілізацією. Па цьому рівні ми вже не можемо не брати до уваги ту обставину, що Земля - не відокремлений, ізольований маленький світ, а неві¬д'ємна складова частина космосу. І ми дедалі глибше і виразніше починаємо усвідомлювати, що середовищем нашого життя в широкому розумінні є не тільки наша планета Земля і навіть не тільки наша Сонячна система, а й увесь наш Всесвіт.
Сучасна наука виходить з необхідності цілісного сприйняття світу. А це означає, що ми повинні розгляда¬ти окремі фрагменти навколишньої дійсності не ізольо¬вано один від одного, кожний сам по собі, а як єдину систему. Системний підхід, як ми вже не раз зазначали, допомагає зрозуміти, з яких частин складається ціле і що являє собою кожна частина зокрема, а також з'ясувати, як ці частини складаються в ціле, як вони пов'язані між собою, як впливає зміна будь-якої з них на стан інших і систему в цілому.
Такий підхід особливо необхідний, коли йдеться про земну цивілізацію. Не тільки багато які умови нашого життя, а й саме існування земної цивілізації великою мірою залежить від того, що являє собою наш Всесвіт, які фізичні процеси і зміни в ньому відбуваються. Адже космічні явища можуть справити певний вплив на середовище, що нас оточує, на умови нашого земного існу¬вання.
Як ми вже знаємо, Всесвіт еволюціонує. Змінюється космічне середовище нашого життя. А це в кінцевому підсумку не може не позначатися й на стані земного середовища, яке безпосередньо нас оточує. Отже, глибоке вивчення законів еволюції Всесвіту і природи фізичних процесів, що відбуваються в ньому, необхідне не тільки для розширення і поглиблення наших знань про будову матерії, а й для обгрунтованого наукового прогнозуван¬ня майбутніх станів планетарного середовища нашого життя.
Але чи не передчасна постановка такого питання? Адже відомо, що еволюція Всесвіту навіть за космічними масштабами часу проходить надзвичайно повільно і скільки-небудь істотні зміни у його стані можуть ста¬тися дуже й дуже не скоро.
Останнє справедливе лише щодо стану Всесвіту в цілому. Що ж до процесів, які відбуваються в ньому, то це зовсім не обов'язково плавні кількісні зміни - повільні, поступові, розтягнуті на мільярди років. На різних рівнях існування матерії за порівняно короткі проміжки часу у Всесвіті відбувалися і відбуваються глибокі якісні перетворення, нестаціонарні явища, що супроводжуються виділенням колосальної енергії, а в ряді випадків і вибуховими явищами. Повсюдно про¬ходять також інші необоротні фізичні процеси, цілком порівнянні за своєю тривалістю з земними.
Не можна також забувати про те, що майбутнє починається сьогодні. І людство вже зараз зобов'язане замислюватися над тими проблемами, які на повний зріст можуть постати перед людьми в порівняно відда¬леному майбутньому.