Головна Головна -> Дипломні роботи українською -> Педагогіка -> Безкоштовно дипломна робота скачати: Соціокультурне виховання як чинник всебічного виховання особистості.

Соціокультурне виховання як чинник всебічного виховання особистості. / сторінка 23

Назва:
Соціокультурне виховання як чинник всебічного виховання особистості.
Тип:
Дипломна робота
Мова:
Українська
Розмiр:
129,23 KB
Завантажень:
512
Оцінка:
 
поточна оцінка 3.3

Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74 
Аванесова, Я.Ісаєвич, В.Куєвда й ін.). Інституціональне визначається цінностями сучасного суспільства, його правовими, політичними, господарськими нормами - нормами існування сучасного мегаполісу. Ці традиційні, що частково сприймаються навіть як патріархальні, регулятори й регулятори інституціональні безперервно перемежовуються між собою шляхом конкуренції та взаємоузгоджень, віддзеркалюючи у такий спосіб складну взаємодію старших і молодших поколінь, неусталених інновацій і традиційних стереотипів і норм, взаємно корегуючи їх. Поділяємо думку О.Іванової-Стецюк, що за даних обставин саме традиційна культура і традиційне мистецтво, найбільш виразні їх компоненти набувають значення символів, що зосереджують у собі й навколо себе визначальні прагнення народу [109]. Традиції соціокультурного виховання у формах їх безпосереднього виявлення, сімейно-побутові звичаї, як стверджує В.Кловак, на рівні мікросоціуму переважають у нас по сьогодні [127]. Вони виступають як форми прояву народної виховної традиції, як спосіб збереження та передачі виховного досвіду народу як засобу соціального становлення особистості (М. Стельмахович).
Будь-яке суспільство не має загальноусвідомленого спрямування свого розвитку, навіть як воно це не декларує. Характер і наслідки суспільних змін важкопередбачувані, але вони, як правило, випливають не з прогнозів щодо майбутнього, а формуються на досягненнях і прорахунках минулого. На сьогодні спостерігається відхід від “масованої стандартизації, переходу від концентрації до дифузії, від ієрархії до незалежності” [13, с.119] кожного індивіда у суспільстві, що ставить проблему визначення соціокультурних пріоритетів, проблему світоглядного вибору на перше місце.
Мистецтво як гармонізуючий засіб культури є однією з творчих сил саморозвитку особи, її буття й розвитку, його конкретною соціокультурною формою виробництва й поновлення гуманістичних цінностей. При онтологічному розумінні мистецтва воно трактується як сутнісне, конструктивне явище, особлива форма активності на основі здатності до творення власних духовних субстанцій надматеріального буття (В. Зінченко, М. Мамардашвілі, Ф. Михайлов й ін.). Разом з тим твори мистецтва не тільки результат творчого натхнення, а й резонансний підсумок певних подій, буттєвого досвіду, культурного й соціального досвіду на рівні історично зумовлених можливостей людської уяви.
У творах мистецтва поняття естетичного тісно повязане з поняттям духовного, невіддільне від нього, невіддільне від власне етичного. Універсальність мистецтва як суспільної цінності, засобу культури дозволяє йому зосереджувати в собі досвід людської культури як інструмента освоєння навколишнього світу, виявом спадкоємності поколінь. Воно є механізмом упорядкування людських почуттів, їх самоусвідомлення при включенні реципієнта в ситуацію, яка у мистецтві називається ситуацією співучасті.
Мистецтво не реалізується, його нема, якщо його засоби не спричиняють виникнення нових почуттів, нових знань. Вони виникають внаслідок окремішності кожної взаємодії, оскільки саме мистецтво в кожному адресаті, співучаснику переживання відроджує його самого у процесі саморозвитку усвідомлення співмірності, відповідності себе ідеальним смислам людського буття. Мистецтво активізує особистісні зусилля самоусвідомлення себе індивідом шляхом вільного, безпосереднього вияву власних почуттів і переживань. Людина має потребу в усвідомленні й емоційній оцінці у сукупності власного життя й соціуму (Г. Поспелов), і мистецтво своїм впливом значним чином сприяє у її задоволенні. Мистецтво заповнює прогалини охоплення людиною навколишнього світу способом його художньо вмотивованої деталізації, узагальнення соціально значущих частковостей, демонструючи конструктивність його властивостей. Разом з тим надіндивідуальна форма мистецтва, його композиційна структура містять у собі загальні ідеальні структури суб’єктивної реальності (Е.Ільєнков, М. Мамардашвілі), які забезпечують універсальний надособистісний вплив на внутрішній світ і зовнішню діяльність особистості.

Завантажити цю роботу безкоштовно

Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74 
Дипломна робота на тему: Соціокультурне виховання як чинник всебічного виховання особистості.

BR.com.ua © 1999-2019 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок