Загрузка...
Головна Головна -> Дипломні роботи українською -> Біологія -> Скачати дипломна робота безкоштовно: Флора та лісова рослинність Говерлянського природоохоронного науково-дослідного відділення

Загрузка...

Флора та лісова рослинність Говерлянського природоохоронного науково-дослідного відділення / сторінка 8

Назва:
Флора та лісова рослинність Говерлянського природоохоронного науково-дослідного відділення
Тип:
Дипломна робота
Мова:
Українська
Розмiр:
39,71 KB
Завантажень:
210
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0
Загрузка...
Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23 
І лише окремі смуги цих лісів – в північній частині. Біля 70% цих лісів знаходяться на схилах Чорногірського хребта.
Смерека у поясі чистих смерекових лісів формує типи лісу у сугрудах (72,02%), менше у суборах – (27,98%) в 5-ти типах лісу: вологій чистій сусмеречині, сирій чистій сусмеречині, свіжому чистосмерековому суборі, вологому чистосмерековому суборі сирому чистосмерековому суборі.
Майже суцільна смуга цих лісів починається з верхів’їв р. Параджин Німаківський та р. Параджин Середній до південних схилів г. Кичера. Їх продовженням є широка смуга на схилах Чорногірського хребта, що простягається з північних схилів г. Велика Кознеска у верхів’ях приток р. Фовресок до північно-східних схилів г. Велика Маришевська та окрема - з північно-східних схилів ур. Заросляк до північних та північно-східних схилів г. Гомул. Близько 85% цих лісів займають корінні деревостани та високогірні смерекові праліси.
Рослинні угрупування субформації чисті смерекові ліси (Piceeta abietis) належать до 3-х асоціацій: ялинники квасеницеві (Piceetum (abietis) oxalidosum), ялинники жіночопапоротеві (Piceetum (abietis) athyriosum (filix-femini)), ялинники зеленомохові (Piceetum (abietis) muscosum) [7, 10].
Субформація ялицево-смерекові ліси
Ялицево-смерекові ліси на території дослідження поширені у межах висот 850-900 м н.р.м.
Смуга ялицево-смерекових лісів охоплює північну частину. І лише незначна смуга цих лісів – в південній частині.
Смерека у поясі ялицево-смерекових лісів формує типи лісу у сугрудах (99,95%), менше у суборах – (0,05%) у 3-х типах лісу: вологій ялицевій-сусмеречині, сирій ялицевій сусмеречині та вологому ялицево-смерековому суборі.
Волога ялицева сусмеречина – (С3 яцСм) – є найбільш поширеним типом ялицево-смерекових лісів. Характерною ознакою даного типу лісу є майже суцільне мохове вкриття, яке складається з наступних видів: рітідіадельфус трикутний (Rhytidiadelphus triquetrum Warnst.), дікранум прутевидний (Dicranum scoparium Hedw). Підлісок рідкий з вовчого лика (Daphne mezereum L.).
Як рослина-індикатор тут виступає чорниця (Vaccinium myrtillus L.). У трав’яному покриві можуть зустрічатися такі види: квасениця звичайна (Oxalis acetosella L.), купена багатоквіткова (Poligonatum multiflorum All.), папороть жіноча (Athyrium filix femina Roth.), папороть чоловіча (Dryopteris filix mas Schott.), маренка запашна (Asperula odorata L.), ожика лісова (Luzula silvatica L.), плаун річний (Lycopodium annotinum L.), папороть австрійська (Dryopteris austriaca Woyn), щитник Ліннея (Dryopteris linneana Christ.).
Ідеалом корінного деревостану у вологій ялицевій сусмеречині є смерековий деревостан (7-8 одиниць) з домішкою ялиці білої до 3 одиниць у складі насадження. Для ялицевих сусмеречин процент використання типологічного потенціалу становить 55%. Середній склад типологічного еталону – 8См2Яц.
Ріст деревостанів обумовлює такий важливий лісівничо-таксаційний показник як запас деревостану. Так як волога ялицева сусмеречина є одним з найпоширенішим типом ялицево-смерекових лісів, то характеристику росту та продуктивності наведено на прикладі саме цього типу лісу з середніми значеннями таксаційних показників.
Враховуючи характер росту деревних порід, що формують цей тип лісу в молодому віці, слід відмітити, що кліматична домішка – ялиця біла характеризуються також швидким ростом нарівні з смерекою до 20 річного віку, яка складає в середньому 8 м. Швидкий ріст відмічено з 20-ти до 40-ти річного періоду, де найкращим ростом відмічаються саме смерека. Після завершення стадії молодняків спостерігається інтенсивний ріст середньовікового деревостану до 60-ти років внаслідок чого починає формуватися двохярусна структура з перевагою смереки та ялиці білої в І ярусі а також ялиці білої та смереки – в ІІ ярусі. Подальший ріст на стадії пристигаючого деревостану до 80-ти років також є інтенсивним, після чого ріст деревостану дещо уповільнюється. Таку подальшу тенденцію росту перестійний деревостан зберігає до віку майже 120 років.
Загрузка...

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23 
Дипломна робота на тему: Флора та лісова рослинність Говерлянського природоохоронного науково-дослідного відділення

BR.com.ua © 1999-2018 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок