Головна Головна -> Дипломні роботи українською -> Педагогіка -> Соціокультурне виховання як чинник всебічного виховання особистості.

Соціокультурне виховання як чинник всебічного виховання особистості. / сторінка 57

Назва:
Соціокультурне виховання як чинник всебічного виховання особистості.
Тип:
Дипломна робота
Мова:
Українська
Розмiр:
129,23 KB
Завантажень:
512
Оцінка:
 
поточна оцінка 3.3

Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74 

У цілому відповіді засвідчили, що більшість першокласників вже мають елементарні загальні уявлення про добро і зло, про позитивні й негативні якості казкових персонажів, людей, яких вони уособлюють, їх вчинки, отже, поведінку стосовно інших людей. Значна частина відповідей містить відбиття емоційних переживань, викликаних сприйняттям образів народних творів. До закінчення першого класу більшість учнів-початківців набуває стійких рис соціальності, починає у загальних рисах дану соціальність та її культурну якість усвідомлювати. У наступних класах ця властивість вихованців початкової школи помітно увиразнюється.
Рівень вихованості значною мірою визначається дотриманням етики стосунків, міжособистісної діяльності. Діяльність в етиці складає сукупність дій і вчинків людини, які мають моральне значення і підлягають моральній оцінці, незалежно від свідомого чи несвідомого їх виникнення, з власної волі чи з примусу. На основі власного етичного досвіду діти легко відрізняють етичність чи неетичність життєдіяльності фольклорних героїв, чи ситуації в цілому, яка художньо моделюється й має узагальнюючий характер.
Авторська методика “Лист до казкаря” була спрямована на вивчення особливостей уявлень молодших школярів про етику стосунків, між особистісну діяльність. У своїх “Листах до казкаря” школярі ставили запитання щодо недобрих, некрасивих (неетичних) вчинків казкових персонажів, наводили приклади подібних вчинків з реального житті. Добрі й недобрі вчинки притаманні так само добрим і недобрим персонажам, які мають й відповідний зовнішній вигляд – культурний чи некультурний (красивий чи некрасивий).
На базі поняття культурна поведінка розгорталася подальша робота з батьками по визначенню ними поняття соціокультурна поведінка, яка мала продовжуватися у родинному колі разом з їхніми дітьми. Процес формування моральної свідомості у молодшого школяра особливо складний і суперечливий, якщо погляди сім'ї і школи розходяться. Як і в модельованому народним автором “соціокультурному просторі” казки її герой, у реальному своєму житті вихованець потрапляє у ситуації, які потребують аналогічних поведінкових реакцій.
Критерії вихованості, поведінкової культури героїв казкових творів визначалися на рівні уявлень про їх зовнішню поведінку – дії, вчинки, висловлювання, та внутрішньої поведінки – зображених почуттів, внутрішніх розмірковувань. Діти навчалися простежувати за актами поведінки такі моральні почуття як доброта, милосердя, терпимість, альтруїзм, толерантність (уміння прощати, не завдати зла, чинити йому опір (когнітивний компонент).
Рангові місця якостей характеру по вікових групах засвідчили, що першокласники у культурі взаємин виділяють доброту – культурний той, хто добрий. Другокласники на перше місце ставлять взаємодопомогу – культурний той, хто співчутливий. Більшість третьокласників найвище оцінювали делікатність – культурний той, хто рахується з іншими. Серед четвертокласників найвище ставилося милосердя – культурний той, хто розуміє і прощає.
Наведені дані засвідчують, що внаслідок переведення аналітичної роботи з вихованцями з площини зіставлення характерів у простір соціокультури до закінчення початкової школи поняття про культуру поведінки, власне про соціокультурну поведінку як таку значно еволюціонізуються і розширюються. На порозі підліткового віку їхня поведінка значно соціологізується. Вчинки набувають осмисленого характеру, починають відзначатися обов’язковістю, етичною виваженістю.
У загальному під час бесід з дітьми й анкетувань ці ситуації окреслювалися у такий спосіб:
1-й клас – пізнаю себе: я і наша сім’я; що мене оточує; я і мої товариші; я серед людей.
Рефрен: Чи є в житті небезпека?
2-й клас – хто я такий: що я люблю; що я не люблю; вчуся розуміти навкілля; вчуся розуміти людей.
Рефрен: З людьми належить бути обережним?
3-й клас - як примирити “хочу” і “треба”; що я вмію; як потрібно спілкуватися.
Рефрен: Чи вмію я передбачати біду?
4-й клас – що я думаю про себе; вчуся жити серед людей; друзі і мої захоплення.

Завантажити цю роботу безкоштовно

Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74 
Дипломна робота на тему: Соціокультурне виховання як чинник всебічного виховання особистості.

BR.com.ua © 1999-2019 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок