Головна Головна -> Дипломні роботи українською -> Медицина та здоров'я -> дипломна робота: Особливості будови і функції тонкої кишки у ссавців в післянатальному розвитку та при паталогії

Особливості будови і функції тонкої кишки у ссавців в післянатальному розвитку та при паталогії / сторінка 16

Назва:
Особливості будови і функції тонкої кишки у ссавців в післянатальному розвитку та при паталогії
Тип:
Дипломна робота
Мова:
Українська
Розмiр:
59,00 KB
Завантажень:
288
Оцінка:
 
поточна оцінка 3.0

Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34 
На сьомому місяці розвитку з'являються сіаломуцини.
Для розуміння процесів гістогенезу і функціонального становлення тонкого кишечника дуже важливі дані цитохімічного і біохімічного аналізу ферментативної активності тонкого кишечника. На ранніх стадіях розвитку (7-8 тиждень) відзначається низька або помірна активність фосфатаз у зоні пластинчастого комплексу, на поверхні мембран у лізосомах, слабка активність сукцинатдегідрогенази в мітохондріях. В процесі розвитку зростає кількість мікроворсинок і активність в них лужної фосфатази. На 11-13 тижні в кишечнику виявляється активність дисахаридаз, причому найвища – у тонкій (особливо в порожній) кишці. При цьому активність ряду ферментів цієї групи практично відповідає рівневі дорослого, а активність лактази складає десяту частину цього рівня. Активність фосфатаз підвищується і до шостого місяця внутрішньоутробного розвитку досягає рівня дорослого. До цього часу в цитоплазмі всмоктувальних клітин підвищується кількість електроннощільних утворень з ознаками активності лужної і кислої фосфатази. До шостого місяця внутрішньоутробного розвитку епітеліальна вистилка кишечника добре сформована. Її клітини мають розвинутий апарат, здатний до виконання таких функцій, як розщеплення найважливіших складових частин їжі, всмоктування, секреція. На підставі фізіологічних, біохімічних і клінічних досліджень існує уявлення про значну роль у системі органів травлення кореляцій типу ендокринних. Тривалий час ці уявлення не мали морфологічної бази. У зв'язку з розвитком техніки, цитохімічного, імуннофлюорисцентного, электронномікроскопічного дослідження з'явилися реальні можливості вивчення ендокринних структур травного тракту. Однією з важливих рис, властивих ендокринним клітинам травного тракту, є тісний зв'язок деяких клітин епітелію травного каналу з капілярами і наявність секреторних гранул у прилягаючій до судини базальній частині клітини (базально-зернисті клітини). Такі клітини виявлені в тій або іншій кількості у всіх сегментах діафрагмального відділу – від шлунка і до прямої кишки. Ендокринні клітини виявлені в глибоких шарах нижнього відділу стравоходу. У тонкому кишечнику такі клітки виявляються ще на дванадцятому тижні розвитку. Кількість їх наростає поступово, і при цьому в початковому відділі тонкого кишечника набагато інтенсивніше, ніж у каудальному. До початкових моментів диференціювання стінки кишечника варто віднести і з’явлену на шостому тижні перегрупування мезенхімних клітин, що полягає в тому, що останні приймають циркулярне розташування. Це перегрупування, як і інші гістогенетичні процеси, йде в аборальному напрямку. Приблизно в цей же час під епітелієм з'являються аргірофільні і преколагенові волокна. До двадцятого тижня з'являються міелобласти, що формують м'язову пластинку слизової, а через два тижні ця пластинка стає двошаровою.
М'язова оболонка закладається в дванадцятипалій кишці. Наприкінці п’ятого тижня з'являється циркулярний шар. Асинхронність гістогенезу наочно характеризує поява (на 7-8 тижні) цього шару в порожній кишці. Подовжній шар м'язової оболонки формується в дванадцятипалій кишці на десятому тижні, а в інших відділах відповідно трохи пізніше.
Еластичні волокна формуються в основному після народження. Початок формування солітарних фолікулів у вигляді локальних скупчень лімфоцитів виявлено ще на п’ятнадцятому тижні внутрішньоутробного розвитку. Однак і до моменту народження лімфоїдний апарат кишечника, як правило, лише намічений. Тільки після народження в зв'язку з посиленням антигенної стимуляції невеликі скупчення лімфоцитів перетворюються в солітарні фолікули і їхні конгломерати – Пейєрові бляшки. Клітинний склад цих елементів стає різноманітний, з'являються піронінофільні елементи аж до диференційованих плазмоцитів.
Процес утворення ворсинок до кінця внутрішньоутробного періоду значно прискорюється. У тонкому кишечнику новонародженного нараховується близько 1 млн. ворсинок. У період дитинства їхня кількість збільшується в 4-6 разів.

Завантажити цю роботу безкоштовно

Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34 
Дипломна робота на тему: Особливості будови і функції тонкої кишки у ссавців в післянатальному розвитку та при паталогії

BR.com.ua © 1999-2019 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок