Загрузка...
Головна Головна -> Дипломні роботи українською -> Біологія -> дипломна робота: Флора та лісова рослинність Говерлянського природоохоронного науково-дослідного відділення

Загрузка...

Флора та лісова рослинність Говерлянського природоохоронного науково-дослідного відділення / сторінка 2

Назва:
Флора та лісова рослинність Говерлянського природоохоронного науково-дослідного відділення
Тип:
Дипломна робота
Мова:
Українська
Розмiр:
39,71 KB
Завантажень:
210
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0
Загрузка...
Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23 
Ряд авторів ви-значають висотні пояси за висотним положенням ландшафтів і характер-ними для них рослинними формаціями. За цим принципом рослинні пояси виділяли ряд дослідників, зокрема Попов, 1949; Білик та ін., Комендар, 1966; Котов, Чопик, 1960 [34]; Голубець, 1967, та ін. Автори вичленовують у Карпатах пояси дубових, букових і смерекових лі-сів, субальпійський та альпійський пояси [4, 6, 13, 14, 16, 19, 20, 21, 22, 25, 32].
К.А.Малиновський визначає високогір’я, як “гірську територію, розташовану над верхньою межею лісу” і надає значення тільки характеру рослинності, за екологією кріофільною, або кріфільною і психрофільною... Проте в Карпатах ця межа подекуди занижена... На місці знищених сланких чагарників виникли вторинні трав’яні або чагарникові формації [19, 20, 21].
В інших випадках над сучасною межею лісом знаходяться угруповання близькі до мезофільних (червонокостричники, тонкомітличники), які генетично відносяться до лісових [19, 20].
В результаті сорокалітньої праці радянських учених досить добре вивчена флора вищих судинних рослин, листяних мохів, лишайників. Особлива увага приділялася рідкісним зникаючим рослинам (Козиний, 1954; Чопик, 1978 [34, 12]. Частково вивчені питання екології, онтогенезу і зростання деяких рослин, робляться спроби інтродукції високогірних рослин [22, 32].
Досить добре вивчені висотні пояси рослинності і особливості верхньої межі лісу [18, 19, 20, 21, 22].
Але на разі кількісно не визначені екологічні критерії їх висотного розподілу, не представлені тенденції коливань висотних меж рослинних поясів Карпат в післяльодовиковий період, оскільки останніми дослідженнями встановлено, що такі тенденції мали місце в Карпатах в перебігу голоцену [19, 20].
Район Чорногори, де роз-ташована досліджувана територія, відзначається склад-ною орографічною будовою, що висту-пає як просторова форма впливу на весь комплекс екологічних факторів. Це дозволяє пояснити вплив орографії на макро- і мезоструктуру рослинного покриву, який у гірських умовах зав-жди чітко виражений. У Карпатах у високогір'ї Чорногірського масиву найкраще виражені сліди плейстоценового зледеніння у ви-гляді карів, моренних валів, трогових долин, озер та торфовищ. Завдяки спе-цифічним екологічним умовам льодовикових форм рельєфу тут збереглися цікава флора і рослинність реліктового характеру [5, 6, 14, 22, 25, 33 ].
Флористичні й ботаніко-географічні дослідження території супроводжуються складанням списків ендемічних таксонів, визначенням їх процентного співвідношення у флорі. Ендемічні таксони відзначаються такими характерними рисами, як географічна ізоляція, систематичне положення, специфічна екологія й ценотична приуроченість. Переважна більшість ендемічних видів Українських Карпат відзначається широкою екологічною й фітоценотичною амплітудою. Для карпатського ендемізму характерна бідність на ендемічні таксони вищого рангу. Ендемічними родами у флорі Карпат вважають такі: Saxifraga L., Phyteuma L., Symphytum L., Thymus L. Відсутність ендемічних таксонів вищого рангу у флорі Карпат свідчить про її молодий вік.
Кількісний та якісний аналіз ендемізму флори Українських Карпат зроблений, В. Чопиком (1976) [34], К. Малиновським (1980) [19]. Згідно даних в Українських Карпатах зростають 89 ендеміків, з них загальнокарпатських – 21, західно-східнокарпатських – 12, східно-південнокарпатських – 22 і східнокарпатських – 34 види й підвиди [2, 7, 13, 18, 19, 20, 21, 22, 28, 30, 32, 34].
1.2. Історія наукових досліджень на території КНПП
Природні ландшафти сучасної території Карпатського національного природного парку здавна приваблювали увагу вчених. У другій половині ХІХ століття почало проводити перші маршрутні флористичні і геоботанічні дослідження. Вивчалось поширення аборигенної флори і еколого-географічні закономірності рослинного покриву. Вже в 1889 році на основі накопиченого матеріалу відомий в той час вчений-ботанік Г. Запалович опублікував перше друковане повідомлення-узагальнення про рослинний покрив Покутсько-Мармарошських Карпат (H.
Загрузка...

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23 
Дипломна робота на тему: Флора та лісова рослинність Говерлянського природоохоронного науково-дослідного відділення

BR.com.ua © 1999-2018 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок