Головна Головна -> Дипломні роботи українською -> Педагогіка -> Українською дипломна робота: Соціокультурне виховання як чинник всебічного виховання особистості.

Соціокультурне виховання як чинник всебічного виховання особистості. / сторінка 26

Назва:
Соціокультурне виховання як чинник всебічного виховання особистості.
Тип:
Дипломна робота
Мова:
Українська
Розмiр:
129,23 KB
Завантажень:
511
Оцінка:
 
поточна оцінка 3.3

Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74 
Соціальна природа мистецтва реалізується функціонуванням усієї сукупності видів і жанрів духовного виробництва. Кожен вид або жанр мистецтва має здатність чітко виявляти свої соціальні функції.
Без художньо сприйнятого світу неможливий розвиток творчої уяви, а без творчої уяви неможливий розвиток людського матеріального світу, неможливе існування по-справжньому вихованої людини, а отже її діяльність та поведінка у сучасному розумінні цих понять (М. Бахтін, Г. Костюк, Б. Лихачов). З огляду на це засоби усної народної творчості, адресовані дітям, розглядаються сьогодні як історично вироблені форми розвитку людських почуттів і людської уяви. Паралельно з цими процесами загальна (народна) форма народних традицій, використання педагогічних елементів у побуті, міжособистісних стосунках вели до органічної тенденції педагогізації життя мікро- і макросоціуму, підпорядкування поведінки в ньому загальновизнаним нормам моралі й етики, насичення зазначеними тенденціями і соціальної пам’яті, однією з форм якої і є усна народна творчість. Перенесення, проекція бажаних стосунків “людина – природа”, “природа – людина” на сферу міжособистісних, людських стосунків складає етичну основу багатьох творів нашого фольклору. У словесному мистецтві слово стає образним тільки там, де є пізнавальне взаємовідкриття суб’єкта, тобто там, де існує надзміст, чуттєва спрямованість думки (М.М. Бахтін, В. Мовчан, О. М. Семашко й ін.). За словами у художньо-образному тексті стоїть реальний світ з його реальною постаттю – людиною (для фольклорного твору – це типовий представник народу), світ різноманітних словесних образів конкретних предметів і явищ. Вони створюються для безпосереднього впливу на аналізатори людини як рецепієнта мистецтва з метою викликати конкретно-чуттєві реакції і чуттєву оцінку художньої дійсності, відбитої у словесних образах.
Пізнаючи художній твір, адресат відчуває на собі дію, гедоністичну функцію світу мистецтва, задоволення чи невдоволення від спілкування з ним, що є результуючим емоційним станом процесу сприйняття. Гедоністична функція мистецтва у поєднанні зі ставленням у відповідь адресата кладуть початок іншому етапу взаємодії з твором чи з творами – етапу потенційної реалізації, переробки одержаних емоційних станів й осмисленої інформації у внутрішньому світі, у психологічному просторі особистості, напрацювання на цій основі особистісних смислів, властивостей, ідеалів, цілей і планів.
Характер емоційних станів й осмислення змісту художнього твору спрямовує результати його сприйняття на рівень соціально-психологічної обробки її відносно усвідомлених потреб особистості. Підсумоване в гедоністичному відчутті осмислення твору набуває форми суб’єктивного мотиву для майбутньої життєдіяльності індивіда, залучення необхідних тепер понять, уявлень, цінностей, які сприяють вирішенню життєвих проблем і потреб, що постали перед особистістю після взаємодії з мистецтвом. Чим ближча ця нова їнформація з психологічної точки зору до психологічного простору особистості, її внутрішнього світу, тим більшою значущістю, цінністю вона є, тим більший вплив має.
Мотиваційна значущість засвоєних творів формує в особистості нові потреби, на які вона спрямовує свою активність: на освоєння й виховання у собі необхідних умінь, якостей тощо, що означає початок складного процесу ситуативного розвитку мотивації. Засвоєний художній світ має неодмінно бути присутнім у всіх процесах другого етапу при визначенні цілей, можливостей способів досягнення результатів, виконуючи виховну, світоглядну, оціннісно-орієнтаційну, комунікативну функції. Ці функції втілюють не прямі, а опосередковані результати художнього сприймання і виконують стосовно суб’єкта сприйняття формуючі, перетворювальні завдання, оскільки відповідають його потребам набуття соціального досвіду. Цей новий для індивіда досвід, що психологічно зумовлено випливає зі змісту художніх творів, не передається йому безпосередньо. Для його набуття й присвоєння суб’єкт має бути прилученим до спеціально спрямованої діяльності на основі засвоєної духовності, співпереживання.

Завантажити цю роботу безкоштовно

Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74 
Дипломна робота на тему: Соціокультурне виховання як чинник всебічного виховання особистості.

BR.com.ua © 1999-2019 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок