Головна Головна -> Дипломні роботи українською -> Педагогіка -> Безкоштовно дипломна робота скачати: Соціокультурне виховання як чинник всебічного виховання особистості.

Соціокультурне виховання як чинник всебічного виховання особистості. / сторінка 37

Назва:
Соціокультурне виховання як чинник всебічного виховання особистості.
Тип:
Дипломна робота
Мова:
Українська
Розмiр:
129,23 KB
Завантажень:
511
Оцінка:
 
поточна оцінка 3.3

Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74 
Отже, дана тема далеко не випадкова в соціальній педагогіці. Висміювання полохливості перед злом чи звичайним нахабством – одна з центральних тем нашого казкового фольклору як відбиття одвічної болючої суспільної проблеми, до участі у икоріненні якої слід залучати змалку.
Але образна етнопедагогіка характеризує й інший бік цього явища – не менш полохливе і саме зло у причаєному очікуванні справедливої покари (“Пан Коцький”, ”Мишача рада”, “Свиня, ведмідь, лисиця та кіт” й ін.), що підкріплюється і влучним зауваженням народної афористики: “На злодієві і шапка горить”.
При експерименті знайшла свою практичну реалізацію думка про те, що у практиці соціокультурного виховання у школі значну роль мають відігравати народні твори притчевого характеру. Стислі за формою, але ємні й глибокі за змістом вони сприятливі для оперативної повсякденної виховної роботи, легко сприймалися, запам’ятовувалися й “розшифровуються” самими школярами. Вони значно ефективніші за нудні моралізаторські повчання, до яких нерідко вдаються дорослі перед дітьми. Кожна з них точно і влучно, у прозорій алегоричній формі підкреслює певну людську чесноту (“Бджоли і ведмідь” – згуртованість, “Ведмідь і черв’як” – наполегливість, “Хворий лев і лисиця” – обачність), чи висміює необразливо якусь загальну ваду людей (“Дві миші” – заздрощі, підступність, “Жаба боязкіша від зайця” – боягузтво, “Про лисичку” – злодійство, “Провчений журавель” - невдячність тощо).
В одній з них відбито ситуацію, яка досить легко проектується на нинішнє ставлення частини дорослих, які втратили своє моральне лице, до своїх нащадків (“Орел і тхір” – батько заради власного благополуччя жертвує життям рідних дітей). Інша казкова мініатюра “Як звірі ходили за моря сонця шукати” містить достатньо прозору алегорію, пов’язану з патріотичним вихованням, яке, на нашу думку, має бути стрижнем усієї виховної системи в Україні. Герої твору шукають сонця, тобто щастя, у чужих краях і зазнають особистої трагедії.
Залучення до виховної діяльності проблемних ситу-ацій, що постають перед вихованцями у казковій формі, вводить їх у роль дослідників, є надійним, без дидактичного тиску способом коригуван-ня їх власної поведінки. Благородні цілі, ідеали, які відстоюють казкові герої, спонукають дітей до активного співпереживання, пізнавальної діяльності, спрямованої на з'ясування причин вчинків і поведінки героїв і на власне самовдосконалення. Вони зіставляють особисті прагнення і вчинки, з тими, що спонукають персонажів до переборення труднощів, унаслідок чого герої добиваються очіку-ваного результату. Гуртові, толокою, як колись їх визначали, тобто, громадою, пізніше колективні, а нині – найчастіше партнерські взаємини, які і є основою соціокультури суспільства, постійно перебували під увагою народного педагога-казкаря. Не випадковим для його уяви є виникнення казок на хліборобську тематику, які відбили культуру народу-хлібороба з його специфічною традиційно-звичаєвою звичаєвістю.
Народна свідомість осмислює компоненти людського буття – макро- і мезосоціум, діяльність людини, соціальні відносини, саму людину, її мікросоціум безпосередньо на рівні повсякденного буття, яке фактично й формує дитину через призму її світосприйняття. Відсторонений характер настанов, делікатний гумор, а то й необразлива іронія націлені на самокорекцію поведінки, виправлення якоїсь конкретної вади. Казковий мотив, присутній у багатьох подібних афоризмах, забезпечує непідробний дитячий інтерес до них. Їх добірки мають знаходитися у кожній школі на видних місцях на змінних стендах замість моралізаторських гасел-закликів, виховний вплив яких, якщо говорити відверто, мінімальний. В початковій школі учні знайомляться з великою кількістю народних афоризмів, які наводяться як підтвердження мудрості народу, його тонкої спостережливості, краси і влучності народного вислову. Разом з тим їх насамперед здебільшого пропагують перед дітьми як своєрідні за формою моральні настанови, тим самим далеко не достатньою мірою враховуючи глибокий соціокультурний зміст.

Завантажити цю роботу безкоштовно

Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74 
Дипломна робота на тему: Соціокультурне виховання як чинник всебічного виховання особистості.

BR.com.ua © 1999-2019 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок