Головна Головна -> Дипломні роботи українською -> Педагогіка -> Соціокультурне виховання як чинник всебічного виховання особистості.

Соціокультурне виховання як чинник всебічного виховання особистості. / сторінка 29

Назва:
Соціокультурне виховання як чинник всебічного виховання особистості.
Тип:
Дипломна робота
Мова:
Українська
Розмiр:
129,23 KB
Завантажень:
511
Оцінка:
 
поточна оцінка 3.3

Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74 
Ця функція задає спілкуванню певний рівень і зміст, його культуру на основі властивої йому гедоністичної функції, здатності об’єднувати реципієнтів мистецтва на основі збудження спільних емоцій, прагнень, переживань.
Вивчаючи феномен народного мислення і народної мови, О. Потебня свого часу зупинився на думці, що сутнісним втіленням єдиного для людини та природи символічного (знакового) світу є народна творчість, зокрема й український фольклор. З цієї точки зору для узгодження поглядів старшого й молодшого поколінь, для відповідного виховного впливу мають виступати тільки визначальні цінності, що набули історичного значення. Найбільш послідовним носієм цих цінностей є народна мудрість. Пропагована нашою етнопедагогікою толерантність є своєрідною етичною мобільністю індивідів. Її дійовість засвідчується на рівні світоглядних позицій і відбивається у конкретних вчинках, у поведінці. Г. Кловак [127, с. 27], досліджуючи вплив народних традицій на свідомість дітей, доходить однозначного висновку, що соціалізація дитинства без утвердження у ньому простих моделей поводження на рівні вікових вимог до нього соціуму просто неможлива.
Діти внаслідок вікових особливостей не мають ще досвіду вирішення складних соціально-етичних проблем, але вони активно порівнюють варіанти власних можливих дій, власні манери з діями та манерами інших у передбачуваних життєвих ситуаціях. Народна мудрість пропагує, особливо при своїх звертаннях до молодого покоління, побудову реальних взаємин відповідно до цінностей толерантності, соціальної культури міжособистісних стосунків.
На думку сучасних дослідників і пропагандистів усної художньо-образної етнопедагогіки (О. Гончарова, Т. Гризоглазова, К. Довженок, Л. Драчук, О. Іванкова-Стецюк, Л. Щемет й ін.), чим повніше ми донесемо до дітей засоби художньо-образної виразності народної думки і слова, тим глибше перед ними відкриється багатство його думок і почуттів, що відбиваються в багатьох жанрах фольклору, тим глибший емоційний і виховний вплив викличе він у молодшого школяра, якому притаманне чуттєве (перцептивне) сприйняття зовнішніх предметів та явищ, тим глибше перед ним розкриються закономірності людського співжиття, що, переломлюючись через жанрову специфіку, відбиваються у багатьох творах мистецтва слова, тим зрозумілішими й прийнятнішими вони будуть, тим глибші емоції викличуть. Цілісне сприйняття художнього твору неможливе без реакцій на нього, без намагання наслідувати його ідеї чи протидіяти їм.
Вікові психологічні особливості сприйняття виховних настанов народної творчості дітьми висвітлено у дослідженнях І. Беха, Л. Божович, Л. Виготського, В. Давидова, В. Додонова, Л. Славіної та ін. Досягнення методики використання матеріалів народознавства у початковій школі знайшли своє відображення у публікаціях В. Довбищенко, М. Дроботун, О. Ковальчук, В. Кузнецової, І. Матюші, Б. Свереди й ін.
Народна педагогіка підводить до розуміння необхідної міри в розвитку органічних й інших потреб, властивих людині як споживачеві матеріальних благ. Особливо це актуально для суспільства з ринковою економікою, у яке поступово перетворюється Україна, де самоціллю людського життя все частіше стає матеріальне накопичення. За народною мораллю вихованець має шанувати працю людей, що створювали ці блага, і відповідно до них ставитися. Разом з тим етнопедагогіка наполягає на розвитку у дітей вищих людських потреб. До них належить потреба у знаннях, у праці, у мистецтві, у діловому і духовному партнерстві, у належній моральній поведінці тощо. Розвиток цих потреб і пов’язаних з ними почуттів зумовлює успіхи в формуванні світогляду, в розвитку здібностей, вироб-ленні внутрішніх регуляторів поведінки, які відповідають принципам загальнолюдської моралі. За спостереженням І. Кловак [127, с. 26], художня етнопедагогіка при своєму впливі спрямовує виховання юного адресата у те моральне й поведінкове русло, яке апробоване старшими поколіннями і яке забезпечило б необхідні позитивні результати й відчуття.
На відміну від офіційної, народна педагогіка ніколи не абстрагує, не ідеалізує чи ідеологізує обєкт впливу.

Завантажити цю роботу безкоштовно

Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74 
Дипломна робота на тему: Соціокультурне виховання як чинник всебічного виховання особистості.

BR.com.ua © 1999-2019 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок