Головна Головна -> Дипломні роботи українською -> Педагогіка -> Безкоштовно дипломна робота на тему: Соціокультурне виховання як чинник всебічного виховання особистості.

Соціокультурне виховання як чинник всебічного виховання особистості. / сторінка 11

Назва:
Соціокультурне виховання як чинник всебічного виховання особистості.
Тип:
Дипломна робота
Мова:
Українська
Розмiр:
129,23 KB
Завантажень:
511
Оцінка:
 
поточна оцінка 3.3

Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74 
Однак, вона не стає суб’єктом суто дидактичного інтересу, а набуває об’єктивно нову функцію матеріалу, за допомогою якого дитини і здійснює орієнтація у галузі соціальних відносин.


1.2. Особливості соціокультурного виховання 6-7 річних школярів
Соціокультурне виховання молодших школярів відбувається у шляхом взаємопроникнення та взаємодоповнення макро- та мікросередовища соціокультурного простору та зон розвитку суб’єктних якостей дитини, що збагачується особистісно значущими подіями,
Теоретико-методологічні засади соціокультурного виховання молодших школярів ґрунтуються на:
ідеях культурно-історичної концепції Л.Виготського,
особистісно орієнтованому підході, спрямованому на підтримку індивідуальності дитини (І.Бех, Є.Бондаревська, І.Кон, А.Мудрик, А.Петровський, В. Сєриков, І.Якиманська й ін.),
діяльнісному підході, що передбачає включення учнів у різні види діяльності (І. Зимня, Д.Леонтьєв та ін.),
культурологічному підході (М.Бахтін, В.Біблер, Н.Крилова та ін.).
Індивідуальний підхід застосовується як освітніми системами з гуманістичною (особистісною) орієнтацією (коли педагог визнає право кожної дитини бути несхожою на інших), так і системами авторитарного типу, що прагнуть зробити всіх дітей однаковими.
Особистісний підхід має багато загального з індивідуальним підходом, але відрізняється тим, що переслідує головну мету – розвиток особистості, „прийняття її такою, якою вона є”, а не її „перероблення” під заданий стандарт та нормативи. Особистісний підхід припускає не формування особистості із заданими властивостями, а створення умов для повноцінного прояву й відповідно розвитку особистісних функцій суб’єктів освітнього процесу. Підґрунтям для реалізації особистісного підходу є створення в колективі дітей гуманістичних взаємин, завдяки яким дитина усвідомлює себе особистістю й вчиться бачити особистість в інших людях: дорослих й однолітках.
Психологічним підґрунтям визначення теоретико-методологічних засад соціокультурного виховання учнів початкової школи є визнання того, що молодшому шкільному віку властива загальна сензитивність до впливу навколишніх умов життя (В.Мухіна), що сприяє розвитку адаптаційних форм поведінки, рефлексії та психічних функцій. Саме в цьому віці починається процес саморозвитку особистості, виникає потреба в самооцінці як основи формування самопізнання та внутрішньої позиції особистості (Л.Божович), хоча й з орієнтацією на авторитет зовнішньої оцінки. Для молодшого віку характерно „образне сприйняття культурних норм та цінностей” (І.Кон).
Соціокультурний розвиток молодших школярів має відбуватися як сумісне буття педагога та дитини у певному просторі та часі. Таке поєднання простору та часу створює, на думку М.Боритка, особливий соціокультурний виховний простір, який розуміється як “спеціально організована педагогічна сфера, структурована система педагогічних факторів та умов становлення особистості” [43]. М.Боритко виділяє характерні ознаки такого соціокультурного простору: структурність, взаємозв’язок та взаємо-залежність компонентів, відокремленість від зовнішнього середовища, що сприймається вихованцями суб’єктивно.
Соціокультурна реальність для молодшого школяра виступає як основа для поступового занурення у проблемне поле культури, що розвивається, та засвоєння соціокультурного досвіду. Однак рушійною силою соціокультурного розвитку дитини є не просто присвоєння людського досвіду, а накопичення та розширення індивідуального життєвого досвіду процесі особливої взаємодії із дорослим.
Соціокультура відносно молодшого школяра як соціального суб’єкта виступає як середовищний фактор, як соціальний простір його життєдіяльності й існування. Разом з тим вона виступає й як культурно-історичний фактор, який виражається у феноменах соціального досвіду, історичної пам’яті, традицій, звичаїв, архетипів, що забезпечують зв'язок поколінь й усвідомлення людиною причетності до вищих цінностей. Важливо відзначити, що сама особистість входить до системи соціокультури, тому що є не тільки є носієм її, але й активним учасником її збагачення.

Завантажити цю роботу безкоштовно

Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74 
Дипломна робота на тему: Соціокультурне виховання як чинник всебічного виховання особистості.

BR.com.ua © 1999-2019 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок