Головна Головна -> Дипломні роботи українською -> Медицина та здоров'я -> Особливості будови і функції тонкої кишки у ссавців в післянатальному розвитку та при паталогії

Особливості будови і функції тонкої кишки у ссавців в післянатальному розвитку та при паталогії / сторінка 15

Назва:
Особливості будови і функції тонкої кишки у ссавців в післянатальному розвитку та при паталогії
Тип:
Дипломна робота
Мова:
Українська
Розмiр:
59,00 KB
Завантажень:
288
Оцінка:
 
поточна оцінка 3.0

Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34 
Більш зрілі ворсинки відрізняються більшою товщиною, висотою і більш широкою основою. Булавовидна форма верхівки змінюється дефінітивною – листоподібною. У зв'язку з утворенням ворсинок і крипт збільшується поверхня поширення епітелію, кількість рядів ядер знижується. Кількість ворсинок збільшується паралельно росту кишечника за рахунок новоутворення закладок у проміжках між ворсинками. Внаслідок цього в одному полі зору можна спостерігати ворсинки різних генерацій. Процес утворення і росту ворсинок протікає досить інтенсивно і на восьмому – десятому тижні поширюється на весь тонкий кишечник. Найдовші ворсинки утворюються в середині тонкого кишечника. До четвертого місяця вони досягають висоту 500 мкм, а до моменту народження – понад 700 мкм (половина висоти ворсинки дорослого). На восьмому тижні з'являються перші ознаки початку процесу утворення крипт тонкого кишечника. Як і ворсинки, перші крипти виникають у верхньому відрізку. До тринадцятого тижня закладки крипт являють собою ендоепітеліальні утворення – скупчення округлих клітин, що прогинають базальну мембрану убік сполучної тканини.
Таким чином, ініціація процесу утворення крипт виходить з епітелію, мезенхіма втягується в процес пізніше. З початком тринадцятого тижня закладки крипт дванадцятипалої кишки являють собою заглиблення (50-90мкм) епітелію убік підстилаючої мезенхіми. У таких заглибленнях з'являється вузький просвіт. Закладки крипт активно ростуть у глибину, однак цей ріст незабаром обмежується досить добре розвинутою м'язовою пластинкою слизової оболонки. Подовження крипт може здійснюватися шляхом інтерстинального росту, а також за рахунок утворення сполучних складок між ворсинками із включенням до складу крипт перехідних зон. Загальна довжина крипт дванадцятипалої кишки – 180 мкм, що становить близько половини довжини крипти дорослого. З дванадцятого тижня внутрішньоутробного розвитку починається тривалий процес розподілу первинних крипт. Процес починається з епітеліальних бруньок, що виникають на дні первинних крипт. Ці бруньки пізніше перетворюються в утримуючий епітелій і сполучну тканину перегородки, що досягають вершини крипт.
Одночасно з процесом формування рельєфу відбувається диференціювання епітеліального шару і підстилаючих шарів. На сьомому тижні вже добре помітна щиткова облямівка, а на п’ятому місяці вона має дефінітивний вигляд. Келихоподібні клітини появляються в тонкій кишці на девятому тижні, їхня кількість по довжині кишечника поступово наростає.
Цікаві дані по гістогенезу епітелію кишечника отримані за допомогою электронномікроскопічних і гістохімічних методів. Виявлення глікогену в епітеліальній вистилці тонкої кишки 7-тижневого ембріона можна вважати ознакою підготовки до інтенсивного диференціювання. Вивчаючи за допомогою електронного мікроскопа структурну і хімічну організацію епітелію тонкого кишечника людини на 8-10 тижні внутрішньоутробного розвитку, можна відмітити, що на восьмому тижні серед клітин епітеліального шару виявлено два типи клітин: всмоктувальні і келихоподібні. У 10-тижневих ембріонів зростає висота епітелію, в області щиткової облямівки локалізується ШИК-позитивний матеріал. Всмоктувальні клітини, крім мікроворсинок, мають мітохондрії, гранулярний эндоплазматичний ретикулум, ліпідні гранули. У ядрах овальної форми чітко виявлені ядерця, гетерохроматин. На десятому тижні розвитку в цих клітинах появляються лізосоми. Келихоподібні клітини на восьмому тижні містять муковидні гранули. Ядра лежать у базальній частині клітин. В області крипт розташовані менш диференційовані клітини. Це також призматичні клітини, що мають певну кількість мікроворсинок, мітохондрій, безліч вільних рибосом, у супрануклеарній зоні – пластинчастий комплекс. Використовуючи методи світлової і люмінесцентної цитохімії, були знайдені келихоподібні клітини із ШИК-позитивною реакцією на девятому тижні розвитку (плід довжиною 4,7 мм). У плода довжиною 12-18 см у келихоподібних клітинах тонкого кишечнику зберігається інтенсивна ШИК-реакція (у товстій кишці вона знижується), з'являються кислі, переважно сульфоровані мукополісахариди.

Завантажити цю роботу безкоштовно

Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34 
Дипломна робота на тему: Особливості будови і функції тонкої кишки у ссавців в післянатальному розвитку та при паталогії

BR.com.ua © 1999-2019 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок