Головна Головна -> Дипломні роботи українською -> Медицина та здоров'я -> Українською дипломна робота: Динаміка біохімічних показників крові, розподіл хворих за віком і статтю в залежності від форми гемобластозу

Динаміка біохімічних показників крові, розподіл хворих за віком і статтю в залежності від форми гемобластозу / сторінка 12

Назва:
Динаміка біохімічних показників крові, розподіл хворих за віком і статтю в залежності від форми гемобластозу
Тип:
Дипломна робота
Мова:
Українська
Розмiр:
59,43 KB
Завантажень:
79
Оцінка:
 
поточна оцінка 3.0

Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17 
Тривалість захворювання складає близько 7 років. Медіана виживання складає 3 роки і тільки 20% хворих живуть на протязі 5 років [38].

Статева приналежність пацієнта суттєво впливає на перебіг і проноз гемобластозів. Проведена оцінка впливу статі на перебіг ХМЛ.

У жінок хронічна фаза ХМЛ протікає з більш вираженим лейкоцитозом, тромбоцитозом і спленомеганією, ніж у чоловіків. Крім того, для жінок, на відміну від чоловіків, характерна наявність схильності до анемії в цій фазі захворювання. ХМЛ у жінок протікає з більшим об’ємом пухлинної маси, ніж у чоловіків. Більша тривалість життя чоловіків (44 міс. і 42 міс відповідно) показує, що ХМЛ у жінок протікає менш сприятливо. Лейкоцитоз, тромбоцитоз, виражена спленомегалія, анемія виявлені при встановленні діагнозу відносяться до несприятливих прогностичних ознак, пов’язаних з тенденцією до зниження тривалості життя [23].

ІІ. МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ.

2.1. Умови, об’єкти і методика експерименту.

Проведені дослідження мали на меті вивчення особливостей патологічного впливу гострого і хронічного лейкозів на систему кровотворення організму людини, на динаміку показників стану гемопоезу.

В якості об’єктів дослідження спостерігалася група людей різного віку і статі, хворих на гострий і хронічний лейкози.

Досліди проводилися в лабораторних умовах клінічної лабораторії Коломийського онкодиспансеру.

Досліджували капілярну, периферійну кров, яку брали для клінічного аналізу. Загальний клінічний аналіз крові включає: визначення концентрації гемоглобіну, швидкості осідання еритроцитів. підрахунок кількості клітин в 1 л крові, визначення кольорового показника, а також вивчення морфологічних особливостей клітин в фарбованих препаратах з підрахунком лейкограми.

Забір крові хворим проводився натще, о восьмій годині ранку за загальноприйнятим методом.

Для визначення концентрації гемоглобіну візуальним методом користувалися гемометром Салі. При змішуванні крові з соляною кислотою гемоглобін перетворюється в солянокислий гематин. При цьому червонуватий колір рідини переходить в коричнюватий (бурий). Розчин розвели до кольору стандарту, який відповідає певній концентрації гемоглобіну. В нормі концентрація гемоглобіну 120-140 г/л.

Для визначення концентрації гемоглобіну також можна користуватися гемоглобінцианідним методом. при цьому кров змішується з трансформуючим розчином – дослідна проба – і вимірюється на фотоколориметрі проти “холостої” проби. Вміст гемоглобіну розраховується згідно калібровочному графіку, побудованому по стандартному розчину гемоглобінцианіда, чи по формулі:

, де

Едос. і Ест. – екстинкція дослідної проби і стандартного розчину;

С – концентрація гемоглобіну в стандартному розчині, мг %;

К – коефіцієнт розведення крові;

0,001 – коефіцієнт для перерахунку мг % в г % ( 1 г на 100 мл крові).

Для визначення швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ) користувалися капіляром і штативом Панченкова. Кров з цитратом натрію набирали в капіляр і залишали на 1 годину в штативі Панченкова в вертикальному положенні, після чого по поділкам капіляра визначали величину стовпчика плазми, який відстоявся. ШОЕ виражається в мм за 1 годину. Норма для жінок – 2-15 мм/год, для чоловіків – 1-10 мм/год.

Для визначення кількості еритроцитів в 1 л крові використовували метод підрахунку еритроцитів в 1 мкл крові з цитратом натрію при постійному її розведенні і певному об’ємі лічильної камери Горяєва. Підраховуються еритроцити в 5 великих квадратах, розкреслених на 16 малих, розміщених по діагоналі.

Кількість еритроцитів в 1 мкл крові визначали по формулі:

, де

Х – кількість еритроцитів в 1мкл крові;

а – кількість еритроцитів в 80 малих квадратах (15х16=80);

80 – кількість підрахованих малих квадратів;

200 – ступінь розведення крові;

4000 – множник, що приводить результат до об’єму 1 мкл крові, виходячи з об’єму малого квадрату – 1/4000 мкл.

Практично, кількість еритроцитів, підраховану в 80 малих квадратах, множать на 10000.

Норма еритроцитів в крові у чоловіків складає 4-5 Т в 1 л, у жінок – 3,9-4,7 Т в 1 л.

Для визначення кількості лейкоцитів в 1 л крові використовували метод підрахунку лейкоцитів 1 мкл крові з оцтовою кислотою при постійному її розведенні і певному об’ємі лічильної камери Горяєва. Підраховується лейкоцити в 100 великих квадратах, що відповідають 1600 малих.

Кількість лейкоцитів в 1 мкл крові визначали по формулі:

, де

Х – кількість лейкоцитів в 1 мкл крові;

а – кількість лейкоцитів, підрахованих в 100 великих квадратах;

1600 – кількість малих квадратів;

20 –ступінь розведення крові;

4000 – множник, що приводить результат до об’єму 1 мкл крові. виходячи з об’єму малого квадрату – 1/4000 мкл.

Практично кількість лейкоцитів, підраховану в 1600 малих квадратах множили на 50, а для переводу в одиниці СІ (г в л), отриману цифру множили ще на 10.

Завантажити цю роботу безкоштовно

Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17 
Дипломна робота на тему: Динаміка біохімічних показників крові, розподіл хворих за віком і статтю в залежності від форми гемобластозу

BR.com.ua © 1999-2019 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок