Головна Головна -> Дипломні роботи українською -> Медицина та здоров'я -> Скачати дипломна робота: Особливості будови і функції тонкої кишки у ссавців в післянатальному розвитку та при паталогії

Особливості будови і функції тонкої кишки у ссавців в післянатальному розвитку та при паталогії / сторінка 4

Назва:
Особливості будови і функції тонкої кишки у ссавців в післянатальному розвитку та при паталогії
Тип:
Дипломна робота
Мова:
Українська
Розмiр:
59,00 KB
Завантажень:
288
Оцінка:
 
поточна оцінка 3.0

Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34 

Ендокриноцити, як і келихоподібні клітини, розкидані поодинці серед стовпчастих епітеліоцитів з облямівкою. Серед ендокриноцитів тонкої кишки розрізняють ЕС-, ЕСІ-, А-, S-, І-, К-, L-, М0-, G-, D- клітини. Продуктами їхньої синтетичної діяльності є низка біологічно активних речовин, що здійсню-ють місцевий регуляторний вплив на секрецію, всмоктування і моторику кишки. Гормони, які продукують ендокриноцити тонкої кишки, потрапляють у гемокапіляри сполучнотканинної основи ворсинок і з кров'ю доносяться до своїх клітин-мішеней: стовпчастих епітеліоцитів з облямівкою, келихоподібних клітин, гладких міоцитів стінки судин, слизової та м'язової оболонок кишки [25, 48].
Крипти – трубчасті вростання епітелію у власну пластинку слизової оболонки кишки. Інша назва кишкових крипт – залози Ліберкюна. Вхід у крипту відкривається між основами сусідніх ворсинок. Глибина крипт – 0,3-0,5 мм, діаметр – близько 0,07 мм. У тонкій кишці налічується понад 150 мільйонів крипт, які, подібно до ворсинок, значно збільшують функціонально активну площу тонкої кишки. Серед епітеліоцитів крипт окрім клітин, раніше охарактеризованих у складі ворсинок (стовпчастих клітин з облямівкою, келихоподіб-них клітин та ендокриноцитів), є ще стовпчасті клітини без облямівки та епітеліоцити з ацидофільною зернистістю (клітини Панета). Особливість стовпчас-тих епітеліоцитів з облямівкою у складі крипт – їхня дещо менша висота порівняно з аналогічними клітинними елементами ворсинок, а також виражена ба-зофілія цитоплазми. Келихоподібні клітини ворсинок і крипт нічим суттєвим не відрізняються. Кількість ендокриноцитів у криптах вища, ніж на ворсинках, функціональна активність ендокриноцитів ворсинок і крипт однакова [24].
Клітини Панета розташовані групами біля дна крипт. Це клітини призматичної форми, в апікальній частині яких містяться великі ацидофільні секре-торні гранули. Ядро, гранулярна ендоплазматична сітка, комплекс Гольджі зміщені в базальну частину клітини. Цитоплазма клітин Панета фарбується базофільно. Секреторними продуктами цих клітин є дефензини – біологічно активні речовини, що захищають від інфекцій, а також лізоцим (муромідаза), що розчиняє захисну оболонку деяких видів бактерій. Антибактеріальна ак-тивність, а також здатність клітин Панета до фагоцитозу окремих видів бак-терій і найпростіших свідчать, що ці клітини відіграють певну роль у регулю-ванні нормальної мікрофлори тонкої кишки.
Стовпчасті епітеліоцити без облямівки вважають малодиференційованими клітинами, які служать джерелом фізіологічної регенерації епітелію крипт і ворсинок тонкої кишки. За будовою ці клітини нагадують стовпчасті клітини з облямівкою, однак на їхній апікальній поверхні немає мікроворсинок. Поступово, у міру проліферації, диференціації і спеціалізації, клітини переміщуються від дна крипт до верхівки ворсинок. "Відпрацьовані" епітеліоцити злущуються з верхівки ворсинок у просвіт кишки, де відбувається їх перетравлення. Повна заміна епітеліоцитів ворсинок за рахунок новоутворених клітин здійснюється протягом 48 год.
Власна пластинка слизової оболонки тонкої кишки утворена пухкою сполучною тканиною, у якій багато еластичних та ретикулярних волокон, сплетень гемо- і лімфокапілярів. Скупчення лімфоцитів утворюють тут поодинокі і згруповані лімфатичні вузлики, кількість яких зростає у напрямку від дванад-цятипалої до порожньої кишки. Найбільші скупчення лімфатичних вузликів проходять через м'язову пластинку слизової оболонки у підслизову основу кишки. У місцях локалізації згрупованих лімфатичних вузликів ворсинки сли-зової оболонки звичайно відсутні.
Максимальна кількість лімфатичних скупчень міститься у стінці тонкої кишки дітей, з віком їхня чисельність зменшується. Крім лімфоцитів у сполучній тканині власної пластинки слизової оболонки присутні еозинофільні гранулоцити, плазмоцити. М'язова пластинка слизової оболонки утворена двома шарами гладком'язових клітин – внутрішнім циркулярним і зовнішнім поздовжнім.
Підслизова основа стінки тонкої кишки утворена пухкою сполучною тканиною, у якій є значна кількість кровоносних і лімфатичних судин, нервових спле-тень.

Завантажити цю роботу безкоштовно

Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34 
Дипломна робота на тему: Особливості будови і функції тонкої кишки у ссавців в післянатальному розвитку та при паталогії

BR.com.ua © 1999-2019 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок