Головна Головна -> Дипломні роботи українською -> Педагогіка -> Українською мовою дипломна робота: Соціокультурне виховання як чинник всебічного виховання особистості.

Соціокультурне виховання як чинник всебічного виховання особистості. / сторінка 14

Назва:
Соціокультурне виховання як чинник всебічного виховання особистості.
Тип:
Дипломна робота
Мова:
Українська
Розмiр:
129,23 KB
Завантажень:
511
Оцінка:
 
поточна оцінка 3.3

Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74 

Діяльнісний компонент соціокультурної вихованості молодшого школяра. Характер людини великої мірою визначається характером ї щоденної (регулярної) діяльності. Корисна, відповідальна, активна діяльність, чітко організована, є водночас і потужним, як правило, незамінним виховним фактором. За висловом К. Ушинського, “чого не вимагає душа, того їй дати не можна” [278, с. 389].
Але більшості з усвідомлюваних потреб виникають під час діяльності. У свою чергу, характер і якість діяльності зумовлює характер і духовний рівень потреб, напрямок розвитку юної особистості, її становлення. Юна особистість і є самодостатня особа, індивід з визначеними моральними якостями, який не терпить прямолінійного тиску на себе, а “певні якості” засвоює тільки після аналізу на сприйнятність і прийнятність їх для себе на основі внутрішніх переконань (М. Іванчук, Ю. Ковальчук, І. Сингаївська, І. Ставицький та ін.). Як у минулому багато живих прикладів – передовиків виробництва, державних і громадських діячів – у повсякденному житті виявилися несправжніми моральними орієнтирами для молоді, так і більшість “героїв” сьогодення – кінозірки, естрадні виконавці тощо не можуть бути повноцінними прикладами для неї. У колі зору виховної педагогіки має бути не просто все те, що оточує дитину, а те, що є “справжнім середовищем її розвитку” [143, с. 163]. Тобто, на процес її самовиховання впливають лише ті умови речі, події, факти дійсності, явища тощо, з якими вона вступає у той чи інший звязок. Закономірність цього питання знову-таки випливає з самої природи людини і її саморозвитку, природи її свідомості. На думку вітчизняних психологів (Г. Костюк, О. Леонтьєв, Д. Ніколенко та ін.), людина у своєму індивідуальному розвитку певною мірою повторює розвиток предків не лише фізично, а й психічно: при процесах сприймання, мовлення, мислення, відтворення емоцій.
Психологи наполягали на тому, що ці властивості не даються у готовому вигляді людському індивідові його природою, а задані в результаті зовнішнього впливу, тобто виховання. Для виховного процесу все гостріше поставало питання використання у виховних цілях цих результатів, оскільки засвоєння їх вихованцями “веде до розвитку у них відповідних їм психічних властивостей”.
Активізація об’єктивних підходів до проблем особистісного становлення індивіда зумовила підвищення уваги до з’ясування психологічно-педагогічної теорії особистості та її розвитку в процесі діяльності в соціумі (В. Андрієвська, Г. Балл, А. Волинець, О Киричук та ін.), соціально-педагогічних основ формування особистості на принципах діалектичної єдності індивідуального і суспільного (Л. Аза, І Звєрєва, Л. Коваль, Л. Сорокина, С. Хлєбик й ін).
У ході досліджень, не без впливу суспільних змін, засудження виховних методів авторитарної педагогіки остаточно визначилася принципова особливість сучасної виховної концепції, як визначає О. Кузьменко – не “формувати” особистість, а створювати умови, які б сприяли розвитку ініціативності, саморозвитку і самореалізації особистості [151, с. 11]. Вільне виховання зумовлює активну взаємодію вихованця з вихователем (активний, цілеспрямований діалог на різних рівнях) комунікативний, духовний, інформаційно-пізнавальний.
60-і роки минулого століття в українській педагогіці позначилися відродженням психології та генетики, але лише у 90-і роки відбулося посилення уваги до соціально-педагогічних аспектів формування особистості через усвідомлення неможливості “виховання у замкнутій ланці школи”, все далі проголошується спрямованість на відкритість, діалогічність шкільного простору. Розвиток особистості, усвідомлення нею соціального статусу відбувається у ході своєрідного діалогу її соціотипової та індивідуальної поведінки. Соціотипове випливає з традиції як виразу групового людського досвіду, який у спосіб просторово-часової передачі акумулюється та відтворюється в різних мікросоціумах.
Таким чином відбувається соціальна орієнтація особистості на основі багатьох соціально значущих факторів спрямування її суспільної поведінки.

Завантажити цю роботу безкоштовно

Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74 
Дипломна робота на тему: Соціокультурне виховання як чинник всебічного виховання особистості.

BR.com.ua © 1999-2019 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок