Головна Головна -> Дипломні роботи українською -> Педагогіка -> Скачати дипломна робота: Соціокультурне виховання як чинник всебічного виховання особистості.

Соціокультурне виховання як чинник всебічного виховання особистості. / сторінка 4

Назва:
Соціокультурне виховання як чинник всебічного виховання особистості.
Тип:
Дипломна робота
Мова:
Українська
Розмiр:
129,23 KB
Завантажень:
511
Оцінка:
 
поточна оцінка 3.3

Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74 
Тому пошуки оптимальних шляхів суспільного розвитку поступово переводяться з соціально-економічного в соціокультурне русло при все більшому домінуванні надприродного над природним, посиленні речово-буттєвої реальності. На думку більшості філософів, духовні риси, соціокультурні ознаки конкретного суспільства позначаються на його соціально-історичній динаміці.
Саме культура стає засобом і формою самопізнання, самопояснення та самоеволюції суспільства і людини. У цьому сенсі трансформації ХХ столітті одержують назву соціокультурних, а суспільство, у якому вони розгортаються, набуває рис соціокультурного утворення, такого, у якому культура набуває детермінантного статусу з наступними детермінантними домінантами (називаємо у порядку важливості для даного дослідження):
культура поведінки
культура побуту
культура дозвілля
екологічна культура
культура міжособистісних відносин
культура матеріального виробництва тощо.
Що стосується поняття “культура”, то його у вселюдську духовну практику на означення засобу удосконалення духовних сил людини, як відомо, вперше ввів старогрецький філософ Цицерон, запозичивши з суто прикладної сфери людської діяльності – землеробства. За нового часу набули свого звучання намагання обґрунтування єдності культури з іншими складовими суспільного життя, відчуваючи органічну цілісність цих складових. Найперше простежувалися погляди про єдність культури й освіти – в Західній Європі Й. Гердер, в Україні – Г. Сковорода.
У класичній німецькій філософії (Кант, Фіхте, Шеллінг) дістали свого розвитку ідеї про друге, тобто соціальне, народження людини через культуру й освіту (точніше в українських поняттях - просвіту). Найповніше єдність культури з історичними формами праці та громадської діяльності розкрито у філософській спадщині Гегеля. Фактично ним мова повелася про єдність соціального і культурного, про їх нерозривний вплив на кожного члена людської спільноти, яка цю духовно-практичну ауру виробляє і здатна впливати через неї на своїх спадкоємців.
Суперечливі процеси і результати діяльності зумовлюють суперечності у розвитку соціокультури як результату людської діяльності і як засобу діяльності. Цей взаємозв’язок викликається особливостями соціокультурного процесу, оскільки суб’єктивне в соціокультурі не існує поза об’єктивним, а особистість – поза соціальними умовами життя.
Особливого значення набувають етнонаціональні засади соціокультурного простору. На цьому наголошують сучасні філософи та культурологи [28; 50; 146; 147; 156; 162; 171; 234; 261; 271 та ін.].
Аналіз філософської та культурологічної літератури засвідчує, що історичні корені української соціокультури загалом криються у періоді, що передував утворенню Руської держави, в епосі повнокровного державного життя з розвиненими соціальними й культурними структурами, литовсько-польській державності, згодом у козацькій Гетьманщині, що знайшло свій відбиток у художньо-образній свідомості народу. У результаті втрати власної державності основним продуцієнтом і носієм української соціокультури виявилося селянство з домінуючою верствою – козацтвом. Козацтво залишило помітний слід в соціокультурі України, бо тривалий час виконувало роль політичної нації на цих землях, створювало підґрунтя громадянського суспільства на традиціях європейського лібералізму (Конституція Пилипа Орлика). За М.Грушевським, Київська Русь є першою формою української державності, що стає найважливішою точкою опори не тільки культурних, але й політичних змагань українства, тобто, змагань і за власний соціокультурний простір. А з добою Хмельниччини він пов’язує зростання національного почуття й зародження ідей єдності етнографічної території, яка охоплювала кордони із заходу на схід від Перемишля до Путивля. Соціокультурний простір значно послаблювався внаслідок відсутності національної держави, внаслідок політики русифікації, полонізації та мадяризації окремих її регіонів, а також добровільної, часто неусвідомлюваної духовної деградації, відвертого світоглядного пристосуванства, наслідки якого роз’єднуюче впливають на наше суспільство донині.

Завантажити цю роботу безкоштовно

Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74 
Дипломна робота на тему: Соціокультурне виховання як чинник всебічного виховання особистості.

BR.com.ua © 1999-2019 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок