Головна Головна -> Дипломні роботи українською -> Медицина та здоров'я -> Українською мовою дипломна робота: Особливості будови і функції тонкої кишки у ссавців в післянатальному розвитку та при паталогії

Особливості будови і функції тонкої кишки у ссавців в післянатальному розвитку та при паталогії / сторінка 14

Назва:
Особливості будови і функції тонкої кишки у ссавців в післянатальному розвитку та при паталогії
Тип:
Дипломна робота
Мова:
Українська
Розмiр:
59,00 KB
Завантажень:
288
Оцінка:
 
поточна оцінка 3.0

Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34 
Закладка дванадцятипалої кишки щільно прилягає до задньої стінки черевної порожнини і міцно фіксується за рахунок укорочення брижі.
Після повернення в черевну порожнину товстий кишечник відносно тонкого розташовується вентрально. Товста кишка утворює селезінковий перегин у лівому верхньому куті черевної порожнини і направляється горизонтально в праву половину живота. Сліпа кишка знаходиться в правому верхньому куті черевної порожнини. Висхідна кишка і печіночний перегин товстої кишки розвиваються лише в останні місяці внутрішньоутробного розвитку плоду, у міру опускання сліпої кишки на її остаточне місце в правому нижньому куті черевної порожнини. Процес переміщення тонкого і товстого кишечника називається поворот кишечника. В ембріонів третього-четвертого тижня розвитку, завдяки утворенню розширень, звужень можна розрізнити багато майбутніх відділів кишечнику. На цій стадії розвитку в епітеліальній вистилці кишечника, представленої раніше одношаровими високопризматичними клітинами з розташуванням ядер у 1-2 ряди, починає знижуватися висота клітин. Місцями ці різновисотні клітини виявляють ніжну поверхневу облямівку. Ядра клітин лежать переважно базально, однак у багатьох місцях ближче до апікального кінця. Під час мітозів вони часто відтісняються до просвіту. Епітеліальна кишкова трубка вкрита досить масивним шаром мезенхіми, у якій можна знайти судини і деяку кількість кровотворних клітин. З боку черевної порожнини кишечник вкритий одношаровим ізопризматичним целомічним епітелієм.
Згідно із широко розповсюдженою думкою, гістогенетичні процеси в різних ділянках кишечника протікають асинхронно, але в принципі однотипно. Вони починаються в оральному відділі дванадцятипалої кишки і поширюються по ній і по всьому тонкому кишечнику в каудальному напрямку. З тканинних елементів стінки тонкої кишки найбільш активно включається в процес розвитку епітелій. Інтенсивне розмноження епітеліальних клітин місцями може призвести до повного перекриття просвіту кишки. Максимального ступеня подібна конфігурація просвіту може бути виражена в ембріонів довжиною 5-7 мм. В ембріонів довжиною 16-18 мм починається процес загибелі клітин, що втратили зв'язок з базальною мембраною, унаслідок чого і відбувається реканалізація просвіту. Цей процес також починається в початковому відділі дванадцятипалої кишки. Якщо з деяких причин перекриття не залишаються епітеліальними (у них вростає сполучна тканина), тимчасове ”фізіологічне" перекриття може перетворитися в атрезію.
Настільки бурхливе розростання епітелію, що приводить до утворення епітеліальних перемичок характерно для дванадцятипалої кишки. В інших відділах тонкої і товстої кишки перекриття, як правило, не виникають. Збільшення внутрішньої поверхні кишки відстає від проліферації епітелію, що приводить до виникнення небагаторядного шару. Просвіт кишечника, за винятком окремих ділянок середніх його частини, вузький, а в деяких місцях зімкнутий. Проліферація і диференціація мезенхіми кишечника починається значно пізніше – у зародків довжиною 13-15 мм у шарі, багатому на судини, розташованому уздовж базальної мембрани, і поширюється в апікальному напрямку. Незважаючи на те, що епітелій виявляє гістогенетичну активність набагато раніше, ніж мезенхіма. Саме з активністю мезенхіми зв'язаний процес ініціації утворення ворсинок. В ході ембріогенезу ворсинки виникають як у тонкій, так і в товстій кишках, в обох випадках процес протікає однорідно. У зародків довжиною 18-20 мм утворюються дрібні, щільні скупчення мезенхімних клітин, що все більш випинають покриваючий їхній епітелій; із самого початку в таких скупченнях з’являються судини, яким приділяється важлива роль в утворенні рельєфу слизової оболонки травного каналу і, зокрема, ворсинок.
У зростаючих ворсинках активно гілкуються судини. Часто вони утворюють на вершинах ворсинок під епітелієм багатошарові петлі, у проміжках між якими іноді глибоко впинається епітелій. Ворсинки швидко збільшуються в довжину, особливо інтенсивно росте верхівка ворсинки, унаслідок цього вони нерідко приймають булавовидну форму.

Завантажити цю роботу безкоштовно

Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34 
Дипломна робота на тему: Особливості будови і функції тонкої кишки у ссавців в післянатальному розвитку та при паталогії

BR.com.ua © 1999-2019 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок