| Назва: | Логістичний менеджмент на підприємстві |
| Тип: | Дипломнi роботи |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 70,71 KB |
| Автор: | Дзюба Марія Ігорівна |
| Надіслав(ла): | Дзюба Марія Ігорівна |
| Опис: | Практична частина в excel-файлі. |
| Скачувань: | 1077 |
Логістичні системи вкладаються у загальноприйняте поняття «системи», або складаються з системоутворюючих елементів, тісно взаємоповязаних і взаємозалежних між собою, які мають впорядковані звязки й утворюють певну структуру із заздалегіть заданими властивостями. Відрізняються ці системи високим ступенем узгодженості вхідних продуктивних сил з метою управління наскрізними матетріальними потоками.
Логістична система [10, с. 23]– це адаптивна система із зворотнім звязком, яка виконує ті ці інші логістичні функції (операції), складаються із підсистем і має розвинуті внутрішньо-системні звязки та звязки із зовнішнім середовищем.
Метою логістичної системи є забезпечення наявності необхідного товару в необхідній кількості та заданої якості в потрібному місці й у потрібний час для потрібного споживача із заданими витратами. Будь яка логістична система складається із сукупності елементів, так званих ланок логістичний системи, між якими встановлені певні функціональні звязки і відношення. Внутрішньо-системні звязки є більш міцними, ніж звязки із зовнішнім середовищем. Зазвичай вони мають циклічний характер, бо відображають послідовність передачі матеріального та інформаційного потоків між ланками відповідного логістичного ланцюга. Більшість реально функціонуючих на практиці логістичних систем, як і більшість складних систем, притаманні такі властивості [1, с. 33]:
- складність – характеризується такими основними ознаками: наявність великої кількості елементів (ланок), складний характер взаємодії між окремими елементами, складність функцій, виконуваних системою, наявності складно-організованого управління, вплив на систему великої кількості стохастичних факторів зовнішнього середовища;
- ієрархічність – підпорядкованість елементів нижчого рівня (порядку, рангу) елементами вищого рівня у контексті лінійного чи функціонального логістичного управління;
- цілісність – властивість системи виконувати задану цільову функцію, реалізована тільки логістичною системою в цілому, а не окремими її ланками або підсистемами;
- структурованість передбачає наявність певної організаційної структури логістичної системи, яка складається із взаємоповязаних обєктів і субєктів управління, що реалізує задану мету;
- рухливість – мінливість параметрів елементів логістичної системи під впливом зовнішнього середовища, а також рішень, прийнятих учасниками логістичного ланцюга;
- унікальність та непередбачувальність і не визначеність поведінки в конкретних умовах і під впливом зовнішнього средовища;
- адаптивність – заданість логістичної системи змінювати свою структуру і вибирати варіанти поведінки відповідно до нових цілей і під впливом зовнішнього середовища.
Межі логістичної системи визначаються циклом обігу запасів виробництва. Спочатку закуповуються засоби виробництва, які у вигляді матеріального потоку надходять у логістичну систему складаються, обробляються, зновозберігаються і потім йдуть з логістичної системи у споживання в обмін на фінансові ресурси, що надходять у логістичну систему. Виділення меж логістичної системи на базі циклу обігу запасів виробництва отримало назву принципу «сплати грошей – отриманння грошей»
Логістичні системи класифікуються за такими ознаками. Принципово за ознакою просторового обмеження логістичні ситсеми поділяються на два типи:
1. Макрологістичні;
2. Мікрологістичні.
Макрологічна система є великою логістичною системою управління потоковими процесами за участю декількох і більше не залежних субєктів господаоювання, необмежених у територіальному розташуванні. Виділяють такі макрологістичні системи:
- регіональні;
- національні (міжрегіональні);
- міжнаціональні.
Створення маркологістичних систем обумовлене необхідністю забезпечити чітку взаємодію різногалузевих структур з метою поліпшення економічного стану на глобальному рівні. Під час створення макрологістичних систем особливу увагу приділяють взаємопогодженню інтересів кожного учасника незалежно від його ролі у створювальній системі.
Логістична система [10, с. 23]– це адаптивна система із зворотнім звязком, яка виконує ті ці інші логістичні функції (операції), складаються із підсистем і має розвинуті внутрішньо-системні звязки та звязки із зовнішнім середовищем.
Метою логістичної системи є забезпечення наявності необхідного товару в необхідній кількості та заданої якості в потрібному місці й у потрібний час для потрібного споживача із заданими витратами. Будь яка логістична система складається із сукупності елементів, так званих ланок логістичний системи, між якими встановлені певні функціональні звязки і відношення. Внутрішньо-системні звязки є більш міцними, ніж звязки із зовнішнім середовищем. Зазвичай вони мають циклічний характер, бо відображають послідовність передачі матеріального та інформаційного потоків між ланками відповідного логістичного ланцюга. Більшість реально функціонуючих на практиці логістичних систем, як і більшість складних систем, притаманні такі властивості [1, с. 33]:
- складність – характеризується такими основними ознаками: наявність великої кількості елементів (ланок), складний характер взаємодії між окремими елементами, складність функцій, виконуваних системою, наявності складно-організованого управління, вплив на систему великої кількості стохастичних факторів зовнішнього середовища;
- ієрархічність – підпорядкованість елементів нижчого рівня (порядку, рангу) елементами вищого рівня у контексті лінійного чи функціонального логістичного управління;
- цілісність – властивість системи виконувати задану цільову функцію, реалізована тільки логістичною системою в цілому, а не окремими її ланками або підсистемами;
- структурованість передбачає наявність певної організаційної структури логістичної системи, яка складається із взаємоповязаних обєктів і субєктів управління, що реалізує задану мету;
- рухливість – мінливість параметрів елементів логістичної системи під впливом зовнішнього середовища, а також рішень, прийнятих учасниками логістичного ланцюга;
- унікальність та непередбачувальність і не визначеність поведінки в конкретних умовах і під впливом зовнішнього средовища;
- адаптивність – заданість логістичної системи змінювати свою структуру і вибирати варіанти поведінки відповідно до нових цілей і під впливом зовнішнього середовища.
Межі логістичної системи визначаються циклом обігу запасів виробництва. Спочатку закуповуються засоби виробництва, які у вигляді матеріального потоку надходять у логістичну систему складаються, обробляються, зновозберігаються і потім йдуть з логістичної системи у споживання в обмін на фінансові ресурси, що надходять у логістичну систему. Виділення меж логістичної системи на базі циклу обігу запасів виробництва отримало назву принципу «сплати грошей – отриманння грошей»
Логістичні системи класифікуються за такими ознаками. Принципово за ознакою просторового обмеження логістичні ситсеми поділяються на два типи:
1. Макрологістичні;
2. Мікрологістичні.
Макрологічна система є великою логістичною системою управління потоковими процесами за участю декількох і більше не залежних субєктів господаоювання, необмежених у територіальному розташуванні. Виділяють такі макрологістичні системи:
- регіональні;
- національні (міжрегіональні);
- міжнаціональні.
Створення маркологістичних систем обумовлене необхідністю забезпечити чітку взаємодію різногалузевих структур з метою поліпшення економічного стану на глобальному рівні. Під час створення макрологістичних систем особливу увагу приділяють взаємопогодженню інтересів кожного учасника незалежно від його ролі у створювальній системі.