Загрузка...
Головна Головна -> Дипломні роботи українською -> Біологія -> Скачати безкоштовно: Флора та лісова рослинність Говерлянського природоохоронного науково-дослідного відділення

Загрузка...

Флора та лісова рослинність Говерлянського природоохоронного науково-дослідного відділення / сторінка 7

Назва:
Флора та лісова рослинність Говерлянського природоохоронного науково-дослідного відділення
Тип:
Дипломна робота
Мова:
Українська
Розмiр:
39,71 KB
Завантажень:
210
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0
Загрузка...
Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23 
При маршрутно-екскурсійних спостереженнях застосовували метод прямого обліку (окомірний). Такий облік проводили за шкалою запропонованою Друде (1913) [7, 8, 15, 34]. У цій системі для оцінки рясності виду прийнято таку градацію:
soc (socialis) – дуже рясно, рослини змикаються своїми надземними частинами;
сор3 (сopiosus) – дуже велика кількість рослин;
сор2 – достатньо велика кількість рослин, покривають менше половини площі;
сор1 – достатньо велика кількість рослин, покривають 1/5-1/2 площі;
sp (spasus) – мала кількість рослин, зустрічаються розпорошено, зрідка;
sol (solitarium) – рослини зустрічаються поодинці;
un (unicum) – на площі виявлена одна рослина.
Всі виявлені види упорядковували у конспект флори і записували у таблицю. Наступним етапом дослідження було проведення систематичного і екологічного аналізу флори. Еколого-ценотичний аналіз проводили за Заверухою Б. В. (1985) [7, 19, 20, 27, 32, 34].
Під час маршрутних спостережень робили фотознімки рідкісних, червонокнижних і лікарських видів рослин, збирали гербарний матеріал. Гербарій сушили за загальноприйнятими методами [1, 9]. Визначення рослин проводили за Определителем высших растений Украины та іншими визначниками [9, 17, 22, 23, 31, 34].
РОЗДІЛ 4
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
4.1. Фітоценотична характеристика району досліджень
Формація смерекові ліси (Piceetea abietis)
Лісовий пояс чистих смерекових лісів займає високогірну частину Говерлянського ПОНДВ в межах висот 900-1450 м н.р.м. та характерний тим, що бонітет деревостанів цих лісів коливається від І (в сугрудах) до Vа (в борах), а також тим, що смерека найчастіше утворює тут густі деревостани та найбільшу кількість типів лісу. В таких угрупованнях переважно відсутнє трав’яне покриття, або воно представлене лише поодинокими екземплярами квасениці звичайної, ожики лісової, чорниці, щитника австрійського з суцільним моховим покривом. Найпоширеніший тип лісу – волога чиста сусмеречина (С3См). Розповсюджений на висотах 950-1000 м.н.р.м. на досить крутих схилах переважно північної експозиції. В основному це схили Чорногірського хребта. Близько 45% цих лісів – високогірні смерекові праліси. Продуктивність деревостану в цьому типі лісу досить висока – 865,71 м3/га. Високим є також бонітет – І-ІІ. Підлісок є рідким і найчастіше складається із горобини червоної. Трав’яне покриття представлене такими видами як чорниця, квасениця звичайна, веснівка дволиста, папороть австрійська, купена кільчаста з суцільним моховим покривом з дікрануму та зозулиного льону.
Реліктовий лісовий пояс смерекових лісів з домішкою сосни кедрової європейської займає високогірну частину досліджуваної території у межах висот 1100-1450 м, і характерний тим, що є ареалом поширення цінної реліктового виду – сосни європейської.
Смерекові ліси, перш за все, мають неоціненне екологічне значення для Карпат, для яких потрібна повна охорона від пагубних антропогенних дій.
Похідні смеречники в сучасному рослинному покриві Українських Карпат займають біля половини площі смерекових лісів. Їх загальною рисою, як в границях субформацій ялицево-буково-смерекових і буково-ялицево-смерекових лісів, є проста структура (чітко виражений один ярус), висока продуктивність в молодому віці (Іа-Іб бонітети), низька стійкість до вітровалів, хворобам і шкідникам, а також більш низький вік природної стиглості, ніж природних смерекових лісів. В них залишається майже незмінний флористичний склад трав’яного покриву корінних рослинних угрупувань, але домінує майже в усіх смерекових фітоценозах квасениця.
Найменш продуктивні і недовговічні похідні смеречники на місці ялицево-букових лісів. Тут вони розладнуються вже в 35-40 річному віці.
Субформація чисті смерекові ліси
Лісовий пояс чистих смерекових лісів охоплює високогір’я Говерлянського ПОНДВ, де вони утворюють верхню межу лісу у межах висот 900-1450 м н.р.м. Поширені, переважно, у західній та південній частині парку.
Загрузка...

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23 
Дипломна робота на тему: Флора та лісова рослинність Говерлянського природоохоронного науково-дослідного відділення

BR.com.ua © 1999-2018 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок