Головна Головна -> Дипломні роботи українською -> Інше -> “Освіта, наука і культура просвітництва Києво-Могилянської академії”

“Освіта, наука і культура просвітництва Києво-Могилянської академії”

Назва:
“Освіта, наука і культура просвітництва Києво-Могилянської академії”
Тип:
Дипломна робота
Мова:
Українська
Розмiр:
14,87 KB
Завантажень:
302
Оцінка:
 
поточна оцінка 3.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 
Реферат на тему:
“Освіта, наука і культура просвітництва Києво-Могилянської академії”


Знову потребу вищої школи в Україні підняв Петро Мо-гила, об'єднавши в 1632 р. школу Києво-Печерської лаври з братською школою і створивши навчальний заклад, який стали називати Києво-Могилянським колегіумом, а пізні-ше, з 1694 р. , Києво-Могилянською академією. Новий нав-чальний заклад мав за основу західноєвропейський зразок.
З самого початку колегіум, крім чотирьох нижчих класів (фари, інфіми, граматики, синтаксими), мав класи поети-ки, риторики, філософії. Лекційні курси читалися переваж-но латинською мовою, як і в тогочасних західноєвропейсь-ких колегіумах та університетах. На цьому дуже наполягав сам Петро Могила, хоча проти вивчення латини в Україні стояла значна частина духовенства.
Як і тогочасні європейські університети, Києво-Могилянський колегіум мав у своєму підпорядкуванні школи, що працювали за його програмою: у Вінниці (заснована 1634 р. ; в 1639 р. перенесена до Гощі); у Кременці (відкри-та в 1639 р. за участю фундаторів Кременецького братства Лаврентія Древинського та Данила Малинського).
У цьому навчальному закладі викладалися арифметика, граматика, музика, нотний спів, геометрія, астрономія, грецька, латинська та польська мови. Щорічно в академії навчалося близько тисячі учнів як з України, так і з Біло-русії, Молдови, Сербії, Чорногорії, Болгарії, Греції та інших країн. Вчилося багато росіян, зокрема Михайло Ломоно-сов. У 1698 р. цар Петро наказав патріархові: "Священни-ки у нас ставятся, грамоти мало умеют . . . й для того в обу-чение хотя бьі послать 10 человек в Киев в школьї".
У той час, коли в Московії західної науки і культури зав-жди боялися і втікали від них, в Україні ніколи нічого подіб-ного не спостерігалося і західний вплив широкою рікою ко-тився до нас. Про те, що в Києво-Могилянській академії утверджувалась атмосфера вільнодумства, свідчить хоча б викладання в ній філософії. Кожен професор філософії по-винен був виробити собі свій оригінальний курс, до цього навіть зобов'язував статут академії. Оригінальні курси філосо-фії залишили після себе професори Христофор Чарнуцький, Платон Малиновський, Амвросій Дубневич, Стефан Кали-новський, Йосип Туробайський, Мануйло Козачинський.
Києво-Могилянська академія була не лише освітнім, а й науковим центром. Професори, як свідчать нотатки лекцій Йосипа Горбацького в 1639—1640 рр. та Інокентія Гізеля в 1645—1647 рр. ("Підручник логіки" та "Загальний нарис філософії"), не обмежувались лише викладом кон-цепцій, загальноприйнятих у тогочасній європейській науці, а ще самостійно розробляли проблеми логіки, пси-хології та інших наук.
Пам'ятками православної полемічної літератури стали "Палінодія" Захарія Копистенського і польськомовний трак-тат "Літос", який вважають твором Петра Могили. Обидва твори засвідчують ерудицію авторів, їхню обізнаність як з богословською думкою Сходу і Заходу, так і з тогочасною слов'янською та західноєвропейською літературою.
Та основна заслуга цього навчального закладу полягала в тому, що українці вже в XVII ст. мали свою вищу школу, яка здобула визнання у всьому слов'янському світі, демон-струвала зв'язок української культури із західноєвропейсь-кою, сприйняла ідеї гуманізму, Реформації і Просвітницт-ва, стала віддзеркаленням демократизму українського сус-пільства та здійснила величезний вклад у справу формування української еліти.
Києво-Могилянська академія була першим вищим навчальним закладом, що відповідав запитам і потребам духовного життя українського народу в період радикальних світоглядних і суспільно-політичних змін, народно-визвольної боротьби, формування національної церкви і держави.
Виникненню Києво-Могилянської Академії передував культурно-національний рух, що в умовах посиленого наступу на соціальні і духовні інтереси українців, який чинився правлячим колами Речі Посполитої, швидко набрав характерних особливостей. Свідомі громадяни, світські й духовні, інтелігенція і козацтво об'єдналися до справи захисту духовних та національних інтересів України.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 



Дипломна робота на тему: “Освіта, наука і культура просвітництва Києво-Могилянської академії”

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок