реферат: Творчість Григорія Косинки
Головна Головна -> Реферати українською -> Література українська -> реферат: Творчість Григорія Косинки

Творчість Григорія Косинки / сторінка 2

Назва:
Творчість Григорія Косинки
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
16,34 KB
Завантажень:
132
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
Під час навчання в КІНО (Київський інститут народної освіти, теперішній Київський університет), Косинка поринає в бурхливий вир літературного життя. Уже в 1920 р. він стає членом літературно-мистецької групи «Гроно». Гронівці хоч і проголошували модні на той час ідеї «пролетарського мистецтва», однак погляди їх насправді не відзначалися «гіпертрофованою революційністю». Навпаки — свої критичні зусилля вони зосередили на жорстокій полеміці з «пролеткультівцями», які закликали творити нове, «пролетарське мистецтво», так би мовити, з «чистого листа», жодним чином не зважаючи на класичні надбання та взагалі все, зроблене попередниками. Гронівці, і серед них молодий новеліст Григорій Косинка, ратували за сучасне осмислення здобутків світового й українського мистецтва, виступали на сторінках свого альманаху за якнайшвидше видання української класики, зокрема творів Лесі Українки, Василя Стефаника, Ольги Кобилянської. «Позиція «гроністів», — зазначає Михайло Наєнко, — базувалася в основному на тезі Льва Толстого про те, що мистецтво є мостом між людськими душами, знаряддям для стосунків людей у сфері почувань. Мистецтво повинно бути зрозумілим для якнайширшого загалу, читаємо в «Кредо» альманаху, але воно не повинно йти тими шляхами, за які галасують пролеткультівці». Члени цієї групи декларували своє намагання синтезувати всі можливі стильові методи й художні течії, називаючи таку ідею «спіралізмом». Утім, на практиці найближчими для них були футуризм та імпресіонізм, причому Косинка відверто схилявся до останнього.

На сторінках альманаху, який мав таку ж назву, що й група, Григорій Косинка опублікував три свої твори — «Мент», «Під брамою собору», «За земельку», які разом із першою його опублікованою новелою «На буряки» привернули до молодого письменника увагу критики й читачів, адже в ті роки в українській прозі було небагато творів, у яких знайшло б відображення сучасне життя, зміни, які спричинили революція та не вповні завершена Громадянська війна. Ці твори свідчили, крім того, що автор блискуче володіє стилем і майстерно зображує своїх героїв. Зрештою, героєм перших творів Косинки був фактично він сам — автобіографічний елемент у всіх цих текстах дуже помітний.

Ескіз «Під брамою собору» й етюд «Мент» — данина письменника самодостатнім імпресіоністичним поетикам. Перший твір про взаємини між жебраками, представниками суспільного дна, які складаються за принципом домінування грубої фізичної сили. Другий — образок «живого чуття» поміж «канцелярського болота» — винесений, мабуть, із вражень під час служби Косинки в земській управі. Стилістично обидва твори тяжіють до наслідування раннього українського модерну. Ці твори нехарактерні для Косинчиної творчості (бодай уже тим, що їхньою темою є міське життя), але вони — свідчення пошуків автором «своєї» — найближчої за світовідчуттям і світоусвідсмленням — традиції, до котрої Косинка має намір долучитися.

Цей закономірний для початку творчого шляху період пошуку «своєї традиції» продовжується новелами «За земельку» та «В хаті Штурми», у яких використані сюжети, уже добре відомі з класичної української літератури: перша новела — про трагедію «шлюбу за земельку», друга — про злидні, шо насунулися на сім'ю Штурми з того часу, як йому на цукроварні відбило пальці. У цих творах уже увиразнюється авторський стиль Косинки: він не стільки оповідає, як накладає густі мазки, дуже влучно й точно вихоплює з круговерті подій знакові деталі, надзвичайно емоційно насичені, котрі часто можуть сказати значно більше, ніж проста оповідь.

Об'єктивність художнього письма й гострота відтворюваних ним конфліктів викликали здивування в критиків, а найбільш вульгаризаторські з них звинувачували письменника в поетизації ворожих новій дійсності сил, в апологетизації куркульства, бандитизму і т. ін. В. Коряк писав, що із новел Косинки не ясно, з ким він і проти кого; Я. Савченку здавалося, що з усіх сучасних письменників Косинка «найкривавіший»; О. Слісаренко ніби між іншим закинув, що авторові «Політики» все одно, хто кого б'є, а С. Щупак і О. Полторацький кваліфікували Григорія Косинку як куркульського агента в радянській літературі. Натомість високу оцінку творам письменника давали М. Ірчан, М. Рильський, С. Єфремов та ін. М. Рильський, наприклад, наголошував, що новели Косинки, злившись із часом у певну гармонію, дадуть епопею революції, а С. Єфремов писав, що Косинку цікавить не просто перебіг революційних подій, а буття народу.
Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
Реферат на тему: Творчість Григорія Косинки

BR.com.ua © 1999-2014 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок