Головна Головна -> Дипломні роботи українською -> Медицина та здоров'я -> дипломна робота українською мовою: Особливості будови і функції тонкої кишки у ссавців в післянатальному розвитку та при паталогії

Особливості будови і функції тонкої кишки у ссавців в післянатальному розвитку та при паталогії / сторінка 27

Назва:
Особливості будови і функції тонкої кишки у ссавців в післянатальному розвитку та при паталогії
Тип:
Дипломна робота
Мова:
Українська
Розмiр:
59,00 KB
Завантажень:
288
Оцінка:
 
поточна оцінка 3.0

Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34 
Міжклітинні контакти простого типу не порушені.
В окремих ділянках епітеліального покриву ворсинок тонкої кишки щурів, які проживали 3,5 місяці на забрудненій радіонуклідами території Снятинського району нашої області, спостерігається глибоке проникнення мікроорганізмів в епітеліоцити, аж до їх базального полюсу. На зрізах їх налічується від 3 до 9-12. Розміщення мікроорганізмів буває дифузне або вогнищеве у вигляді скупчень по кілька штук.
Розглядаючи ділянку базального полюсу стовпчастих клітин, не виявлено грубих порушень ультрамікроскопічної структури базальної мембрани епітеліального пласта. Підлеглий в цій ділянці фібробласт має видовжене ядро і довгий відросток. У цитоплазмі фібробласта виявляються мітохондрії ортодоксальної конфігурації з ознаками локального порушення внутрішньої мітохондріальної мембрани. Близько до фібробласта розташовується нервове волокно звичайної будови і активований лімфоцит з численними вакуолеподібними цистернами гранулярної ендоплазматичної сітки.
Характерним для цього терміну досліду як при мікроскопічному, так і субмікроскопічному методах дослідження, є збільшене число клітин Панета в криптах. Переважно виявляються переповнені секреторними гранулами клітини з апікальною ацидофільною зернистістю. На електронномікроскопічному рівні в клітинах Панета знаходиться велика кількість гетерогенних секреторних гранул. Великі за розмірами гранули мають однорідний вміст, дрібні— темну серцевину і світлий ободок. Інші загальні органели клітини мають звичайну будову. У цитоплазмі цих клітин зустрічаються поодинокі аутофагосоми.
У підепітеліальній сполучній тканині власної пластинки слизової оболонки можна побачити також капіляри, просвіт капіляра виповнений еритроцитом [Дод. 15]. Зріз пройшов через периферійну частину капіляра і ендотеліоцит виглядає тут як тонка пластинка, в якій наявні фенестри. У цитоплазмі ендотеліоцита багато мікропіноцитозних пухирців. Базальна мембрана звичайної структури.
На кінець 6 місяця експерименту на поперечному зрізі стінки кишки вздовж її периметру виявляються ділянки з низькими та високими ворсинками.
Більші за площею ділянки мають короткі ворсинки довжиною 243,3 ± 10,4 мкм і глибокі крипти – 179,4 ± 4,3 мкм. Індекс ворсинка: крипта в таких ділянках досягає 1,36:1. Ворсинки зливаються між собою, деформуються. Часто їх верхівки розширені. У стромі спостерігається підепітеліальний і внутрішньостромальний набряк, виражена лімфоплазмоцитарна інфільтрація. Кількість ворсинок у полі зору зменшена. Між ними виявляються широкі проміжки з криптами. На протилежній від цих ворсинок окружності периметра стінки кишки ворсинки, навпаки, довгі, потоншені, розгалужені, з загостреними верхівками. Деякі з них містять дуже малий об’єм строми, вкриті плоскими і рідше кубічними епітеліоцитами. Серед них кількість келихоподібних екзокриноцитів зменшена, порівняно з попередньо описаними короткими ворсинками. У криптах кількість екзокриноцитів з ацидофільними гранулами помірне. У ділянці розташування високих ворсинок привертає увагу нерівномірна товщина шару крипт, їх глибина коливається від 105,7 ±4,3 мкм до 167,0 ± 4,9 мкм. Значення індексу ворсинка: крипта коливається від 1,96:1,0 до 2,9:1,0.
Через 6 місяців від початку експерименту дистрофічні зміни в стовпчастих епітеліоцитах посилюються [Дод. 16]. Апікальні частини клітин виявляють ознаки набряку. Органели розташовані далеко одна від одної. Елементи ендоплазматичної сітки поодинокі і представлені великими вакуолями. Мітохондрії набряклі. Їх крипти розріджені, а мембрани мозаїчно пошкоджені. Тут же визначаються полісоми. Клітинна оболонка на бокових поверхнях епітеліоцитів не виявляє ознак ураження. Десмосоми окреслені чітко. Опоясуючі десмосоми не порушені. Мікроворсинки стали меншими за кількістю і розташовані в певному безпорядку.
У базальній частині стовпчастих епітеліоцитів спостерігаються ознаки їх низької диференціації, а саме: перевага ядерного об’єму над цитоплазматичним, обмежена кількість органел мембранного типу і численні вільні рибосоми та полісоми [Дод.

Завантажити цю роботу безкоштовно

Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34 
Дипломна робота на тему: Особливості будови і функції тонкої кишки у ссавців в післянатальному розвитку та при паталогії

BR.com.ua © 1999-2019 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок