Головна Головна -> Дипломні роботи українською -> Медицина та здоров'я -> Українською мовою дипломна робота: Особливості будови і функції тонкої кишки у ссавців в післянатальному розвитку та при паталогії

Особливості будови і функції тонкої кишки у ссавців в післянатальному розвитку та при паталогії / сторінка 28

Назва:
Особливості будови і функції тонкої кишки у ссавців в післянатальному розвитку та при паталогії
Тип:
Дипломна робота
Мова:
Українська
Розмiр:
59,00 KB
Завантажень:
288
Оцінка:
 
поточна оцінка 3.0

Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34 
17]. Серед цих молодих малодиференційованих епітеліоцитів зустрічаються епітеліоцити з ознаками клітинної деструкції. Їх цитоплазма загалом темніша від молодих. Мітохондрії мають конденсовану конфігурацію –щільний матрикс, розширені міжкристні ділянки і нечіткі обриси зовнішньої та внутрішньої мітохондріальної мембран. Між цією клітиною і попередньою спостерігається значно розширений міжклітинний простір, що в значному ступені ослаблює міжклітинні зв’язки в епітеліальному пласті.
Третім різновидом із вираженими структурними змінами є гідропічні, набряклі клітини. На електронній мікрофотографії можна побачити представництво набряклого та молодого епітеліоцитів [Дод. 18]. Гідропічно змінений стовпчастий епітеліоцит має світлу цитоплазму та обмежену кількість органел.
У стромі кишкової ворсинки під базальною мембраною до епітелію прилягає капіляр. Його просвіт виповнений еритроцитом. Базальна мембрана капіляра, як і базальна мембрана епітелію виявляє локальні ділянки розпушення. В ендотеліоциті спостерігається велика кількість мікропіноцитозних везикул. Вони розташовані рівномірно по його цитоплазмі, що свідчить про активні транспортні процеси в стінці ендотеліоцита.
Серед клітин пухкої волокнистої сполучної тканини ворсинки часто зустрічаються тканинні базофіли (лаброцити, тучні клітини) з ознаками дегрануляції. Секреторні гранули базофіла великі за розмірами і мають темний вміст, відокремлений від оточуючої мембрани широким світлим ободком. Частина гранул містять просвітлений матрикс. Біля тіла базофіла спостерігається пучок невпорядковано розміщених колагенових волокон.
У цей термін досліду (6 місяців) в епітелії наростає кількість келихоподібних екзокриноцитів з ознаками затримки секрету і проявами гідропічної дистрофії. Особливо багато їх виявляється в гирлі крипт. В їх цитоплазмі з’являється багато лізосом та аутофагосом. Цистерни гранулярної ендоплазматичної сітки, в яких відбувається синтез секрету, плоскі та короткі на фоні просвітленого матриксу цитоплазми з численними достатньо щільно упакованими слизовими секреторними гранулами.
Ядра гладких міоцитів стінки тонкої кишки на поперечному перерізі мають химерну форму, глибокі заглиблення і випинання. Хроматин рівномірно розподілений по цитоплазмі. У каріолемі не виявлено ознак пошкодження. У цитоплазмі містяться численні вакуолі невеликих розмірів, які належать до гранулярної ендоплазматичної сітки. Між ними розміщуються групи товстих, тонких і проміжних мікрофіламентів. Контакти між міоцитами контуруються чітко.
На поздовжніх перерізах гладких міоцитів добре виявляється тонка покресленість (поздовжньо розміщені міофібрили). Ділянки щільних тілець у місцях контакту міофібрил збільшені в розмірах, що говорить про їх стан скорочення. Біля міоцита чітко окреслений пучок безмієлінових нервових волокон, оточений цитоплазмою лемоцита (шваннівської клітини). Ядро останнього має округлі плавні контури. Хроматин ядра схильний до периферійної конденсації. У цитоплазмі лемоцита виявляються численні мітохондрії, елементи гранулярної ендоплазматичної сітки, комплекс Гольджі, невелика кількість лізосом.
Через один рік після проживання в забрудненій радіонуклідами зоні в тонкій кишці щурів ворсинки мають неоднакову довжину по периметру та довжині кишки. Є ділянки з низькими ворсинками, які чергуються з довгими, галузистими, покрученими ворсинками. Короткі ворсинки мають розширення на верхівці, довгі ворсинки містять невелику кількість строми. У деяких полях зору ворсинки пальцеподібної форми розташовуються вогнищево із ворсинками з ушкодженими верхівками. Довгі ворсинки мають в середньому довжину 438,6 ± 5,0 мкм, а короткі 243,4 ±10,4 мкм. Території з низькими ворсинками стають більшими по периметру кишки. Крипти глибші, порівняно з контролем. Типовим є співвідношення довжини ворсинки до крипти 2,6 ± 1 – 3,2:1. Якщо взяти середнє число, то це співвідношення має числовий вираз 2,37:1.
В умовах впливу постійного підвищеного радіаційного фону протягом 12 місяців і поступленням в організм тварин з їжею, водою і повітрям радіонуклідів в епітеліоцитах поглиблюються дистрофічні процеси.

Завантажити цю роботу безкоштовно

Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34 
Дипломна робота на тему: Особливості будови і функції тонкої кишки у ссавців в післянатальному розвитку та при паталогії

BR.com.ua © 1999-2019 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок