Головна Головна -> Дипломні роботи українською -> Медицина та здоров'я -> Українською дипломна робота: Особливості будови і функції тонкої кишки у ссавців в післянатальному розвитку та при паталогії

Особливості будови і функції тонкої кишки у ссавців в післянатальному розвитку та при паталогії / сторінка 26

Назва:
Особливості будови і функції тонкої кишки у ссавців в післянатальному розвитку та при паталогії
Тип:
Дипломна робота
Мова:
Українська
Розмiр:
59,00 KB
Завантажень:
288
Оцінка:
 
поточна оцінка 3.0

Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34 

З продовженням досліду до 3-3,5 місяця у слизовій оболонці відбуваються подальші зміни епітеліального покриву та підлеглої сполучної тканини. Розглядаючи ворсинки по периметру кишки, ми спостерігали ділянки з довгими і короткими ворсинками. На деяких ділянках ворсинки стають тонкими, видовженими і покрученими, інколи мають булавоподібну форму. Верхівки більшості ворсинок не порушені. Лише на окремих ворсинках спостерігається еозинофільна з округлими ядрами маса [Дод. 12]. Тут же виявляються фрагменти келихоподібних клітин. Шар крипт, порівняно з контролем, потоншений. На дні крипт багато клітин Панета, переповнених еозинофільними апікально розміщеними гранулами.
На всьому полі зору в слизовій оболонці виявляється виражений підепітеліальний набряк. У центральній частині ворсинок у сполучній тканині строми спостерігається повнокрів’я судин мікроциркулярного русла, значна лімфоплазмоцитарна інфільтрація строми ворсинок [Дод. 12]. Лімфоцити часто групуються в лімфатичні фолікули різної величини і можуть виповнювати простір між м’язовою пластинкою слизової оболонки і епітелієм.
Стовпчасті клітини або епітеліоцити, що вкривають слизову оболонку, мають високу призматичну форму з видовженими, овальними ядрами. Але їх висота неоднакова впродовж ворсинки. На бокових поверхнях ворсинок зустрічаються ділянки, де епітеліоцити мають збільшений апікальний полюс, цитоплазма якого схильна до еозинофілії. Більшість стовпчастих епітеліоцитів у стані зернистої дистрофії з базофільно забарвленою цитоплазмою. Серед стовпчастих епітеліоцитів виявляється велика кількість келихоподібних клітин. Вони мають кулясту форму з зернистою (гранулярною) цитоплазмою. Часто можна спостерігати ознаки виходу секрету келихоподібних клітин на поверхню слизової оболонки у вигляді невеликих за розмірами прозорих кульок.
Епітеліоцити крипт мають звичайну кубічну форму. Серед них зустрічається багато інтраепітеліальних лімфоцитів. У деяких криптах на поперечному перерізі спостерігаються зруйновані епітеліоцити. У шийковій частині крипт виявляється велика кількість келихоподібних клітин.
Морфометричне дослідження показує, що переважна кількість ворсинок залишаєься короткими (218,7 ± 1,8 мкм. Р<0,05), а крипти видовжуються до 100,8 ± 1,0 мкм. Співвідношення між довжиною ворсинок і крипт стає 2,11 ± 0,02 (Контроль 2,35:1, Р<0,05).
Наявність дистрофічних змін стовпчастих клітин підтверджується на субмікроскопічному рівні. Апікальна поверхня більшості стовпчастих клітин має значні пошкодження [Дод. 13]. Мікроворсинки на окремих епітеліоцитах редуковані, на інших – зріджені і мають невелику довжину. Апікальні полюси епітеліоцитів у стані набряку.
Глибше, в навколо ядерній зоні, розташовується різна кількість мітохондрій, лізосом, невелике число полісом і вільних рибосом. Елементи ендоплазматичної сітки майже відсутні. У мітохондріях з’являються ділянки вогнищевої гомогенізації матриксу і фрагментації крист. Деякі мітохондрії містять поодинокі осміофільні включення солей кальцію на тлі розріджених крист [Дод. 14]. Основна маса мітохондрій має звичайні розміри. Їх зовнішні мембрани не відрізняються чіткістю. Подекуди виявляються мітохондрії на етапі їх перетворення на мієліноподібні фігури. У навколоядерній та базальній частині епітеліоцитів спостерігаються численні полісоми і вільні рибосоми, гіпертрофований комплекс Гольджі, що є ознакою низької диференціації епітеліоцитів. Цистерни гранулярної ендоплазматичної сітки в більшості являють собою не плоскі цистерни, а округлі, овальні, неправильної форми мішки з локусами дегрануляції мембрани. Характерною рисою для епітеліоцитів є ознаки активації лізосом, поява аутофагосом та мієліноподібних структур. Ядра епітеліоцитів містять еухроматин та локальні розширення перинуклеарної цистерни.
На поперечних зрізах через епітеліоцити бокових поверхонь ворсинок ми бачимо великі кулясті ядра, оточені вузьким ободком цитоплазми з численними полісомами та вільними рибосомами, поодинокими мітохондріями, плоскими цистернами гранулярної ендоплазматичної сітки, аутофагосомами малих та великих розмірів.

Завантажити цю роботу безкоштовно

Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34 
Дипломна робота на тему: Особливості будови і функції тонкої кишки у ссавців в післянатальному розвитку та при паталогії

BR.com.ua © 1999-2019 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок