Головна Головна -> Дипломні роботи українською -> Медицина та здоров'я -> Безкоштовно дипломна робота на тему: Особливості будови і функції тонкої кишки у ссавців в післянатальному розвитку та при паталогії

Особливості будови і функції тонкої кишки у ссавців в післянатальному розвитку та при паталогії / сторінка 11

Назва:
Особливості будови і функції тонкої кишки у ссавців в післянатальному розвитку та при паталогії
Тип:
Дипломна робота
Мова:
Українська
Розмiр:
59,00 KB
Завантажень:
288
Оцінка:
 
поточна оцінка 3.0

Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34 

Об’єктом анатомічного дослідження служили 10 зародків людини і тварин з музею кафедри анатомії людини Івано-Франківського державного медичного університету.
Препарати, що підлягали вивченню, були розподілені на групи в залежності від локалізації та етапів онтогенезу. Для їх вивчення використовували загальноприйнятий в анатомії описовий метод. Зокрема, були розглянуті анатомічні препарати різних вікових категорій і на різних етапах онтогенезу: кишечник ембріона 5-6-го тижня розвитку, загальний вигляд кишечника, дванадцятипала кишка ембріона 7-8-го тижня, тонка кишка 9-10-го тижня розвитку, тонкий кишечник плоду 18 тижнів. Вивчали також гістологічні препарати. Ми використали мікропрепарати зі зрізами тонкої кишки зародків з колекції кафедри гістології, цитології та ембріології Івано-Франківського державного медичного університету. Препарати були зафарбовані гістологічним барвником – гематоксилін-еозином.
Виготовлення постійного гістологічного препарату вимагає досить складної підготовки об’єкта дослідження. Перший етап під час виготовлення препарату – одержання матеріалу. Вже на цьому етапі, як і на всіх наступних, слід уникати зайвого травмування об’єкта. Тому, вирізаючи шматок органа чи тканини, треба брати гострі ножиці або лезо, не стискати тканину пінцетом. Шматочки беруться невеликих розмірів – близько 1см 3 . Матеріал повинен бути свіжим, брати його треба якомога швидше після забивання експериментальної тварини або смерті людини.
Наступний етап – фіксація матеріалу, яка здійснюється шляхом занурення взятого шматочка у фіксувальну рідину. Метою цього етапу є закріплення гістологічних структур і макромолекул у тому місці і стані, в якому вони були в живому об’єкті. Фіксаторами служать спирти, розчини формаліну, солі важких металів, кислоти. Частіше застосовуються різні складні фіксувальні суміші, які включають названі компоненти в різних співвідношеннях.
Третій етап – зневоднення фіксованого матеріалу. Для цього використовують спирти різних концентрацій, що поступово зростають від 50-70 до 100 градусів. Зневоднення необхідне для наступного етапу – ущільнення об’єкта, яке здійснюється в парафіні, целоїдині, синтетичних смолах. Переважна більшість цих речовин з водою не змішується, і тому для просочення ними матеріалу необхідно ретельно видалити воду з тканини, а потім просочити її ксилолом, тобто речовиною, яка добре розчиняє парафін. Після просочення об’єкта рідким парафіном йому дають затверднути при кімнатній температурі разом із парафіном у спеціальних формочках. Так отримують парафіновий блок. Ця процедура називається заливкою. Прискорене ущільнення досягається шляхом заморожування шматочків тканини сухим льодом (двоокисом вуглецю) або рідким азотом, однак структура досліджуваних гістологічних об’єктів зберігається в такому разі гірше.
Ущільнення матеріалу дає змогу виготовити з нього тонкі (5-7 мкм), півтонкі (0,5-1 мкм) зрізи, які використовують для світлової мікроскопії. Виготовлення зрізів проводять на спеціальних приладах – мікротомах (для світлової мікроскопії) і ультрамікротомах (для електронної мікроскопії). Для того, щоб розрізняти структурні деталі об’єкта, отриманий зріз потрібно фарбувати.
У гістології існує багато методів фарбування препаратів і застосовується багато різних барвників залежно від мети дослідження. Гістологічні барвники за походженням поділяють на рослинні, тваринні та синтетичні. Прикладом рослинних барвників є гематоксилін, який одержують з кори кампешевого дерева, що росте у Центральній Америці, а тваринних – кармін, який отримують з комах – кошенілі. Абсолютна більшість барвників є синтетичними – еозин, фуксин, азур тощо.
У дипломній роботі для дослідження були використані також електронні мікрофотографії, зроблені з тонкої кишки білих щурів. Було використано 100 тварин, яких поділили на 5 груп. Тварини проживали в с. Стецева Снятинського району Івано-Франківської області протягом 1 місяця (Й група, 20 щурів), 3,5 місяця (2 група, 20 тварин), 6 місяця (3 група, 20 тварин) та 12 місяця (4 група, 20 тварин).

Завантажити цю роботу безкоштовно

Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34 
Дипломна робота на тему: Особливості будови і функції тонкої кишки у ссавців в післянатальному розвитку та при паталогії

BR.com.ua © 1999-2019 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок