| Назва: | Чорна металургія - одна з базових галузей господарства України |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 33,68 KB |
| Скачувань: | 31 |
Теперішній стан металургійного комплексу України характеризуєть¬ся технологічним відставанням у порівнянні з роз¬винутими країнами Європи та світу. Структура металопродукції недосконала, низька частка металу, тонкого листа, жесті, прокату з покриттям, гнутих профілів. Чорна металургія України відстає від світового рівня з багатьох причин, найважливішою серед яких було рішення центральних органів Радянського Союзу двадцятирічної давності, за якими були переадресовані інвестиції на розвиток лише східних і центральних підприємств Росії, що призвело до технічного та соціального відставання металургії Донбасу, Придніпров'я та Приазов'я, тому галузь потребує про¬ведення модернізації та технічної перебудови ви¬робництва, поліпшення структури металопродукції. Знос основних виробничих фондів складає по металургійним підприємствам 56,4%, коксохіміч¬ним - 57,6%, гірничорудним - 58,2%, трубним -57,2%. На обладнанні з терміном служби вище нормативного виробляється 50% усієї металопро¬дукції. Різко зросли питомі витрати енергоресур¬сів на виробництво металопродукції. Рівень енер¬гетичних витрат на виробництво кінцевої продукції на підприємствах гірничо-металургійного комплексу у 1,5-1,8 рази вищій за відповідний світовий показник. Тому одним із го¬ловних завдань є енергозбереження.
Беручи до уваги експортну спрямованість металургійного комплексу (у 1998р. з 19,5 млн. т прокату експорт склав 14,2 млн. т) та вагомий внесок галузі до валютних надходжень в Україну (майже 40%), передбачається здійснення першочергових заходів з технічного переозброєння та структурної пере¬будови галузі. Це знайшло відображення в розро¬бленій програмі розвитку металургійного комплексу України.
Приоритетними напрямками програми розви¬тку металургійного комплексу визначено:
припинення подальшого падіння виробництва та впровадження техніко-економічних та організаційних заходів, які дозволять стабілізувати опта¬цію в галузі і сприяти підвищенню показників ви¬робництва;
реструктуризація галузі з метою приведення потужностей підгалузей, підприємств та агрегатів у відповідність з кон'юнктурою внутрішнього та зовнішнього ринків;
вилучення з експлуатації морально та фізично застарілих агрегатів, нерентабельних виробництв;
організація виробництва на діючих підприємствах високо ліквідної імпортозамінюючої продукції;
завершення будівництва та реконструкції незакінчених об'єктів металургійного комплексу;
прискорення вводу до експлуатації та досягнення проектних показників нових потужностей, які підвищують експортний потенціал галузі та призначені для виробництва високо ліквідної та імпортозамінюючої продукції;
підвищення конкурентоспроможності продук¬ції шляхом зменшення енерго- та матеріалоємнос¬ті продукції, трудових витрат та удосконалення інфраструктури, впровадження досягнень науково-технічного прогресу;
розвиток киснево-конвертерного та електро¬сталеплавильного виробництва з розши-ренням обсягів безперервного розливу сталі.
Програма розвитку металургійного комплексу вже практично вико¬нується. За останні 3 роки за рахунок усіх джерел фінансування витрачено на будівництво нових та реконструкцію існуючих об'єктів виробничого призначення близько 2,5 млрд. грн. Це дозволило ввести в дію 15 великих об'єктів металургійного комплексу, найбільш важливими з яких є:
комплекс з виробництва 3450 тис. т сирої за¬лізної руди, на заміну вибулої по концерну "Укррудпром";
дротові стани "250-1", "250-6" на меткомбінаті "Криворіжсталь";
реконструкція блюмінга "950" на блюмінг " 1050" на заводі "Дніпроспецсталь";
обладнання для позапічної обробки сталі на заводах "Дніпроспецсталь" та Нижньодніпровсь¬кому трубопрокатному і т.ін.
Оцінюючи стан справ в металургій¬ному комплексі, слід відзначити, що цього явно недостатньо. Галузь потребує більш динамічних змін в техніці, в технології та взагалі - структурної перебудови.
Світовий досвід свідчить, що неможливо дося¬гти успіху в структурній перебудові економіки, не залучаючи власні та іноземні інвестиції, без акти¬вного використання кредитних ресурсів. Згідно з пропозицією підприємств можливий потрібний обсяг інвестицій у розвиток металургій¬ного комплексу на термін до 2000 р. складає в металургійній галузі 3,1 млрд. $ США, залізорудній підгалузі - 2,5 млрд. $ США. Загаль¬ний обсяг можливих інвестицій в металургій¬ний комплекс до 2010 р. складає 13 млрд. $ США.
Джерелом інвестування перш за все може бу¬ти свій потенційний національний інвестор. Сього¬дні він проявляє ініціативу і є приклади інвесту¬вання металургійної галузі. Це пов'язано, в першу чергу, з покращенням інвестиційного клі¬мату в Україні.
Беручи до уваги експортну спрямованість металургійного комплексу (у 1998р. з 19,5 млн. т прокату експорт склав 14,2 млн. т) та вагомий внесок галузі до валютних надходжень в Україну (майже 40%), передбачається здійснення першочергових заходів з технічного переозброєння та структурної пере¬будови галузі. Це знайшло відображення в розро¬бленій програмі розвитку металургійного комплексу України.
Приоритетними напрямками програми розви¬тку металургійного комплексу визначено:
припинення подальшого падіння виробництва та впровадження техніко-економічних та організаційних заходів, які дозволять стабілізувати опта¬цію в галузі і сприяти підвищенню показників ви¬робництва;
реструктуризація галузі з метою приведення потужностей підгалузей, підприємств та агрегатів у відповідність з кон'юнктурою внутрішнього та зовнішнього ринків;
вилучення з експлуатації морально та фізично застарілих агрегатів, нерентабельних виробництв;
організація виробництва на діючих підприємствах високо ліквідної імпортозамінюючої продукції;
завершення будівництва та реконструкції незакінчених об'єктів металургійного комплексу;
прискорення вводу до експлуатації та досягнення проектних показників нових потужностей, які підвищують експортний потенціал галузі та призначені для виробництва високо ліквідної та імпортозамінюючої продукції;
підвищення конкурентоспроможності продук¬ції шляхом зменшення енерго- та матеріалоємнос¬ті продукції, трудових витрат та удосконалення інфраструктури, впровадження досягнень науково-технічного прогресу;
розвиток киснево-конвертерного та електро¬сталеплавильного виробництва з розши-ренням обсягів безперервного розливу сталі.
Програма розвитку металургійного комплексу вже практично вико¬нується. За останні 3 роки за рахунок усіх джерел фінансування витрачено на будівництво нових та реконструкцію існуючих об'єктів виробничого призначення близько 2,5 млрд. грн. Це дозволило ввести в дію 15 великих об'єктів металургійного комплексу, найбільш важливими з яких є:
комплекс з виробництва 3450 тис. т сирої за¬лізної руди, на заміну вибулої по концерну "Укррудпром";
дротові стани "250-1", "250-6" на меткомбінаті "Криворіжсталь";
реконструкція блюмінга "950" на блюмінг " 1050" на заводі "Дніпроспецсталь";
обладнання для позапічної обробки сталі на заводах "Дніпроспецсталь" та Нижньодніпровсь¬кому трубопрокатному і т.ін.
Оцінюючи стан справ в металургій¬ному комплексі, слід відзначити, що цього явно недостатньо. Галузь потребує більш динамічних змін в техніці, в технології та взагалі - структурної перебудови.
Світовий досвід свідчить, що неможливо дося¬гти успіху в структурній перебудові економіки, не залучаючи власні та іноземні інвестиції, без акти¬вного використання кредитних ресурсів. Згідно з пропозицією підприємств можливий потрібний обсяг інвестицій у розвиток металургій¬ного комплексу на термін до 2000 р. складає в металургійній галузі 3,1 млрд. $ США, залізорудній підгалузі - 2,5 млрд. $ США. Загаль¬ний обсяг можливих інвестицій в металургій¬ний комплекс до 2010 р. складає 13 млрд. $ США.
Джерелом інвестування перш за все може бу¬ти свій потенційний національний інвестор. Сього¬дні він проявляє ініціативу і є приклади інвесту¬вання металургійної галузі. Це пов'язано, в першу чергу, з покращенням інвестиційного клі¬мату в Україні.