Головна Головна -> Дипломні роботи українською -> Педагогіка -> Соціокультурне виховання як чинник всебічного виховання особистості.

Соціокультурне виховання як чинник всебічного виховання особистості. / сторінка 43

Назва:
Соціокультурне виховання як чинник всебічного виховання особистості.
Тип:
Дипломна робота
Мова:
Українська
Розмiр:
129,23 KB
Завантажень:
511
Оцінка:
 
поточна оцінка 3.3

Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74 
У цьому плані народна педагогіка широко послуговувалася багатим арсеналом афористики, який ми стосовно початкової школи намагалися максимально активізувати.
На думку більшості дослідників, (І. Бех й ін.), власне моральне “кредо” у молодших школярів лише починає формуватися, воно набере сили пізніше, вже у підлітковому віці. Колективне читання, наступне обговорення проблемних ситуацій, оцінювання їх у тому числі й за допомогою засобів народної афористики спонукало вихованців до аналізу власної поведінки на основі співставлення з поведінкою народного персонажа чи ситуацією морального вибору, забезпечує відповідне сприйняття її, без чого неможлива інтеріоризація на неформальному рівні моральних норм, перетворення їх на дійові регулятори поведінки.
Таблиця 2.1.
Приклади народної афористики
Соціальна якість | Приклад народної афористики
Доброзичливість | “До доброї криниці стежка завжди утоптана“, “Добру людину бджола не кусає“
Соціальна згода, толерантність у взаєминах між людьми | “Згода будує, а незгода руйнує“, “З добрими людьми завжди можна згоди дійти“, “Мир та лад – великий клад“, “Найкраща показка – не кулак, а ласка“, “Нащо того бити, з ким жити“, “Коли двоє сваряться, то більше винуватий той, хто розумніший“, “Як є нагорода за добро, то повинна бути і кара за зло“.
Дружелюбність, обачливість | “Дружба – найбільший скарб“, “Дружба родиться в біді, а гартується в труді“; “Людина без друзів – що дерево без коріння“; “Нових друзів май, а старих не забувай“, “Чого собі не зичиш, того й іншому не бажай“, “Яку дружбу заведеш, таке й життя поведеш“.
Ставлення до друзів | “Довіряй, але й перевіряй”, “Не той друг, що медом маже, а той, що правду каже“; “Були б пиріжки – будуть і дружки“; “Оцінюй людину за її вчинками“
Більшість навчально-виховного матеріалу засвоювалося у формі гри. Закономірною формою народно-етичного виховання з огляду на його діяльний характер є сюжетно-рольові ігри за чітко відпрацьованими етичними ролями. Як стверджує педагогіка початкової школи, у молодшому шкільному віці, дитина, як правило, тяжіє до обов'язкового узгодження своїх намірів і дій з ровесниками чи друзя-ми, дорослими, вчителями. При експериментальній роботі, яка проводилася нами, враховувалася ця досить сприятлива для активного соціокультурного виховання особливість початківців — їхня контактність при спільній діяльності. Діти надзвичайно комунікабельні, колективістські, сказати сучасніше, схильні до партнерства, охоче взаємодіють як невеликими гру-пами, так і класом у цілому. Оволодіння такими моральними якостями, як, наприклад, щирість і справедливість, у них відбувається поки що не так на рівні стійких переконань, скільки внаслідок безпосередньої адаптації до вимог мікросоціуму, виконання певних ролей. Усвідомлений їх вибір і виконання передбачає тимчасові діяння, зумовлені насолодою, яку дістає учасник дійства у процесі його здійснення.
Ми виходили з того, що сюжети більшості народних казок складають сукупність дій героїв, а їхні герої у свою чергу активно діяльнісні. Тож логічним наслідком осмислення активної подієвості творів фольклору стала широка інсценізація їх вихованцями, що дозволило поєднувати при експерименті вербальні засоби демонстрації поведінкових намірів з невербальними на рівні імітації дій героїв. Вікова диференціація казок, пропонованих для розігрування дітям, потребувала індивідуального підходу до бажань і захоплень дітей. Диференційований підхід до використання народної казки зумовлювався самою внутрішньою диференціацією їх змісту, яка легко прослідковується, скажімо, за однотемною групою казок, як-от “Лисичка і рак”, інсценізація якої більш доступна для першокласників, “Лисичка-суддя” – для другокласників, “Лис-черниця” – для третьокласників, “Лисичка-сестричка” – для четвертокласників. Хоч, безумовно, у кожному окремому випадку ця доступність залежить від розвинутості інтелектуально-емоційного рівня дітей у класі, їх активу, безпосереднього оточення, яке досить помітно різниться за прошарковими та майновими відмінностями та способами проживання: місто - село.

Завантажити цю роботу безкоштовно

Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74 
Дипломна робота на тему: Соціокультурне виховання як чинник всебічного виховання особистості.

BR.com.ua © 1999-2019 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок