Скачати безкоштовно: МОВНІ ЗАСОБИ РЕПРЕЗЕНТАЦІЇ КОНЦЕПТУ КРАСА В ПОЕЗІЇ УКРАЇНСЬКИХ ШІСТДЕСЯТНИКІВ
Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> Скачати безкоштовно: МОВНІ ЗАСОБИ РЕПРЕЗЕНТАЦІЇ КОНЦЕПТУ КРАСА В ПОЕЗІЇ УКРАЇНСЬКИХ ШІСТДЕСЯТНИКІВ

МОВНІ ЗАСОБИ РЕПРЕЗЕНТАЦІЇ КОНЦЕПТУ КРАСА В ПОЕЗІЇ УКРАЇНСЬКИХ ШІСТДЕСЯТНИКІВ / сторінка 7

Назва:
МОВНІ ЗАСОБИ РЕПРЕЗЕНТАЦІЇ КОНЦЕПТУ КРАСА В ПОЕЗІЇ УКРАЇНСЬКИХ ШІСТДЕСЯТНИКІВ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
21,35 KB
Завантажень:
214
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 
 Костенко); Веселий, лагідний, вродливий, Він випадково глянув в очі, І вже до нього линуть мрії І ніжні погляди дівочі (Є. Будницька); Пий із чистого джерела, стережися лихого слова, щоб дитина твоя була дуже гарна і дуже здорова (Л. Костенко). На те, кого саме автори вважають зовнішньо красивими, указують використані в поетичних текстах прецедентні імена, що називають відомих осіб, міфологічних істот: Десь там жила Наталка Розумиха, Грицькова жінка, гарна й молода (Л. Костенко); Жила собі Лебедівна у селі. Говорили всі, красивою була (Т. Коломієць).
Уявлення про зовнішню красу людини конкретизовані в поезіях шістдесятників за допомогою соматизмів (переважно очей, брів, волосся, рук): Може, ти не прийдеш, гарна й кароока, – Буде мене пестить нічка одинока (В. Симоненко); Хова рука, велика і красива, Щасливий ляк тендітної руки (Б. Олійник). Внутрішню красу людини українські поети-шістдесятники пов’язують із посесивом соматизму ДУША: Образ в серці такий несу – Материнську любов гарячу І твоєї душі красу (В. Симоненко).
У поетичній картині світу шістдесятників представлення краси людини здійснюється на фоні опозиційних відношень до концепту ПОТВОРНЕ. Слоти-опозитиви, вербалізовані контрадикторними антонімами, репрезентують відсутність зовнішньої краси, що викликає авторське співчуття до некрасивої людини: Кажуть: вона некрасива, Люба... Важко негарною в світі жити (С. Тельнюк). Натомість опозитиви, виражені комплементарними антонімами, позначають духовну потворність людини й передають негативний модус: Собою ж прикриваю, мов забралом, здебільшого – обкрадених потвор (Б. Нечерда).
Крім пропозиційних структур, уявлення поетів-шістдесятників про красу людини відтворює асоціативно-термінальна частина, змодельована з урахуванням порівнянь і метафор, які виражають авторські асоціації, пов’язані з красою людини. Порівняння, що опосередкують такі асоціації, утворені внаслідок тяжіння концепту ЛЮДИНА до концептів ДЕРЕВА, СОНЦЕ: Ми красиві ще й дужі, неначе дерева і як сонце, що їх осява!... (С. Тельнюк); а також тяжіння концепту ЖІНКА до квітки, зірки: Ти прекрасна, моя кохана, ти прекрасна, як мальва під вікном моєї матері (Л. Костенко); Хай батькові мила народить Красиву, як зірка, дочку (Р. Третьяков). Найпродуктивнішим шляхом формування асоціативних терміналів є перенесення інформації з донорської зони РОСЛИНА, пов’язаної з темпоративом осінь, до реципієнтної зони ЛЮДИНА, що, зокрема, фіксують метафоризовані предикати, які вказують на втрату жінкою краси у похилому віці, при цьому метафору посилюють порівняльні конструкції: Старіючі жінки, яка печаль, мій Боже! Краса спадає з лиць, мов жовте листя з віт (В. Коротич); Краса моя мальована перев’яла, як у жнива жито під серпами (В. Коломієць). Порівняння, побудовані на зіставленні із сонцем, зіркою, репрезентують архетипну конекцію краса–світло. Більшість використаних у поезіях шістдесятників порівнянь ґрунтується на етнічних стереотипах і є традиційними для українського фольклору.
Механізм метафоризації опосередкує формування асоціативних терміналів, що передають інформацію про потворне в людині й є результатом аналогії концепту ЛЮДИНА з концептами ТВАРИНА, МІФІЧНА ІСТОТА, АРТЕФАКТ: А я балакав із тобою ще, кліщак, перевертень, убоїще (Л. Костенко); […] в сто стогонів від тебе живе таке ж опудало, як ти... (Б. Нечерда) Духовна зубожілість людини, яка у поетичній свідомості шістдесятників співвідноситься з концептом ПОТВОРНЕ, представлена завдяки інтеграції концепту КРАСА з концептом БРЕХНЯ, на що вказують квалітативи, виражені лексемами куплений, фальшивий: І схована твоя духовна тлінь За куплену, фальшиву, підлу вроду (Д. Павличко).
Крім людини, посесором краси представники шістдесятництва вважають світ. На підставі їхніх творів ми виділяємо два концептуальні блоки, які його представляють, – ДУХОВНОГО і МАТЕРІАЛЬНОГО СВІТУ – за умови переваги першого блоку.
Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 


Реферат на тему: МОВНІ ЗАСОБИ РЕПРЕЗЕНТАЦІЇ КОНЦЕПТУ КРАСА В ПОЕЗІЇ УКРАЇНСЬКИХ ШІСТДЕСЯТНИКІВ

BR.com.ua © 1999-2014 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок