Головна Головна -> Дипломні роботи українською -> Медицина та здоров'я -> дипломна робота українською мовою: Динаміка біохімічних показників крові, розподіл хворих за віком і статтю в залежності від форми гемобластозу

Динаміка біохімічних показників крові, розподіл хворих за віком і статтю в залежності від форми гемобластозу / сторінка 13

Назва:
Динаміка біохімічних показників крові, розподіл хворих за віком і статтю в залежності від форми гемобластозу
Тип:
Дипломна робота
Мова:
Українська
Розмiр:
59,43 KB
Завантажень:
79
Оцінка:
 
поточна оцінка 3.0

Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17 
В нормі кількість лейкоцитів коливається від 4 до 9 Г в 1 л. Вміст лейкоцитів менше 4 Г в 1 л свідчить про лейкопенію, більше 9 Г в 1 л – про лейкоцитоз.

Для визначення кількості тромбоцитів в 1 л крові використовували метод підрахунку тромбоцитів в 1 мкл крові при постійному її розведенні оксалатом амонію в певному об’ємі лічильної камери Горяєва з використанням фазово-контрастного приладу. Підраховуються тромбоцити в 25 великих квадратах.

Кількість тромбоцитів в 1 мкл крові визначали по формулі:

, де

Х – кількість тромбоцитів в 1 мкл крові;

а – кількість тромбоцитів, підрахованих в 400 малих квадратах;

400 – число підрахованих малих квадратів;

200 – ступінь розведення крові;

4000 – множник, що приводить результат до об’єму 1 мкл крові, виходячи з об’єму малого квадрату – 1/4000 мкл.

Практично підраховану кількість тромбоцитів в 400 малих квадратах множили на 2000, а для переводу в одиниці СІ (г в л), отримали цифру множили ще на 106.

В нормі у дорослих кількість тромбоцитів в крові складає 180-320 Г/л.

ІІІ. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ.

Характерною особливістю лейкозів є зміна основних біохімічних показників периферійної крові і розподіл хворих за віком і статтю, в залежності від форми і ступеня важкості захворювання. Про це свідчать дані таблиць.

Таблиця 1.

Визначення характеру розподілу хворих за віком і статтю в залежності від форми лейкозу.

Нами спостерігалася група з 58 хворих, які числяться на диспансерному обліку з діагнозами: хронічний лімфоїдний лейкоз, хронічний мієлоїдний лейкоз, гострий лімфобластний лейкоз і гострий мієлобластний лейкоз. Можна відзначити характерний розподіл хворих по статі і віку, в залежності від виставленого і підтвердженого діагнозу.

По виявлених даних різниця в кількості 14 і 9 випадків між чоловіками і жінками при хронічному лімфоїдному лейкозі свідчить про те, що серед пацієнтів з типовим варіантом хвороби переважають чоловіки. У хворих в віці 30-40 років хронічний лімфоїдний лейкоз виявляється в 1 випадку, що складає 8,5 %. Звертає увагу повна відсутність хворих в віці до 30 років. Це свідчить про те, що в молодому віці від 20 до 30 років хронічний лімфоїдний лейкоз зустрічається як виняток, а в дитячому віці взагалі не спостерігається. Результати наших досліджень показали, що максимум захворюваності відмічається у людей похилого віку. В 14 хворих, що складає 65-70% даний діагноз вперше був встановлений між 50 і 70 роками.

За отриманими даними, з 9 хворих – 5 чоловіків і 4 жінки – хронічний мієлоїдний лейкоз з однаковою частотою зустрічається серед чоловіків і жінок, практично не діагностується в дитячому і юнацькому віці. На хронічний мієлоїдний лейкоз хворіють переважно люди в віці від 30 до 70 років – за нашими даними 9 випадків.

В результаті дослідження виявлено особливості гострого лімфобластного лейкозу. Чоловіки і жінки хворіють з однаковою частотою, за нашими даними 5 чоловіків і 6 жінок; зустрічається найчастіше серед дітей – 4 випадки, і переважає в юнацькому віці – 5 випадків з 9. У дорослих зустрічається рідше – 2 випадки з 11, що складає 25%.

Також в процесі досліджень виявили такі особливості: у дорослих переважає гострий мієлобластний лейкоз – до 86% (13 випадків з 15), а у дітей – гострий лімфобластний лейкоз – до 82 % (9 випадків з 11). Серед гострого лімфобластного лейкозу і гострого мієлобластного лейкозу більш поширений варіант гострого мієлобластного лейкозу, за нашими даними 15 хворих, що складає 57%. Вік більшої половини хворих (12 випадків з 15) перевищує 40 років, чоловіки і жінки хворіють з однаковою частотою. Для гострого мієлобластного лейкозу характерний більш важкий перебіг, ніж для гострого лімфобластного лейкозу.

Таблиця 2.

3.2. Зміна основних біохімічних показників крові в залежності від форми і ступеня важкості захворювання.

Нами спостерігалася група з 20 хворих з діанозами хронічного лімфоїдного і гострого мієлобластного лейкозів. Відповідно стану хворих виявлялися зміни основних біохімічних показників периферійної крові в загальному клінічному аналізі.

З отриманих нами даних встановлено, що для хворих хронічним лімфоїдним лейкозом характерні різні цифри ШОЕ. У окремих хворих, 4 випадки з 10, ШОЕ нормальна, в межах 7-10 мм/год. При загостренні процесу відмічається підвищення ШОЕ в межах 12-23 мм/год – 5 випадків з 10, а значно прискорена ШОЕ – 40 мм/год (1 випадок) є прогностично поганою ознакою.

В ході експерименту виявили, що при хронічному лімфоїдному лейкозі повільно розвивається малокрів’я, яке явно виявляється на 3-6 рік хвороби. Гемоглобін в 8 випадках з 10 складає 60-80 г/л, а в 2 хворих – біля 50 г/л, що обумовлено редукцією еритропоезу, внаслідок лейкемічної інфільтрації кісткового мозку. Кількість еритроцитів також відповідно зменшується в межах 1,9-2,4 х 1012 /л; поступово наростає функціональна неповноцінність еритроцитів.

Завантажити цю роботу безкоштовно

Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17 
Дипломна робота на тему: Динаміка біохімічних показників крові, розподіл хворих за віком і статтю в залежності від форми гемобластозу

BR.com.ua © 1999-2019 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок