| Назва: | Транспортний комлекс України |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 24,35 KB |
| Скачувань: | 70 |
Автомобільний транспорт України потребує значного техніч¬ного оновлення, оптимізації структури парку за вантажопідйом¬ністю, типами кузова, наявністю спеціалізованих транспортних засобів, особливо малої вантажопідйомності. Необхідним є під¬вищення питомої ваги дизельних двигунів на автомобілях вітчиз¬няного виробництва, вдосконалення системи технічного обслуго¬вування та ремонту автомобілів за рахунок розвитку мережі сер-Іісного обслуговування, створення нових і модернізації старих авторемонтних заводів.
Морський транспорт. Цей вид транспорту є порівняно деше¬вим; він відіграє надзвичайно важливу роль у формуванні зовніш¬ньоекономічних зв'язків України, особливо з країнами далеко¬го зарубіжжя. Загальна довжина морської берегової лінії, яка практично не замерзає, становить більше 1000 км. Багато є зруч¬них бухт, які сприяли формуванню 18 морських портів, серед яких найбільш важливими є Одеса, Іллічівськ, Ізмаїл, Південний, Миколаїв, Севастополь, Ялта, Феодосія, Керч на березі Чорного моря та Маріуполь і Бердянськ на березі Азовського моря. Крім того, є 8 судноремонтних заводів, які будують невеликі судна.
Основу морського транспорту України становлять Чорноморсь¬ке (ЧМП), Азовське (АМП) морські пароплавства, а також Україн-Сько-Дунайське (УДП) пароплавство. Сумарна вантажність транс¬портного флоту України становить більше ніж 5 млн. т, а паса¬жирського флоту - майже 10 тис. місць; вона є однією із най¬більших у Європі.
У структурі вантажних морських перевезень значно переважають наймасовіші вантажі, які займають чільне місце і у струк¬турі експортно-імпортних поставок України. Це руди чорних і кольорових металів, кам'яне вугілля, кокс, нафта і нафтопродук¬ти, мінерально-будівельні матеріали.
Каботажні перевезення займають незначне місце в загальному обсязі перевезень. У зв'язку з тим, що вони здійснюються на не¬велику відстань (в середньому не більше як на 130-150 км), част¬ка їх у вантажообороті незначна. Зокрема, в Азовському морсь¬кому пароплавстві в структурі цих перевезень домінує керченсь¬ка залізна руда, що надходить на металургійні підприємства м. Маріуполя, а у зворотному напрямі - донецьке кам'яне вугілля і кокс. У каботажних перевезеннях серед вантажів переважають міне¬ральні будівельні матеріали.
Експортно-імпортні перевезення вантажів морським транс¬портом здійснюються в середньому на відстань до 8 тис. км і біль¬ше, внаслідок чого їх частка у вантажообороті морського транс¬порту перевищує 95%.
Найбільшу кількість міжнародних перевезень здійснюють чор¬номорські порти Одеси, Іллічівська і Південний.
На Одеський порт припадає більше п'ятої частини вантажо-обороту морського транспорту України. Основними вантажами тут є руди, нафта і нафтопродукти, будівельні матеріали, хлібні вантажі, цукор, цитрусові та ін. Іллічівський порт розташований за 20 км від Одеси і є її дублером. Працює він переважно на за¬безпечення експортних поставок. У вантажообороті цього порту високу частку займають метали, кам'яне вугілля, будівельні ма¬теріали, залізна і марганцева руди. Порт Південний обслуговує в основному припортовий завод і спеціалізується на забезпеченні експорту аміаку.
В Чорноморському пароплавстві значний обсяг вантажних робіт виконують Миколаїв, Херсон, які спеціалізуються на від¬правленні залізної і марганцевої руд, будівельних матеріалів. Че¬рез Миколаївський морський порт імпортуються боксити. З лис¬топада по березень ці порти припиняють навігацію через замер¬зання Дніпровського і Бузького лиманів.
Порти Азовського пароплавства - Маріуполь, Бердянськ і Керч спеціалізуються переважно на експорті залізної і марганце¬вої руд, чорних металів, кам'яного вугілля, цементу.
Порти Українсько-Дунайського пароплавства - Рені, Ізмаїл, Кілія і Вилкове відіграють важливу роль у здійсненні економіч¬них зв'язків з країнами зарубіжної Європи, особливо Дунайсько¬го басейну.
Таким чином, через морські порти на експорт надходить кам'яне (коксівне) вугілля, кокс, залізна і марганцева руди, чорні метали, хімічні продукти, зокрема аміак, цемент, цукор, деякі ви¬ди машин та інші товари. Україна імпортує машини та обладнання, мінерально-сировинні ресурси, зокрема боксити, фосфорити, також продукцію сільського господарства і т. д. В перспективі жливе значення можуть мати нафта, нафтопродукти, газ у зрі-Іеному (скрапленому) вигляді. Але їх імпорт стане можливим еля завершення будівництва нафто- і газотерміналів. Для освоєння нових вантажопотоків необхідно поповнити флот спеціалізоваваними суднами, в першу чергу танкерами і метановозами. країнський флот досяг критичного віку, і якщо не буде здійснено його радикального оновлення, то за 6-10 років його витіс-Іть іноземні конкуренти.
Морський транспорт. Цей вид транспорту є порівняно деше¬вим; він відіграє надзвичайно важливу роль у формуванні зовніш¬ньоекономічних зв'язків України, особливо з країнами далеко¬го зарубіжжя. Загальна довжина морської берегової лінії, яка практично не замерзає, становить більше 1000 км. Багато є зруч¬них бухт, які сприяли формуванню 18 морських портів, серед яких найбільш важливими є Одеса, Іллічівськ, Ізмаїл, Південний, Миколаїв, Севастополь, Ялта, Феодосія, Керч на березі Чорного моря та Маріуполь і Бердянськ на березі Азовського моря. Крім того, є 8 судноремонтних заводів, які будують невеликі судна.
Основу морського транспорту України становлять Чорноморсь¬ке (ЧМП), Азовське (АМП) морські пароплавства, а також Україн-Сько-Дунайське (УДП) пароплавство. Сумарна вантажність транс¬портного флоту України становить більше ніж 5 млн. т, а паса¬жирського флоту - майже 10 тис. місць; вона є однією із най¬більших у Європі.
У структурі вантажних морських перевезень значно переважають наймасовіші вантажі, які займають чільне місце і у струк¬турі експортно-імпортних поставок України. Це руди чорних і кольорових металів, кам'яне вугілля, кокс, нафта і нафтопродук¬ти, мінерально-будівельні матеріали.
Каботажні перевезення займають незначне місце в загальному обсязі перевезень. У зв'язку з тим, що вони здійснюються на не¬велику відстань (в середньому не більше як на 130-150 км), част¬ка їх у вантажообороті незначна. Зокрема, в Азовському морсь¬кому пароплавстві в структурі цих перевезень домінує керченсь¬ка залізна руда, що надходить на металургійні підприємства м. Маріуполя, а у зворотному напрямі - донецьке кам'яне вугілля і кокс. У каботажних перевезеннях серед вантажів переважають міне¬ральні будівельні матеріали.
Експортно-імпортні перевезення вантажів морським транс¬портом здійснюються в середньому на відстань до 8 тис. км і біль¬ше, внаслідок чого їх частка у вантажообороті морського транс¬порту перевищує 95%.
Найбільшу кількість міжнародних перевезень здійснюють чор¬номорські порти Одеси, Іллічівська і Південний.
На Одеський порт припадає більше п'ятої частини вантажо-обороту морського транспорту України. Основними вантажами тут є руди, нафта і нафтопродукти, будівельні матеріали, хлібні вантажі, цукор, цитрусові та ін. Іллічівський порт розташований за 20 км від Одеси і є її дублером. Працює він переважно на за¬безпечення експортних поставок. У вантажообороті цього порту високу частку займають метали, кам'яне вугілля, будівельні ма¬теріали, залізна і марганцева руди. Порт Південний обслуговує в основному припортовий завод і спеціалізується на забезпеченні експорту аміаку.
В Чорноморському пароплавстві значний обсяг вантажних робіт виконують Миколаїв, Херсон, які спеціалізуються на від¬правленні залізної і марганцевої руд, будівельних матеріалів. Че¬рез Миколаївський морський порт імпортуються боксити. З лис¬топада по березень ці порти припиняють навігацію через замер¬зання Дніпровського і Бузького лиманів.
Порти Азовського пароплавства - Маріуполь, Бердянськ і Керч спеціалізуються переважно на експорті залізної і марганце¬вої руд, чорних металів, кам'яного вугілля, цементу.
Порти Українсько-Дунайського пароплавства - Рені, Ізмаїл, Кілія і Вилкове відіграють важливу роль у здійсненні економіч¬них зв'язків з країнами зарубіжної Європи, особливо Дунайсько¬го басейну.
Таким чином, через морські порти на експорт надходить кам'яне (коксівне) вугілля, кокс, залізна і марганцева руди, чорні метали, хімічні продукти, зокрема аміак, цемент, цукор, деякі ви¬ди машин та інші товари. Україна імпортує машини та обладнання, мінерально-сировинні ресурси, зокрема боксити, фосфорити, також продукцію сільського господарства і т. д. В перспективі жливе значення можуть мати нафта, нафтопродукти, газ у зрі-Іеному (скрапленому) вигляді. Але їх імпорт стане можливим еля завершення будівництва нафто- і газотерміналів. Для освоєння нових вантажопотоків необхідно поповнити флот спеціалізоваваними суднами, в першу чергу танкерами і метановозами. країнський флот досяг критичного віку, і якщо не буде здійснено його радикального оновлення, то за 6-10 років його витіс-Іть іноземні конкуренти.