Головна Головна -> Дипломні роботи українською -> Література -> Функціональне навантаження релігійних символів у художньому тексті (на матеріалі роману І.Багряного «Сад Гетсиманський»)

Функціональне навантаження релігійних символів у художньому тексті (на матеріалі роману І.Багряного «Сад Гетсиманський»)

Назва:
Функціональне навантаження релігійних символів у художньому тексті (на матеріалі роману І.Багряного «Сад Гетсиманський»)
Тип:
Дипломна робота
Мова:
Українська
Розмiр:
54,21 KB
Завантажень:
427
Оцінка:
 
поточна оцінка 3.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28 
Функціональне навантаження релігійних символів у художньому тексті
(на матеріалі роману І.Багряного «Сад Гетсиманський»)
Дипломна робота


ЗМІСТ
Вступ………………………………………………………………………3
Розділ І. Релігійні символи з погляду різних наукових парадигм……………………………………………………….7
1.1. Філософське розуміння символу……………………...............8
1.2. Символіка в теологічних студіях…………………….............11
1.3. Лінгвістичні інтерпретації символу………………….............14
Розділ ІІ. Семантичні особливості релігійної символіки……….....22
2.1. Священний предмет (хрест, ікона, хліб, просфора)………...22
2.2. Священні особи (Бог, Христос, Богородиця, Ангел, Свята Трійця)….………………………………………………………………28
2.3. Священна споруда (церква)………………………………….36
2.4. Священна дія (стояння, сидіння, стаючи на коліна, поклони, різні положення рук, знак хреста)………………………………….38
Розділ III. Функціональне навантаження релігійної лексики в
художньому тексті………………………………………….41
3.1. Лексеми релігійного стилю в структурі
фразеологізмів……………………………………………...41
3.2. Включення релігійної лексики у тропеїчні структури
художнього твору……………………………………….....51
Висновки……………………………………………………………….56
Бібліографія……………………………………………………............64
ВСТУП
Релігійний стиль є одним із важливих складників функціонування української мови. Вважається, що у ХVI-XVII ст. релігійний стиль склався остаточно і функціонував як різновид староукраїнської мови [20, 287]. Проте із забороною Петра I використання української мови в церкві розвиток цього стилю майже призупиняється. Хоча здійснювалися переклади Біблії, різних молитов, канонічних текстів, друкувалися проповіді, ораторські й теологічні твори, духовна поезія, релігійні пісні; повноцінно релігійний стиль починає функціонувати з 90-х років XX ст. – з часу здобуття Україною незалежності.
Функціональна сфера релігійного стилю – перекладна культова література (Біблія, Житія святих, апокрифи) й оригінальна література (проповіді, послання, тлумачення Святого Письма, молитви, складені священиками української церкви).
Мовлення в межах релігійного стилю обслуговує культово-професійні потреби священнослужителів, а також парафіян, усіх, хто вірить у Бога.
Сфера поширення релігійного стилю – культові установи (церкви, монастирі, молитовні будинки тощо), теологічні навчальні заклади, релігійні громади, віруючі родини.
Головне призначення релігійного стилю – допомагати віруючим у спілкуванні їхніх душ із Богом, зберігати і продовжувати культові ритуали, об’єднувати віруючих одним почуттям щиросердної віри в Бога.
Головні конститутивні ознаки релігійного стилю: урочистість і піднесеність як стилістичні домінанти, символізм та стійкість (стандартність) стильової норми. Релігійний стиль найповніше виявляється в Богослужінні. Завдяки цьому його первісна форма – писемна – стала й усною. По-особливому і меншою мірою цей стиль реалізується в молитвах та проповідях.
У релігійному стилі є загальновживані вирази, які набули сакрального забарвлення і мають специфічну, релігійну конотацію. Деякі з них шляхом перенесення і символізації набули релігійного стилістичного значення. Наприклад, слово чаша у релігійному стилі означає долю (випити чашу до дна – терпляче знести всі незгоди життя; гірка чаша – дісталася тяжка доля; нехай мене обминає чаша сія – нехай буде все добре), слова хліб і вино –тіло і кров Христа, слово дорога – це життя.
Не можна не помітити такої мовної ознаки релігійного стилю, як старослов’янізми: агнець, взивати, воздати, воздаяніє, возсідати, сотворити, сотвореніє, уповати, упованіє, блаженний та ін.
Лексика цього стилю багата на синонімію (Христос – Спаситель, Месія, Господь, Син Божий); антонімію (рай – пекло, добро – зло, праведник – грішник). Для релігійного стилю характерне вживання епітетів, порівнянь, метафор, алегорії, він є джерелом багатьох фразеологізмів – усталених словосполучень (Сад Гетсиманський, Голгофа, Юда, нести свій хрест), своєрідних формул мовленнєвого етикету (Христос Воскрес! Воістину воскрес!, Боже помагай, дай, Боже, щастя), звертань (сестро, брате, Отче Небесний), а також слів-символів (Бог, Богородиця, ангел, хліб, хрест та ін.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28 



Дипломна робота на тему: Функціональне навантаження релігійних символів у художньому тексті (на матеріалі роману І.Багряного «Сад Гетсиманський»)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок