Головна Головна -> Дипломні роботи українською -> Медицина та здоров'я -> дипломна робота на тему: Особливості будови і функції тонкої кишки у ссавців в післянатальному розвитку та при паталогії

Особливості будови і функції тонкої кишки у ссавців в післянатальному розвитку та при паталогії / сторінка 31

Назва:
Особливості будови і функції тонкої кишки у ссавців в післянатальному розвитку та при паталогії
Тип:
Дипломна робота
Мова:
Українська
Розмiр:
59,00 KB
Завантажень:
288
Оцінка:
 
поточна оцінка 3.0

Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34 
Їх результати свідчать про порушення структурно-функціональних властивостей клітинних мембран облямівки епітеліоцитів тонкої кишки під впливом іонізуючої радіації. Дистрофічні зміни в цих морфологічних структурах можуть привести до недостатності основної функції епітеліоцитів – абсорбції.
Не меншого значення надається в пристосувальних процесах келихоподібним клітинам. Всмоктуючі та секретуючі клітини об’єднані в суцільний пласт і утворюють єдину функціональну епітеліальну поверхню кишки. Секрет келихоподібних клітин забезпечує складову частину слизу, до якого ще належать залишки апоптичних епітеліоцитів, білкові компоненти плазми крові з великою кількістю ферментів. Глікопротеїди слизу формують в'язкоеластичний гель, який виконує функцію захисного бар’єру на поверхні слизової оболонки кишки. Секрет келихоподібних клітин зумовлює бактерицидні властивості слизу. Збільшення кількості келихоподібних клітин сприяє функціонуванню такого бар’єру. Але присутність ознак затримки секрету в келихоподібних клітинах і явища їх гідропічної дистрофії можуть стати причиною якісної недостатності компонентів слизу. І пояснити окремі моменти клінічної картини ураження стінки тонкої кишки при виразковій хворобі в умовах постійного впливу низьких інтенсивностей опромінювання.
Підвищення кількості слизоутворюючих клітин приводить до спотворення регенераційних процесів у результаті зменшення гермінативної зони кишкових крипт. Порушення слизоутворення за таких умов потребує корекції і тому необхідним заходом у лікуванні патологічних станів за таких умов є укріплення бікарбонатно-слизового бар’єра у хворих з гастродуоденальною патологією.
Подібні мікроскопічні та субмікроскопічні зміни спостерігали в біоптатах шлунка і дванадцятипалої кишки хворих жителів інших областей України, які зазнали впливу радіонуклідів після аварії на ЧАЕС. Збільшення ерозивних та атрофічних гастритів у населення, яке проживає на радіаційно забруднених територіях пояснюється дією інкорпорованих радіонуклідів і ускладнює перебіг
запальних процесів в органах шлунково-кишкового тракта.
ВИСНОВКИ
1. Особливості будови і функцій тонкого кишечника у ссавців на різних етапах онтогенезу є відображенням універсального принципу організації живого взаємозв’язку і взаємозумовленості структури і функцій. У ході ембріонального розвитку тонка кишка розвивається інтенсивно. Першою з органів травної системи в ембріогенезі хребетних утворюється первинна кишкова трубка. Вона з’являється на стадії гаструли. Після стадії гаструли розвиток кишки полягає в її видовженні, дифереренціації відділів і утворенні похідних органів, формуванні складної гістологічної будови її стінки. Усі складові елементи тонкої кишки з’являються поступово впродовж розвитку зародка і в процесі онтогенезу будова тонкого кишечника ускладнюється.
2. Ріст кишечника відбувається інтенсивно протягом першого року життя, коли довжина його збільшується в 2,5 рази; подальше збільшення відбувається повільно. Паралельно зі збільшенням довжини кишечника змінюється і будова кишкової стінки. У ранньому дитячому віці слабо розвинуті складки слизової, м’язової оболонки, ворсинки і лімфоїдний апарат. Кишки новонародженого мають відносно більшу довжину, ніж у дорослих. У новонародженої дитини тонка кишка дуже довга, на 1 кг маси тіла дитини її приходиться 1м ( у дорослого – 10 см). Кишки плода і новонародженої дитини протягом 10-20 год життя стерильні. Формування кишкової мікрофлори починається з першої доби життя і за 7 – 9 днів у здорових дітей вона досягає нормального рівня. Моторна функція кишечника здійснюється в дітей енергійно за рахунок маятникоподібних і перистальтичних рухів.
3. Вікові зміни тонкого кишечника характеризуються гістологічними і функціональними змінами в людей різних вікових категорій. На другому році життя удосконалюється гістологічна будова слизової оболонки тонкої кишки. У дитини віком 7 років вона не відрізняється від такої у дорослих. Одночасно з посиленням секреції ферментів у тонкій кишці з віком зменшується проникність слизової оболонки і швидкість всмоктування поживних речовин.

Завантажити цю роботу безкоштовно

Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34 
Дипломна робота на тему: Особливості будови і функції тонкої кишки у ссавців в післянатальному розвитку та при паталогії

BR.com.ua © 1999-2019 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок