| Назва: | Промисловість м.Гнівані |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 18,08 KB |
| Скачувань: | 3 |
На даний момент на заводі працюють усі цехи, 17 технологічних ліній. Найважливішим залишається виробництво шпал, випускаються панелі, бордюри, товари широкого вжитку. Фізичні особи за готівку можуть придбати необхідні їм вироби. Стимулюється ріст цін, незважаючи на різке подорожчання пального. Всі замовлення "Укрзалізниці" також вдалось виконати сповна. В колективі працює 1050 чоловік, середня заробітна плата за 5 місяців склала майже 580 гриванів. Виплачується вчасно. Команда в директора Пирога Б.Я. досить сильна. Це люди досвідчені, зі значним стажом роботи. Насамперед, головний технолог Є.В.Зубрицький, головний інженер А.Й.Зімбовський, начальник виробничого відділу В.С.Сесь, заступники директора М.О.Ціхановський, Л.І.Стахова, начальник цехів Ю.Я.Шерман, А.О.Кельц, головний механік М.Я.Шутов. В підприємства великі перспективи розширені виробництва.
Створена нова лінія-№7- по випуску шпал, вивчається і розробляється нова технологія по випуску піноблоків. Судові проблеми про банкрутство заводу знято. Авторитет спецзалізобетону зріс.
Все це разом взяте сприяє поліпшенню економічної ситуації в місті, в районі адже збільшується стабільність відрахування до бюджетів, пенсійного фонду тощо.
У 1964 році став до ладу Гніванський шиноремонтний завод, основним видом робіт на якому був ремонт автомобільних шин, виготовлення гумо технічних виробів та 8 найменувань товарів народного споживання. У 1987 році завод відремонтував 270 тисяч шин, дав продукції на суму 5 млн.830 тис. карбованців. Сьогодні завод є одним з найрентабельніших підприємств Гнівані. Протягом 40 років підприємство беззмінно очолює директор Ліснічук П.Ф.
Перегорнемо сторінку історії. Спочатку це було два заводи: Шиноремонтний з проектною потужністю 80 тис. штук ремонту автомашин в рік та авторемонтний – з проектною потужністю ремонту в 1000 штук в рік автомашин ГАЗ – 51 та їх агрегатів. За сорок років свого існування підприємство зазнало ряд організаційно – структурних змін. Так в 1975 році ліквідоване авторемонтне виробництво. Була проведена велика реконструкція заводу, спрямована на збільшення потужності шиноремонтного виробництва до 285 штук ремонту автомобільних шин на рік, а також по збільшенню потужності виробництва гумотехнічних виробів.
З 31 грудня 1992 року підприємство працювало в умовах оренди з наступним викупом з 1 січня 1994 року було викуплено трудовим колективом. Тож сьогодні – це колективне підприємство (КП). За останні 4 роки воно стабільно працює нарощуючи темпи. Створено дільницю по переробці крихти гумової з відходів виробництва обсягом до 2тис. тон в рік (як додаткова сировина для власного виробництва).
Проведено модернізацію нового обладнання, за рахунок чого досягнутого зниження собівартості випуску продукції, підвищено продуктивність праці. Впроваджено сучасні технології приготування гумової суміші, які значно здешевлюють продукцію та експорт і забезпечують 12 % рентабельності виробництва.
В 2004 році завод відсвяткував свій 40 – річний ювілей і заявив про себе на повний голос. Про нього почули не лише на Вінниччині, а й по всій Україні. Три роки підряд міжнародний організаційний комітет „Європейський Союз – 21 століття ” відзначає цей завод у номінації „Підприємство 21 століття ”, а директора – «Керівник 21 століття».
Чотири десятиліття працівники тільки й займались, що реконструкцією, оновлення основних фондів, запровадженням передових технологій. Робили це власними руками і не зупиняли процеси відновлення шин.
Створені цехи підготовки й вулканізації з’єднали галерею з підвісним конвеєром, запустили в дію котельну, проклали під’їздну залізничну колію. Цех гумотехнічних виробів з підсобного став основою виробництва. Очолює підприємство старійшина директорського корпусу Вінниччини Ліснічук П.Ф.
З 42 літ роботи на заводі – 35 з них –він директором.
Сьогодні завод в основному відправляє свою продукцію за кордон. В Німеччину експортується 90% продукції. У співпраці з зарубіжними партнерами чітко налагоджується схема обміну: завод їм продукцію, а звідти йде високоякісна сировина для виробництва, причому значно дешевша, ніж у нас. Колектив роботою забезпечений. Партнери акуратно, з німецькою точністю розраховуються за нею. Шиноремонтний завод –єдине в районі підприємство, яке сплачує дивіденди своїм співвласникам, серед яких чимало мешканців району. Заробітна плата працівників зростає щорічно на 20-30%. Якщо в 2003 році вона складала 784 гривні, то в 2004- 836-872 гривні. Прибуток розподіляється правильно. Задовольняється соціально-побутові умови працюючих. Проведенено реконструкцію побутових приміщень.
В 2005 році введено в експлуатацію медичний пункт. За кошти заводу працюють три медики. В одному з лікарських закладів Вінниці проводиться лікування працівників за кошти заводу.
Бо люди-це золотий фонд.
Створена нова лінія-№7- по випуску шпал, вивчається і розробляється нова технологія по випуску піноблоків. Судові проблеми про банкрутство заводу знято. Авторитет спецзалізобетону зріс.
Все це разом взяте сприяє поліпшенню економічної ситуації в місті, в районі адже збільшується стабільність відрахування до бюджетів, пенсійного фонду тощо.
У 1964 році став до ладу Гніванський шиноремонтний завод, основним видом робіт на якому був ремонт автомобільних шин, виготовлення гумо технічних виробів та 8 найменувань товарів народного споживання. У 1987 році завод відремонтував 270 тисяч шин, дав продукції на суму 5 млн.830 тис. карбованців. Сьогодні завод є одним з найрентабельніших підприємств Гнівані. Протягом 40 років підприємство беззмінно очолює директор Ліснічук П.Ф.
Перегорнемо сторінку історії. Спочатку це було два заводи: Шиноремонтний з проектною потужністю 80 тис. штук ремонту автомашин в рік та авторемонтний – з проектною потужністю ремонту в 1000 штук в рік автомашин ГАЗ – 51 та їх агрегатів. За сорок років свого існування підприємство зазнало ряд організаційно – структурних змін. Так в 1975 році ліквідоване авторемонтне виробництво. Була проведена велика реконструкція заводу, спрямована на збільшення потужності шиноремонтного виробництва до 285 штук ремонту автомобільних шин на рік, а також по збільшенню потужності виробництва гумотехнічних виробів.
З 31 грудня 1992 року підприємство працювало в умовах оренди з наступним викупом з 1 січня 1994 року було викуплено трудовим колективом. Тож сьогодні – це колективне підприємство (КП). За останні 4 роки воно стабільно працює нарощуючи темпи. Створено дільницю по переробці крихти гумової з відходів виробництва обсягом до 2тис. тон в рік (як додаткова сировина для власного виробництва).
Проведено модернізацію нового обладнання, за рахунок чого досягнутого зниження собівартості випуску продукції, підвищено продуктивність праці. Впроваджено сучасні технології приготування гумової суміші, які значно здешевлюють продукцію та експорт і забезпечують 12 % рентабельності виробництва.
В 2004 році завод відсвяткував свій 40 – річний ювілей і заявив про себе на повний голос. Про нього почули не лише на Вінниччині, а й по всій Україні. Три роки підряд міжнародний організаційний комітет „Європейський Союз – 21 століття ” відзначає цей завод у номінації „Підприємство 21 століття ”, а директора – «Керівник 21 століття».
Чотири десятиліття працівники тільки й займались, що реконструкцією, оновлення основних фондів, запровадженням передових технологій. Робили це власними руками і не зупиняли процеси відновлення шин.
Створені цехи підготовки й вулканізації з’єднали галерею з підвісним конвеєром, запустили в дію котельну, проклали під’їздну залізничну колію. Цех гумотехнічних виробів з підсобного став основою виробництва. Очолює підприємство старійшина директорського корпусу Вінниччини Ліснічук П.Ф.
З 42 літ роботи на заводі – 35 з них –він директором.
Сьогодні завод в основному відправляє свою продукцію за кордон. В Німеччину експортується 90% продукції. У співпраці з зарубіжними партнерами чітко налагоджується схема обміну: завод їм продукцію, а звідти йде високоякісна сировина для виробництва, причому значно дешевша, ніж у нас. Колектив роботою забезпечений. Партнери акуратно, з німецькою точністю розраховуються за нею. Шиноремонтний завод –єдине в районі підприємство, яке сплачує дивіденди своїм співвласникам, серед яких чимало мешканців району. Заробітна плата працівників зростає щорічно на 20-30%. Якщо в 2003 році вона складала 784 гривні, то в 2004- 836-872 гривні. Прибуток розподіляється правильно. Задовольняється соціально-побутові умови працюючих. Проведенено реконструкцію побутових приміщень.
В 2005 році введено в експлуатацію медичний пункт. За кошти заводу працюють три медики. В одному з лікарських закладів Вінниці проводиться лікування працівників за кошти заводу.
Бо люди-це золотий фонд.