Головна Головна -> Дипломні роботи українською -> Педагогіка -> дипломна робота: Соціокультурне виховання як чинник всебічного виховання особистості.

Соціокультурне виховання як чинник всебічного виховання особистості. / сторінка 44

Назва:
Соціокультурне виховання як чинник всебічного виховання особистості.
Тип:
Дипломна робота
Мова:
Українська
Розмiр:
129,23 KB
Завантажень:
512
Оцінка:
 
поточна оцінка 3.3

Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74 

Виготовлення ігрової атрибутики, належна підготовка груп дітей чи й колективів класів до розігрування сюжетних сцен забезпечували ефект захоплення ігровими діями, їх наслідування при визначенні своєї поведінки у соціумах різних рівнів. Наприклад, розігрування ролей казкових героїв за казками “Круть і Верть” у першому класі, “Мишина рада” у другому чи “Лис-черниця” у третьому, у четвертому “Козел і баран” передбачало відтворення у ході ігрової взаємодії елементів змагання, співробітництва, боротьби, конфлікту й інших проявів дитячого безпосереднього волевиявлення. Зокрема, лаконічна, але містка за своїм змістом казка про Крутя і Вертя надзвичайно актуальна неперехідною ідеєю засудження споживацтва як індивідуального, так і прошаркового, суспільного. Не виробляти самому, а перерозподіляти на свою користь – принцип, з яким споконвіку бореться народна мораль, залучаючи до цього засудження дітей, намагаючись відсікти ще на початкових стадіях формування їх свідомості цей хибний принцип ідеєю працьовитості, вбачаючи саме в працьовитості основу людського добробуту й достатку.
Розігрування побутових сцен і пов’язаних з ними типових поведінкових ситуацій, демонстрованих у народних творах – як у побутових, соціально-побутових казках, куди ми відносимо значну частину і казок про тварин, а особливо у казках на мандрівні сюжети (“Ріпка”, “Мудра дівчина”, “Про золоту гору” тощо) – забезпечувало демонстрування великого вибору способів поведінки, невимушених проявів емоцій, здібностей, ініціативи. Такий художній прийом дозволяв у максимально прийнятній для дітей формі реалізовувати низку педагогічних ідей, які містить казка і які стосуються засвоєння ними різноманітних особливостей національного соціокультурного простору, підготовки їх до самостійного життя поза родинним оточенням.
Одним з найважливіших напрямків ігрової діяльності була підготовка батьків до того, щоб вони стали ігровими посередникими між дитиною й школою, самі демонстрували належну міру толерантності. Як правило, батьки входять до школи з думкою, що потрібно значно змінити власну дитину, а мають вийти з неї з переконанням про максимально терпиме ставлення до неї. При своїй взаємодії з учителями й вихователями ми акцентували їх увагу на тому, що гра містить дві основні групи завдань – соціальні (комунікативні, організаційні) і виконавсько-педагогічні. Це проявляється і в сюжетно-рольових інсценізаціях, як-от за казкою ”Івасик-Телесик” – мотив толерантного ставлення до дитинства з його труднощами зростання, що у свою чергу вимагає від юного вихованця розвивати кмітливість, винахідливість для їх переборення. При цьому пропагується працьовитість, турбота дітей про батьків як неодмінна риса їх поведінки.
Це дуже своєчасно для нас в епоху активної майнової, отже, прошаркової диференціації нашого суспільства – виховання непоказушної скромності у вихідців з помітно заможних родин і стриманої гідності у дітей з сімей зі скромними статками. Особливо прикметна у цьому плані давно використовувана шкільними програмами казка “Мудра дівчина”, яка надзвичайно доступна для інсценізації дітьми і охоче розігрується ними. У такій грі за казкою теж були присутні рух, зміна, черговість, поступовість, об’єднання й роз’єднання, що характерно для людської діяльності загалом.
Колективна діяльність навіть у формі гри переконує у перевазі партнерських, дружніх зусиль, обмеження дій певними правилами сприяє вихованню свідомої самодисципліни. Гравці у процесі ігрової діяльності привчаються до толерантності у стосунках під час спільних активних дій, до відповідальності за вчинки, до взаємодопомоги і взаємооцінок, що зумовлює корегуючий взаємовплив як на їх спільну, так й індивідуальну поведінку. До цього їх стимулює активне наслідування дій, поведінки казкових персонажів, які є своєрідним зразком, “кодом” до розв’язання аналогічних життєвих ситуацій.
Наприклад, розігрування у першому класі в ролях казки “Колобок” розвиває у дітей таку необхідну якість для соціокультурної поведінки, як винахідливість, комунікабельність, вироблення інстинкту самозбереження, якого якраз і бракує її хвалькуватому герою.

Завантажити цю роботу безкоштовно

Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74 
Дипломна робота на тему: Соціокультурне виховання як чинник всебічного виховання особистості.

BR.com.ua © 1999-2019 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок