Головна Головна -> Дипломні роботи українською -> Медицина та здоров'я -> Скачати безкоштовно: Особливості будови і функції тонкої кишки у ссавців в післянатальному розвитку та при паталогії

Особливості будови і функції тонкої кишки у ссавців в післянатальному розвитку та при паталогії / сторінка 7

Назва:
Особливості будови і функції тонкої кишки у ссавців в післянатальному розвитку та при паталогії
Тип:
Дипломна робота
Мова:
Українська
Розмiр:
59,00 KB
Завантажень:
288
Оцінка:
 
поточна оцінка 3.0

Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34 
Водночас кінцевий етап травлення відбувається безпосередньо на стінці кишки — мембранне, або при-стінкове, травлення. За допомогою елек-тронного мікроскопа Б. Гренжер і Р. Бейкер наприкінці 40-х років XX ст. упер-ше показали, що слизова оболонка тонкої кишки крім ворсинок має мікроворсинки, висота яких не перевищує 1мкм, а діа-метр 0,1 мкм [Дод. 4, мал. 2]. Кожна епітелі-альна клітина формує на своїй поверхні близько 3000 мікроворсинок, а на площі 1 мм2 їх 50-200 млн. Мікроворсинки — це циліндричні вирости цитоплазми стовпчастих епітеліоцитів киш-кових ворсинок, їхня зовніш-ня поверхня вкрита глікокаліксом, утвореним глікозаміногліканними (мукополісахаридними) нитками — філаментами. На ньому адсорбується частина ферментів з порожнини кишок, куди вони надходять у складі підшлункового і киш-кового соків. Ті ж, що синтезу-ються ентероцитами, фіксують-ся на цитоплазматичній мемб-рані мікроворсинок. Отже, якщо в порожнині кишки відбувається початковий гідроліз поживних речовин, то на поверхні мікроворсинок сли-зової оболонки кишки — проміжний і кінце-вий, який завершується їх всмоктуванням [47].
1.2.2. Рухова активність і моторика тонкої кишки
М'язовий шар стійки тонкої кишки складається зі слабшого поздовжнього зов-нішнього і досить потужного колового (точніше, спірального) внутрішнього ша-рів, які іннервуються парасимпатичними і симпатичними волокнами автономної нервової системи. Інтрамуральні міжм'язові сплетення утворюють складну нерво-ву сітку, яка відіграє важливу роль у ко-ординації скорочень кишки [16, 51].
Типи скорочень. Виділяють чотири типи скорочень тонкої кишки: ритмічну сегментацію, маятникоподібні і перисталь-тичні скорочення та антиперистальтику. Ритмічні та маятникоподібні скорочен-ня здійснюються коловим шаром м'язової оболонки і виникають у межах окремих сегментів кишки. Це иизькоамплітудні скорочення, функція яких полягає у перемішуванні вмісту кишок — хімусу. Пропульсивними скороченнями, тобто та-кими, що переміщують хімус, є перисталь-тичні скорочення (хвилі), більшість з яких починається у дванадцятипалій кишці в момент переходу шлункового вмісту до її порожнини. В перистальтичні хвилі можуть переростати і маятникоподібні скорочен-ня. Виділяють також тонічні хвилі й тонічні скорочення. Тонічні хвилі переміщуються дуже повільно і тому в запису на них на-шаровуються ритмічні й перистальтичні скоречення. Тонічні скорочення виникають в окремих ділянках і зумовлюють тривале підвищення тонусу ділянки кишки, що не переміщується вздовж неї.
Частота ритмічних сегментарних скоро-чень у початкових ділянках тонкої кишки собак становить у середньому близько 20, у клубовій кишці — 12 за 1хв. Скоротли-ва функція тонкої кишки зводиться до пе-ремішування хімусу, що сприяє кращому його перетравлюванню і переміщенню в на-прямку до товстої кишки. При деяких па-тологічних станах можуть виникати потужні скорочення у зворотному напрямку — антиперистальтичні [5, 51].
Регуляція рухової активності тонкої кишки. Збудниками рухової активності (моторики) тонкої кишки є механічні й хімічні подразнення рецепторів її стінки. Активні рухові реакції виникають при подразненні блукаючого нерва. Симпатич-ні нерви гальмують скорочення. Описано численні рухові рефлекси тонкої кишки (стравохідно-кишковий, шлунково-кишковий, кишково-кишковий). Доведено існу-вання збуджувальних і гальмівних впли-вів на моторику тонкої кишки гіпоталамічних структур та лімбічної системи. Водно-час для тонкої кишки характерна спонтан-на активність, яка виявляється поза нервовими впливами й підтримується міогенними механізмами — періодичною деполяризацією мембрани гладком’язових клітин, що зумовлює виникнення повільних елект-ричних хвиль з потенціалами дії на їх плато й одночасними скороченнями м'язової обо-лонки кишки. Електрофізіологічні методи дають змогу зареєструвати в гладком’язових клітинах електричні комплекси, що охоплюють повільні хвилі, амплі-туда яких може досягати 20мВ. На плато (гребені) такої хвилі можуть виникати потенціали дії (ПД).

Завантажити цю роботу безкоштовно

Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34 
Дипломна робота на тему: Особливості будови і функції тонкої кишки у ссавців в післянатальному розвитку та при паталогії

BR.com.ua © 1999-2019 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок