Загрузка...
Головна Головна -> Дипломні роботи українською -> Біологія -> Скачати дипломна робота на тему: Флора та лісова рослинність Говерлянського природоохоронного науково-дослідного відділення

Загрузка...

Флора та лісова рослинність Говерлянського природоохоронного науково-дослідного відділення / сторінка 10

Назва:
Флора та лісова рослинність Говерлянського природоохоронного науково-дослідного відділення
Тип:
Дипломна робота
Мова:
Українська
Розмiр:
39,71 KB
Завантажень:
210
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0
Загрузка...
Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23 
graminoso-herbosa), злаково-осоково-різнотравні (P. graminoso-caricoso-herbosa). Найпоширеніші серед них різнотравні та злаково-різнотравні луки.
До різнотравних лук належать фор-мації кремен судетської (Petasitetea kablikiani), білої (P. albae) та гібрид-ної (P. hybridae).
Біловусові луки на території поширені всюди на слабко спадистих схилах, які інтенсивно випасаються, горбах та безлісних вершинах. У складі формації Nardetea найпо-ширеніші угруповання з домінуванням костриці червоної, польовиці тонкої та різнотрав'я. Це асоціації Nardetum festucosum subrae, N. agrostiosum, N. arnicosum, для яких характерні полідомінантність, багатий флористичний склад і складна структура. Крім домі-нантних видів, постійними компонента-ми згаданих асоціацій є грястиця збір-на, костриця лучна, пахуча трава зви-чайна, трищетинник жовтуватий (Тгіsetum flavescens (L.) Beauv.), нечуй-вітри волохатий і оранжевий, котячі лапки дводомні (Antennaria dioica (L.) Gaertn.), чорниця, верес та мо-хи — гілокомій (Hylocomium splendens), політрихум (Polytrichum sp.), плеуроцій (Pleurozium schreberi). Зрідка трапляються біловус-ники з арнікою гірською. Структура цих біловусників проста, одно- або двох'ярусна. Їх структура ускладнюється на вологих місцезрос-таннях завдяки участі різнотрав'я та високих злаків. Господарська цінність біловусників низька.
Субальпійські луки
Субальпійські луки поширені у Говерлянському ліс-ництві на північному макросхилі го-ловного Чорногірського хребта. За життєвими формами едифікаторів вони поділяються на високотравні (Altiherbosa), різнотравні (Prata herbosa), щільнодернинні дрібнозлакові (P. Parvigraminoso-caespitosa), крупнозлакові (Р. magnograminosa) та трав'яно-осокові гігрофільні (P. Graminoso-caricosa hydrophyla).
До високотравних лук належать формації аденостилеса сіролистого (Adenostyletea) та осота Вальдштейна (Cirsietea).
До різнотравних лук належать формації жерухи Опіца (Cardaminetea opizii), калюжниці приємної (Calthetea laetae), сугайника карпатського (Doronicetea carpatica), ломикаменя зірчатого (Saxifragetea stellaris) та суховершків лежачих (Gnaphalietea supinae).
Найбільші площі субальпійського поясу парку вкриті щільнодернинними крупно- та дрібнозлаковими луками з домінуванням щучника дернистого, куничників волохатого, тростникового, лерхенфелдії звивистої (Lerchenfeldia flexuosa (L.) Schur), біловуса, костриць червоної, розмальованої (Festuca picta Kit.) тощо.
За зайнятою площею наступне за щучниками місце займають біловусни-ки та червонокостричники, бо тонко-мітлицевих лук на полонинах мало.
Червонокострицеві луки поширені до 1600 м вздовж верхньої межі лісу та по краях криволісь і є одним із етапів антропогенних змін первинних криволісь. Порівняно з післялісовими луками флористичний склад їх бідний. Субдомінантними видами є біловус і мітлиця. Виділено всього дві асоціації — Festucetum nardosum і F. agrostiosum з багатьма відмінами. Структура асоціацій подібна.
Біловусові луки є заключною стадією пасовищної дигресії. Виникають вони на місці найрізноманітніших первинних чагарникових, чагарничкових і трав'янистих угруповань. Вони представлені асоціаціями — Nardetum typicum, N. myrtillosum, N. festucosum rubrae, N. agrostiosum і N. deschampsiosum з багатьма відмінами.
В субальпійському поясі трапляють-ся ще рідкісні різнотравно-злакові луки з домінуванням костриць карпатської (Festuca carpatica Dietr.) та мальованої.
Альпійські луки
Завдяки екстремальним екологічним умовам в альпійському поясі переважають щільнодернинні дрібно-злакові (Prata parvograminoso-caespitosae), осоково-ситникові альпійські (P. alpina nanocaricoso-juncose) та різнотравно-злакові відкриті (скельні) (P. herboso-graminoso petraeae) луки. Найбільші площі тут вкриті щільнодернинними злаковими та осоково-сит-никовими луками, які належать до формацій Festucetea supinae, Juncetea trifidi i Caricetea sempervirentis.
Інші формації злакових лук трапляються в альпійському поясі невеликими фрагментами.
Займаючи значні простори, угруповання костриці лежачої набувають відмінних флористичних рис, завдяки чому в складі формації виділяються дві групи асоціацій: низькотравно-осокові та чагарничково-мохові лежачекостричники.
Загрузка...

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23 
Дипломна робота на тему: Флора та лісова рослинність Говерлянського природоохоронного науково-дослідного відділення

BR.com.ua © 1999-2018 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок