Українське дошкілля на сучасному етапі (у порівнянні з російським)

Українське дошкілля на сучасному етапі (у порівнянні з російським)


П Л А Н
ВСТУП
І.
1. Українське дошкілля: його сьогодення та майбуття
2. Дошкільна та початкова шкільна освіта: проблеми та завдання оновлення
А) проблеми сьогодення з питань перспективності та наступності між ДНЗ та школою
Б) шляхи подолання проблем
3. Про оновлення системи дошкільної освіти на сучасному етапі
4. Принципи оновлення
5. Дитячий садок і суб”єктивно орієнтована дидактика
ІІ.
1. Дошкільна освіта в Росії (кінець ХІХ – початок ХХ ст.)
2. Основні напрями освітянської політики Російської Федерації
ІІІ.
1. Реінтеграція освітнього простору Росії та України
2. Дві особистості – дві сторони виховання
ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА
ВИСНОВОК
ЛІТЕРАТУРА


Входження України в систему світового цивілізаційного процесу, освоєння загальнолюдських цінностей та культури новими поколіннями відбувається через систему освіти. В умовах ринкової економіки вона має стати неодмінним та надійним елементом ринку, що формується.
Немає визначеної межі, коли людина має завершити свою освіту, але є чітко визначений період, коли освіту потрібно розпочинати. Це дошкільний вік у житті кожної особистості.
Закон України «Про освіту» проголосив: - «Дошкільна освіта є обов”язковою первинною складовою частиною системи безперервної освіти в Україні. Дошкільна освіта – цілісний процес, спрямований на:
- забезпечення різнобічного розвитку дитини дошкільного віку відповідно до ії задатків, нахилів, здібностей, індивідуальних, психічних та фізичних особливостей, культурних потреб;
- формування у дитини дошкільного віку моральних норм, набуття нею життєвого соціального досвіду (Ст.4 Закону України “Про дошкільну освіту”).
Зараз в наш час можна почути про скорочення кількості дошкільних закладів та зменшення вихованців у них. І це сьогодні, коли ми гарантуємо цілковите забезпечення місцями в дошкільних закладах усіх бажаючих і коли є можливість вибрати дошкільний заклад відповідно до здібностей, нахилів, можливостей дитини, ії фізичного та психічного стану.
Ще, у системі сучасного дошкільного виховання простежуються нові тенденції. Сучасні дошкільні заклади активно включають до своїх освітніх програм різні додаткові види діяльності, заняття з дітьми, що, безумовно, має бути їм на користь.
Однак непокоїть, чи не зводиться подекуди таке нарощування змісту дошкільної освіти до типового предметного принципу, класно-урочної системи. Іноді виникають сумніви і щодо правомірності й доцільності введення того чи іншого циклу з погляду вікових можливостей дітей, професіоналізму подачі знань, їх глибини, віраідності, а то й просто здорового глузду.
Врегулювати ці питання покликані Закон України “Про дошкільну освіту”, Базовий компонент дошкільної освіти. А чи регулюються ці питання, чи вирішуються проблеми українського дошкілля на практичному рівні – невідомо.
Тому темою і предметом свого дослідження я обрала стан дошкільного виховання і освіти в Україні на сучасному рівні (в першу чергу) у порівнянні з Росією.
Перед собою я поставила цілі, завдання, питання, які б хотіла дослідити:
- сьогоднішній стан українського та російського дошкілля;
- проблеми та завдання українського та російського дошкілля;
- подолання проблем дошкілля;
- майбутнє дошкілля;
- що спільного у дошкільному вихованню України та Росії, що об”єднує ці держави у дошкільній педагогіці, які постаті великих педагогів вплинули на дошкілля цих держав.
Однією з основних засад Базового компонента дошкільної освіти є забезпечення гармонійного та різнобічного розвитку особистості. Для практичної частини я обрала предметом свого дослідження пізнавальну діяльність дітей. Багато в чому виховний ефект залежить від уміння надавати пізнавальній діяльності дитини вільного характеру. Вона слугує позитивнім грунтом для прояву активного пізнавального ставлення до навколишнього, для віднаходження у власному досвіді потрібних знань і вмінь. Це, в свою чергу, успішно тренує здатність довільно регулювати свою діяльність і сприяє розвиткові особистості дитини.