Головна Головна -> Дипломні роботи українською -> Педагогіка -> Соціокультурне виховання як чинник всебічного виховання особистості.

Соціокультурне виховання як чинник всебічного виховання особистості. / сторінка 15

Назва:
Соціокультурне виховання як чинник всебічного виховання особистості.
Тип:
Дипломна робота
Мова:
Українська
Розмiр:
129,23 KB
Завантажень:
511
Оцінка:
 
поточна оцінка 3.3

Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74 
Вона формується у конкретному соціумі, якому небайдужий напрямок її становлення, тому він через механізм школи активно втручається в процес її виховання, пропонує власні правила взаємин. Але не через диктат, а через пропозиції, сприйнятні для задоволення морально-етичних потреб вихованця. У цьому основа демократичного розуміння виховання. Пошуки ідеальних чинників, які доповнюють чинники рацональні, ведуть до поняття національного характеру, оскільки у кожного народу простежуємо чітке коло ідеалів, повязаних як з ареалом заселення, так і способом організації життя на ньому, в сукупності як внутрішніх, так і зовнішніх чинників.
Питання соціокультурного виховання молодших школярів безпосередньо пов’язані із особливостями морального виховання учнів початкової школи. Мораль, ідеали – це особлива форма суспільної свідомості та вид суспільних відносин, один з основних способів регулювання дій людини в суспільстві за допомогою певних норм. Л. Драчук звертає увагу на те, що моральні норми, на відміну від простого звичаю чи обряду, мають ідейне обґрунтування у вигляді антонімічних пар понять - “добро” і “зло”, “справедливість” і “несправедливість”, “честь” і “безчестя” тощо [90, с. 12], які випливають з розуміння совісті у кожного народу.
М. Ігнатенко наполягає на тому, що поява незнайомого у середньовіччі чи принаймні малознайомого естетико-морального феномена – совісті була до тих пір одним з найбільших надбань як для людської чуттєвості й цивілізації загалом, яке пов’язується з поширенням. Якщо за античності навколишній світ, космос знаходився поза людським індивідом, то тепер він “існує” всередині індивіда, зумовлює співпереживання за нього, намагання жити “з вістю” про нього, з вболіванням не тільки за себе, але й за інших, як за себе. “Культура “без совісті”, - за висловом дослідника, – знелюднена, дегуманізована культура, людина “без совісті” – знелюднена, дегуманізована людина – так стоїть питання, особливо сьогодні” християнства [107, с. 43].
Період дитинства, який охоплює початкова школа – 6-11 років – займає досить важливе місце у вихованні майбутнього громадянина України. Юна особистість, яка у цьому віці активно формується, заявляє про себе через поведінку, сукупність вчинків, які тим виваженіші, чим стійкіші і моральніші норми, набуті у процесі виховання, якими вона керується (М. Головко, І. Звєрєва, О. Киричук, Л. Коваль й ін.). У результаті цього розвитку відстань між учорашнім вихованцем підготовчої до школи групи дитсадка і випускником початкової школи, раннім підлітком не тільки у фізичному, а й у психо-світоглядному аспекті різко зростає. З 6 – 7 років посилюється ступінь персоніфікації [130, с.110], внаслідок того, що дитина починає входити фактично до різних соціокультурних осередків, виокремлюватися в них.
У молодшому шкільному віці спрямованість вихованості дітей залежить від стосунків з дорослими, реакцій останніх на їхні вчинки, а поведінці притаманний значним чином довільний характер (Л. Божович, О. Богданова, Т. Титаренко, С. Якобсон й ін.), у них відсутні ще власні критерії моральної оцінки. Таким чином, виховання дітей у шкільному дитинстві найбільше корегується як з боку школи, так і батьків, що широко відмічено психологами (І. Бех, Л. Виготський, Г. Костюк, О. Леонтьєв, С. Рубінштейн й ін.), чому сприяють особливості психіки й вікові особливості вихованців. Молодші школярі, як правило, адекватно оцінюють свої можливості.
Головною особливістю розвитку особистості в молодшому шкіль-ному віці є зміна її соціальної позиції: дитина включається у навчально-виховний процес, входить до мікросоціумів класу і школи. У шкільний період значно розширюється коло спілкування: школяр, як правило, потрапляє до різних мікро соціумів – по класу, спільних захопленнях, по позашкільних справах. Здебільшого вихованець навіть під таким постійним виховним тиском не втрачав своєї індивідуальності, адже на характер його вихованості впливали інші самовиховні чинники.

Завантажити цю роботу безкоштовно

Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74 
Дипломна робота на тему: Соціокультурне виховання як чинник всебічного виховання особистості.

BR.com.ua © 1999-2019 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок