Головна Головна -> Дипломні роботи українською -> Педагогіка -> дипломна робота безкоштовно: Соціокультурне виховання як чинник всебічного виховання особистості.

Соціокультурне виховання як чинник всебічного виховання особистості. / сторінка 34

Назва:
Соціокультурне виховання як чинник всебічного виховання особистості.
Тип:
Дипломна робота
Мова:
Українська
Розмiр:
129,23 KB
Завантажень:
512
Оцінка:
 
поточна оцінка 3.3

Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74 

Казка – цей унікальний жанр якнайповніше відповідає реалізації поставленого завдання з огляду на вікові та психологічні особливості учнів. Свого часу безпосередня діяльність В.О. Сухомлинського як учителя-початківця переконала його у тому, що саме “без казки – живої, яскравої, яка оволоділа свідомістю і почуттями дитини, неможливо уявити дитячого мислення” [270, Т.4, с. 129], бо у ній з найбільшою художньою силою втілено педагогічний геній народу. Він продемонстрував неперевершені зразки використання народних казок у своїй педагогічній практиці. У народній казці у художньо-образній формі відбилися естетичні, етичні, педагогічні ідеали попередніх поколінь щодо формування ідеального з точки зору певного етносу, народу соціокультурного простору. Насичена подієвість казки, характеристика окремих рис героїв через їх вчинки, оцінка їх за конкретними наслідками вчинків і поведінки справляє на юного адресата неперевершений виховний ефект (С. Адоньєва, З. Захарук, Т. Івасенко, Т. Гризоглазова, С. Якименко й ін.).
Емоційне переживання, викликане казкою, це не лише один із різновидів переживання, але й репрезентація суспільного переживання взагалі. Естетично пережите як переживання підноситься над ситуацією, що його викликала, стає духовною нормою, нормою моралі, діяльності, поведінки. Соціалізація найперше передбачає звернення до етичних моделей життєдіяльності. Їх демонструють герої дитячих творів, які переборюють зло, аморальність конкретними діями, що є конкретним зразком для наслідування на відміну від абстрактних моральних резюмувань, які не охоплюють визначальних складностей реального буття, не забезпечують у конкретній ситуації аналізу діалектики добра і зла, перспектив розв’язання протилежних позицій, бажань, вчинків, чужих і власних.
Надзвичайна подієвість української народної казки – не самоціль, адже пошук відповідей на питання буття завжди асоціюється з певним драматизмом цього буття: на них майже немає готових відповідей. Для наступних поколінь вони постійно постають як нові й часто вимагають нестандартних рішень, психологічної боротьби з самим собою. Пошуку взаємодії з суспільством. Че-рез повсякчасне психологічне “програвання” моделей поведінки, до яких людину включено обставинами мікро- та макросоціуму, культура взаємодії стає культурою кожного члена соціальної гру-пи і способом вияву його інтересу до соціальної взаємодії, закономірностей, що об'єктивно керують спілкуванням людей у різних життєвих ситуаціях. Це має непересічне значення, бо спирається на саму природу людини, її соціальні потреби.
Стрімким, а то й бурхливим розвитком сюжету казка намагається не тільки захопити, а й переконати, що процес набуття досвіду прийняття цих рішень вимагає засвоєння певного соціального досвіду, культури, взаємодії з умовами життя. У такий спосіб в учнів у процесі пізнання змальованої народним твором соціокультурної ситуації не раз виникали супереч-ності між наочним образом і думкою, образом і словом, узагальненнями, життєвими поняттями, які вже склалися, і новими фактами. Ці суперечності розв'язувалися у процесі нових спостережень, вдавання до нових дій, операцій, моделей поведінки. Таким чином розкривалися істотні властивості і відношен-ня речей, які в досвіді учнів на доступному їм рівні розкривали соціальний зміст їх поведінки.
Народний автор художніми картинами життя казкового героя, а не повчаннями, дидактичними настановами, переконливо демонструє, що загальна спрямованість поведінки — це результат взаємодії світу окремих людей та його взаємокорекцій. Залежні у такий спосіб один від одного учасники макро- і мікросоціумів вдаються до них (свідомо чи несвідомо), щоб пристосуватися до со-ціального середовища та його персоналізованих вимог.
Вітчизняна та світова фольклористика та етнологія на сьогодні досить глибоко вивчили світ народної афористики з його художньо-образним багатством, великою спостережливістю, передбачуваністю та неперехідною педагогічною настановою, що зафіксована у малих, лаконічних жанрах народної творчості.

Завантажити цю роботу безкоштовно

Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74 
Дипломна робота на тему: Соціокультурне виховання як чинник всебічного виховання особистості.

BR.com.ua © 1999-2019 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок